50 лучших. Карпаты (часть первая)
50. Роман Толочко (1991—92, 1996—01; 190 матчів, 17 голів)
Півоборонець
Вихованець львівського футболу. Він був учасником трьох чемпіонатів – СРСР, України та Угорщини. Завдяки своєму характеру та наполегливості зумів надовго затриматись в Карпатах. Впевнено діяв в центрі поля, був технічним виконавцем. Його націлені передачі завжди були бажаними для партнерів по команді. Вміло умів реалізовувати свої моменти і чудово пробивав штрафні удари. Нині Роман Толочко – тренер дублюючого складу Карпат, який є лідером молодіжного чемпіонату України.
49. Анатолій Мущинка (1990—92; 90 матчів, 13 голів)
Півоборонець
Уже в рік свого дебюту став кращим бомбардиром команди, забивши 9 голів. Незважаючи на свій невисокий зріст, Мущинка грав у комбінаційний і технічний футбол. На полі він виділявся великою працездатністю та самовіддачею. Викликався у різноманітні юнацькі збірні СРСР. Бронзовий призер чемпіонату Європи 1987 року серед юнаків (віком до 17 років). Чемпіон світу 1987 року серед юнаків (віком до 17 років). Автор першого голу в чемпіонатах України (забив 6 березня 1992 року одеському Чорноморцю). В складі національної команди України зіграв 1 матч. Після Карпат виступав у запорізькому Металурзі, а в 1993 році переїхав до Німеччини, де грав за Хомбург та Саарбрюкен у другому та третьому дивізіонах. Там і залишився жити.
48. Володимир Микитін (1997—98; 60 матчів, 4 голи)
Оборонець
За Карпати цей вихованець луганського футболу провів не так багато років, але залишив найкращі враження. На полі він був справжнім бійцем і думав лише про результат команди. Колектив для нього був понад усе. І справді він доволі швидко став улюбленцем львівської публіки. Саме успішна гра у складі зелено-білих дозволила йому потрапити до національної збірної України, у складі
47. Сергій Мізін (1998—99, 2002—04; 100 матчів, 28 голів)
Півоборонець
До Карпат Мізін прийшов зрілим та досвідченим гравцем. І тренери не помились у його виборі, адже він допоміг команді здобути "бронзу" у 1998 році, а також дістатись фіналу Кубка України 1999 року. Він однаково корисно міг відіграти як в обороні, так і в середині поля. Ось як сказав про Сергія Мізіна тренер команди Мирон Маркевич: "Такого футболіста хотіли бачити усі клуби вищої ліги, але, на наше щастя, він опинився саме в нашій команді". Граючи за Карпати він запрошувався до збірної України. Провів у вищій лізі України 342 матчі, забив 90 голів. Разом з виступами у Кубку України та єврокубках на рахунку Мізіна 106 голів – цим насправді можна пишатися.
46. Микола Іщенко (2001—08; 134 матчі, 5 голів)
Оборонець
Щоб потрапити до великого футболу Миколі Іщенку довелося докласти чимало зусиль, але, долаючи усі труднощі, він зумів стати гравцем основного складу Карпат. Дебютував за зелено-білих 10 червня 2001 року в Маріуполі проти Металурга. Сильними сторонами цього оборонця була гра головою та потужній удар. Та й природа не обділила його фізичними даними. До його досягнень можна віднести срібну медаль чемпіонату Європи серед молодіжних збірних 2006 року. Влітку 2008 року перейшов до Шахтаря, разом з яким у травні 2009-го виграв Кубок УЄФА.
45. Іван Павлюх (1993—96, 1999—02; 140 матчів, 4 голи)
Оборонець
На початку дев’яностих років оборонець стрімко увірвався до складу Карпат, демонструючи надійну гру. Він сміливо йшов у боротьбу за м’яч і завжди активно долучався до атак. Після кількох проведених років у дніпропетровському Дніпрі Іван повернувся до Карпат і намагався своїм досвідом допомогти команді. Та постійні травми не дозволили йому довго затриматись в професійному футболі. Його постійно запрошували до української "молодіжки". Нині працює тренером у ЛДУФК.
44. Іван Гецко (1998—99; 61 матч, 36 голів)
Нападник
Іван Гецко – це особистість в українському футболі. Виступав ще у складі збірної СРСР, п
43. Габор Вайда (1970—73; 101 матч)
Воротар
Габор Вайда приїхав до Львова з ленінградського Зеніта у 1970 році і залишився тут мешкати. Захищаючи ворота Карпат, запам’ятався своєю надійною грою – як на виходах, так і на лінії. Переможець першої ліги СРСР 1970 року. У вищій лізі СРСР провів 81 матч (за львівську команду – 58). З 1990 року працює в структурі Карпат і досі грає за ветеранів клубу.
42. Віктор Асланян (1963—66; 95 матчів, 3 голи)
Оборонець, півоборонець
В часи створення команди був її основним гравцем. На той час вже мав досвід виступів у елітному дивізіоні радянського футболу у складі сталінського (донецького) Шахтаря. У Карпати перейшов з команди Азовсталь (Жданов, нині – Маріуполь). Мав хорошу техніку і завдяки своєму зросту відмінно грав головою. По завершенню футбольної кар’єри став дитячим тренером. Помер 9 січня 1992 року у Львові.
