Барселона здолала Атлетік та стала першим фіналістом Суперкубка Іспанії-2025
Футбольне європейське паломництво на терени Саудівської Аравії цієї зими однією лишень Італією не обмежується. На рівні з представниками Апеннінського півострова цю країну для проведення власного Суперкубка полюбляє й Іспанія, і воно не дивно — "зайві" 40 млн доларів у нерівноцінній пропорції для Королівської федерації та клубів-учасників міні-турніру у так званому "форматі чотирьох" на дорозі не валяються.
Тим паче, коли у змаганні бере участь каталонська Барселона, щодо фінансових проблем якої за останні роки не висловлювався лише лінивий. Цього разу "блаугранас" потрібні були ті максимально досяжні для неї 9 млн євро призових ще й із метою таки зареєструвати Дані Ольмо та Пау Віктора на другу частину сезону. Але просто так мішок із грошима в руки Жоана Лапорти ніхто б не віддав — треба було, для початку, обіграти чинного володаря Кубка Іспанії, баскський Атлетік.
Спочатку здавалось, що ажіотаж, який у більшому ступені зібрав навколо себе цей матч, у порівнянні з італійськими командами, має позначатись на акустичному супроводі гри, але ні. Аравійські вболівальники європейські команди підтримують неохоче, тож ми більшу частину матчу просиділи неначе на грі УПЛ у ковідні часи. І даремно — емоційних моментів було достатньо.
Знову потужний початок продемонструвала команда Ганса-Дітера Фліка й забила вже на 17 хвилині зусиллями Гаві, до якого дійшов м’яч у центр штрафного через лівий фланг та ноги Рафіньї, Педрі та Бальде. А от "левам" помітно не вистачало Ніко Вільямса в стартовому складі, тож із моментами в команди Ернесто Вальверде все було дуже важко.
На відміну від "блаугранас", які більше марнотратили, аніж прагнули одразу збільшувати власну перевагу, хоча всі передумови для цього в них були. Ще й Унаї Сімон без належної ігрової практики подекуди видавав яскраві перли біля власних володінь під час гри на виході, хоча й Войцех Щесни від нього далеко не пішов, але у поляка хоч виправдання у вигляді зірваної пенсії було.
Атлетік прокинувся в плані атаки лише під завісу першого тайму й Іньякі змусив добряче попрацювати воротаря каталонців кількома пострілами. Однак підтримати цей порив на другу половину в басків уже не вийшло, і вони на 52 хвилині пропустили вдруге, коли Гаві доставив м’яч на правий фланг штрафного для Ямала, а той переграв воротаря збірної Іспанії.
Настрій довкола футбольного поля на той момент уже був таким, що матч можна було й закінчувати достроково. Але це виявилось лише пасткою для Барси, яка, власне, тим і займалась, що догравала гру, тоді як суперники ще мали певні плани в атакувальних діях. Атлетік у підсумку теж забив у цій грі двічі, коли провалювались фланги оборони суперників. Проте є нюанси.
Із офсайдом у Де Маркоса під час передачі Ніко Вільямса під завісу гри питань начебто й не було, бо там VAR уже адекватно розтлумачив. А от що саме сталось на 86 хвилині, коли де Йонг під тиском подарував Іньякі можливість забити — відкрите питання. Нам відверто натякали повторами, що м’яч у боротьбі проти Ніко пішов на його брата саме від іспанця, але розгледіти той момент було майже неможливо. Як наслідок, два м’ячі басків так і не зарахували, а Щесни отримав другий "сухий" матч, хоча міг і не зіграти взагалі, якби Пенья не запізнився на тренування.
Фінальний свисток головного арбітра Мігеля Анхеля Ортіса Арьяса відправив у вирішальну гру за Суперкубок Іспанії каталонську Барселону, тоді як для баскського Атлетіка турнір достроково добіг до завершення.Атлетік — Барселона 0:2
Голи: Гаві, 17, Ямал, 52
Атлетік: Сімон — Лекуе (Де Маркос, 63), Вівіан, Паредес, Берчіче — Прадос (Весга, 63), Хаурегісар — І. Вільямс, Гомес (Джало, 80), Беренгер (Серрано, 73) — Гурусета (Н. Вільямс, 63).
Барселона: Щесни — Кунде, Кубарсі, Мартінес, Бальде (Мартін, 83) — Касадо (Гарсія, 83), Педрі, Гаві (Торрес, 73) — Рафінья, Левандовські (де Йонг, 73), Ямал (Фермін, 64).
Попередження: Беренгер, Гомес — Кунде