Аталанта не відчула спротив Марселя в матчі-відповіді на шляху до фіналу Ліги Європи

Тиждень тому на Велодромі було гаряче. Бо місцевий французький Марсель рятував поганий сезон у чемпіонаті за рахунок, зокрема, можливої участі у фіналі Ліги Європи УЄФА. Протидіяти цьому намагалась бергамаська Аталанта й у підсумку вийшло так, що жодна з команд так і не здобула переваги перед матчем-відповіддю в Бергамо.

На Апеннінському півострові ситуація мала бути не менш напруженою, про що відверто говорив перед звітною грою головний тренер "Богині" Джан П’єро Гасперіні. Від його команди всі очікували виходу до фіналу, проте "провансальці" приїхали в гості на тлі відсутності матчу Ліги 1. Організатори французького чемпіонату зробили такий самий подарунок і Парі Сен-Жермен кілька днів тому — не дуже-то й допомогло, як ми могли бачити.

Але парижани в домашній грі хоч намагались щось продемонструвати в атаці, тоді як Марсель перший тайм у цьому плані повністю провалив. Напевно, важко було зіграти ще гірше, хіба що голів пропустити більше, аніж гості пропустили й без того. Моментів у Аталанти було досхочу, бо вартувало команді Гасперіні прискоритись, як захист суперників одразу розпадався на окремі, непов’язані один з одним, шари. Легка здобич — так кажуть у такому випадку.

І насправді "Богиня" мала знімати всі питання ще до перерви, бо для цього всі відповідні можливості в неї були. Але завершення атак у Де Кетеларе, Скамакки чи Лукмана було відсутнє — або не влучали в площину воріт узагалі, або пробивали в межах досяжності для Пау Лопеса. Лише одного разу на 30 хвилині дальній удар із лівого флангу від Адемоли таки відіграв іспанського воротаря, але це була мізерна реалізація атакувального потенціалу господарів.

Маємо визнати, що на початку другого тайму Марсель дійсно був більш агресивним в атаці й мав дуже якісний момент у Ндіає, коли той на побаченні з воротарем намагався перекинути Муссо, проте не влучив у ворота. І все — після цього Аталанта забила вдруге й гру було завершено. Руджері відзначився прицільним ударом у дальній верхній кут із лівого флангу штрафного після стінки з Лукманом.

У подальшому Марсель міг робити що завгодно в атаці, але в команди без імпульсу просто не залишалось шансів на перемогу. Навіть випадкове влучання в поперечину від Верету під час подачі штрафного з лівого флангу, яка могла обернутись на гол-красень, не переконало нас у іншому. Цю гру господарі просто догравали й під її завісу Туре просто на швидкості пошив у дурні лівий фланг оборони суперників і встановив остаточний рахунок. Як ми й казали, Марсель цієї весни в єврокубках зіграв один матч — проти Шахтаря вдома.

Фінальний свисток іспанського арбітра Хесуса Хіль Мансано з Дон-Беніто відправив до фіналу Ліги Європи УЄФА бергамаську Аталанту, тоді як для французького Марселя єврокубковий шлях цього сезону обірвався за крок до вирішальної гри.

Аталанта — Марсель 3:0 (перший матч — 1:1)
Голи: Лукман, 30, Руджері, 52, Туре, 90+5

Аталанта: Муссо — де Рон, Гін, Джимсіті — Дзаппакоста (Гатебур, 77), Копмейнерс, Едерсон (Скальвіні, 55), Руджері — Де Кетеларе (Пашалич, 61), Лукман (Туре, 76) — Скамакка (міранчук, 56).

Марсель: Лопес — Мбемба, Жиго, Балерді — Клосс (Мумбанья, 72), Верету, Кондогбія, Мерлен (Енріке, 72) — Ндіає (Сарр, 59), Обамеянг, Аріт (Корреа, 84).

Попередження: Едерсон, де Рон