41. Євгеній Назаров (1996—00, 2004; 145 матчів, 17 голів)
Півоборонець
Без сумніву можна говорити, що Назаров один з найкращих півоборонців Карпат 90-х років. За проведені роки в складі "зелено-білих" він став лідером, без якого було важко уявити склад команди. Його великий вклад був зроблений у здобуття бронзових нагород Карпатами у 1998 році. Він завжди вів боротьбу за м’яч по усьому полю й до фінального свистка арбітра незважаючи на рахунок. Умів здійснити стрімкий прохід до воріт суперників і зробити гольову передачу. Фіналіст Кубка України 1999 року. У вищій лізі України провів 246 матчів, забив 19 голів.
40. Андрій Покладок (1992—97, 1999—00; 205 матчів, 68 голів)
Нападник
Щоб здобути свою популярність в Карпатах Андрієві Покладку довелося докласти чимало зусиль, але велике бажання грати на високому рівні йому підкорилося. Він не виділявся високою технікою, але бажання та настирливості біля воріт суперників йому завжди вистачало. Він мав особливе відчуття, де бути, щоб забити гол. Фіналіст Кубка України 1993 року. На його карпатівському небосхилі чимало рекордів. Покладок перший з часів незалежності України відзначився дублем у складі Карпат (20 вересня 1992 року). На його рахунку два хет-тріки. Він входить до списку кращих бомбардирів українського футболу.
39. Василь Леськів (1989-95, 1999; 228 матчів, 16 голів)
Півоборонець
Яскрава постать львівського футболу. До Львова повернувся з першого дня відродження Карпат (1989 рік). На полі був наполегливим та націленим на ворота суперників. Був відданий традиціям клубу. Виступав також у луцькому Торпедо, хмельницькому Поділлі, ізраїльському Маккабі (Петах-Тіква). У вищій лізі України провів 93 матчі, забив 5 голів. Фіналіст Кубка України 1993 року. Влітку 2002 року Василь Леськів перейшов на тренерську роботу.
38. Федір Чорба (1973—78; 166 матчів, 18 голів)
Оборонець
Вихованець закарпатського футболу запам’ятався у місті Лева своєю надійною грою в обороні та майстерним виконанням одинадцятиметрових ударів. В Карпати перейшов, маючи досвід виступів у чернівецькій Буковині та запорізькому Металурзі. За зелено-білих відіграв п’ять років у вищій лізі СРСР (135 матчів, 12 голів). Був капітаном команди. Входив до 33 кращих гравців України (1974, 1976). Нині проживає в Угорщині.
37. Юрій Бондаренко (1969, 1974—79; 133 матчі, 4 голи)
Оборонець
Цей гравець футболіст завжди відзначався незламним характером та бійцівським характером, який дозволяв йому через терни негараздів зійти на карпатівську вершину. Він був причетним до здобуття Кубка СРСР 1969 року, адже зіграв у чотирьох матчах турніру. Переможець першої ліги СРСР 1979 року. Був капітаном Карпат. Його біографія тісно пов’язана з Львовом, хоча також виступав у командах Вінниці (Нива), Чернігова (Десна), Семипалатинська (Спартак).
36. Ярослав Кікоть (1972—77; 153 матчі, 12 голів)
Півоборонець
Ярослав Кікоть належить до провідної плеяди вихованців львівського футболу. Та перш ніж потрапити до Карпат, він пограв за маріупольську Азовсталь та донецький Шахтар. Кікоть був фізично міцним та емоційним гравцем, з великим діапазоном дій. Володів сильним ударом, але його ігровим козирем була гра в пас, тому мабуть, не так часто забивав. В складі молодіжної збірної СРСР зіграв 1 матч. Нині за плечи
35. Юрій Беньо (1996—99, 2001—05; 170 матчів, 3 голи)
Оборонець
Шлях до великого футболу торував від другої ліги, а увірвавшись до вищої ліги, відразу дав зрозуміти, що нікому не поступиться місцем. Коли на полі був Беньо, воротар дихав з полегшенням. Завжди намагався бути лідером, тому свого часу його обрали капітаном Карпат. Бронзовий призер чемпіонату України 1998 року. Фіналіст Кубка України 1999 року. Також виступав у донецькому Шахтарі, запорізькому Металурзі, київському Арсеналі. Загалом у вищій лізі України провів 290 матчів, забив 8 голів.
34. Олександр Євтушок (1993—96, 1997—99; 143 матчі, 10 голів)
Оборонець
Свій дебют за Карпати Олександр Євтушок відмітив забитим голом у Кубку Кубків УЄФА у ворота ірландського Шелбурна. Впевнено діяв на "другому поверсі" та виділявся надійною грою біля власних воріт. На полі був непоступливий, а поза ним – цікавим співрозмовником. Був причетним до "бронзи" Карпат у 1998 році. В складі національної команди України зіграв 8 матчів. Виступав у англійській Прем’єр-лізі за Ковентрі. В українській вищій лізі грав також за Дніпро та ЦСКА. Загалом у вищій лізі України провів 177 матчів, забив 13 голів.
33. Олексій Швойницький (1976—81; 157 матчів)
Воротар
Вихованець львівського спортінтернату. Впродовж багатьох років був основним кіпером команди. Грав надійно та стабільно. Переможець першої ліги СРСР 1979 року. Виступав також у Ворсклі (Полтава), Автомобілісту (Житомир), Нафтовику (Охтирка), Ністру (Кишинів), Сулі (Лубни). Помер 21 жовтня 2003 року в Лубнах.
32. Богдан Стронціцький (1992—01; 219 матчів)
Належить до плеяди найвідоміших львівських воротарів. Впродовж багатьох років вірою і правдою захищав ворота улюбленого клубу. Йому належить чимало клубних воротарських рекордів. У команді Стронціцький користувався повагою та авторитетом і довгий час був капітаном команди. У червні 1993 року провів неофіційний матч за національну збірну України – з клубом Хайдук (Спліт, Хорватія). Фіналіст Кубка України 1993 та 1999 років. Бронзовий призер чемпіонату України 1998 року. Після уходу з Карпат провів один сезон у Таврії. Після завершення кар’єри передає свій досвід воротарям.
31. Віктор Рафальчук (1981, 1989—91, 1993; 161 матч, 19 голів)
Півоборонець
Один з небагатьох карпатівців, який однаково добре володів ударами з обох ніг, відзначався великим мисленням та працездатністю. Ці риси посприяли тому, що Віктор став футболістом високого рівня. Місцеві уболівальники досі пам’ятають матчі свого кумира, а досягнув Рафальчук такого визнання завдяки яскравій і динамічній грі, яку демонстрував упродовж усієї футбольної кар’єри. У 1988 році зіграв два матчі за чемпіонський склад дніпропетровського Дніпра.
30. Анатолій Саулевич (1978—81, 1989; 169 матчів, 11 голів)
Оборонець
Понад три сотні матчі Анатолій Саулевич провів за львівські клуби Карпати та СКА Карпати. Переможець першої ліги СРСР 1979 року. Виступав також за хмельницьке Поділля, тернопільську Ниву та Зорю (Бєльці). Цей гравець відзначався потужнім ударом лівою ногою і надійною грою біля власних воріт. Він належав до тих гравців, що свою правоту на футбольному полі доводив не словами, а впевненою грою. Донині у характері Саулевич зберігся клубний патріотизм та відданість львівському футболу.
29. Юрій Суслопаров (1977—80; 118 матчів, 9 голів)
Півоборонець
Вихованець харківського футболу, але саме у львівському клубі відбулося становлення Юрія Суслопарова, як гравця. Переможець першої ліги СРСР 1979 року. Виступав за молодіжну збірну СРСР, з якою у 1981 році виграв чемпіонат Європи. У тому ж році прийняв пропозицію московського Торпедо, потім грав у московському Спартаку. Був чемпіоном СРСР (1987, 1989). Грав за збірну СРСР (учасник чемпіонату світу 1982 року). На початку 90-х повернувся в Україну и трохи пограв за рівненський Верес.
28. Григорій Батич (1977—80, 1989; 150 матчів, 22 голи)
Нападник
Неординарний та талановитий форвард, який постійно був в полі зору провідних клубів. Мав чудові фізичні дані. У Львові його любили за наполегливість та непоступливість. Та любов і визнання не пішло на користь цьому гравцю. Чемпіон світу в складі молодіжної збірної СРСР 1977 року. Переможець першої ліги СРСР 1979 року. Окрім Карпат виступав за Ністру (Кишинів), Зорю (Бєльці), Буковину (Чернівці) та Закарпаття (Ужгород). Після завершення футбольної кар’єри Батич не знайшов себе у футболі і загалом у житті. Помер 24 листопада 2008 року у Львові.
27. Іван Диковець (1963—67; 127 матчів, 15 голів)
Нападник
Належав до славної плеяди вихованців закарпатського футболу. Свої найкращі футбольні роки провів у київському Динамо та Карпатах. У Львів переїхав з Ужгорода, де грав за Верховину, а потім виступав за чернівецьку Буковину. Був дуже швидким правим крайнім, який вмів створити партнерам зручні нагоди забивати голи.
26. Ярослав Думанський (1977—81; 115 матчів, 13 голів)
Нападник
Цього талановитого вихованця прикарпатського футболу запримітив Ернест Юст і запросив до Карпат. Шлях до основи проліг через дублюючий склад. Він постійно добавляв в майстерності і завжди був у погляді тренерів юнацької збірної СРСР. На полі виділявся високою технікою та вмінням зробити вчасно передачу. Переможець першої ліги СРСР 1979 року. З Карпат перебрався до київського Динамо, де провів чотири сезони, вигравав чемпіонат та Кубок СРСР. Після цього грав у московському Динамо, харківському Металісті та івано-франківському Прикарпатті.
Павло Пилипчук, спеціально для Football.ua
Статистика – автора та Олександра Паука