Football.ua

Сабо: "Блохин - номер один"

Интервью с вице-президентом "Динамо" Киев Йожефом Йожефовичем Сабо.
8 September 2007, 11:31
Україна - Новина

- Що для Вас "Динамо"?

- "Динамо" Київ - це моє життя. Виріс в "Динамо" і залишаюсь в ньому. Це мій рідний дім. Я нічого іншого не знаю і не хочу. Хоча й були інші пропозиції, але я вирішив так - жити і працювати для "Динамо".

- Ви за своє життя в Динамо бачили багатьох видатних футболістів, які виступали за клуб, тренерів, які пройшли через клуб. Хто для Вас найбільша зірка Динамо усіх часів. Я розумію, що це не дуже коректне запитання, бо було ціле сузір'я...

- Нічого. Я це казав уже не один раз. Я вважаю, що Блохін - найкращий футболіст і України, і СРСР. Я вважаю, такого гравця в нас ще не було, він - номер один. Тренер для мене залишається Маслов, а потім Лобановський. Маслов, тому що дуже багато Лобановський взяв у нього.

Він був дуже мудрим, знав дуже добре футбол, і був гарним психологом. І навіть сам Лобановський казав, що багато навчився у Маслова, не зважаючи на те, що Маслов у свій час звільнив Лобановського. Постать Віктора Маслова в історії дещо недооцінена, але прийшов Лобановський, виграв Кубок Кубків і інші трофеї, і Маслов відійшов у тінь.

- Чи Ви погоджуєтесь з тим, що нове покоління футболістів використовує "Динамо" радше як трамплін для подальшої кар'єри, а не як реалізацію мрій. Колись потрапити в "Динамо" було мрією...

- Так воно і є. І коли їжджу по Україні, і якщо колись "Динамо" був символом України, то сьогодні деякі вболівальники ведуть себе не так, як би мені хотілось. Втім, що тут сказати - "Динамо" був, є і буде лідером.

- Чи Ви погоджуєтесь з тим, що зараз деякі футболісти, особливо "легіонери", вдягають футболку "Динамо" не з відчуттям гордості за те, що вони є частиною клубу, а радше за великі гроші, які динамівці можуть платити провідним гравцям?

- Справа в тому, що вони приїжджають заробляти, і для них чи це "Динамо", чи будь-який інший клуб, все одно. І це мені не подобається.

- А чи немає небезпеки, що залучення дедалі більшої кількості легіонерів робить меншими шанси проявити себе майбутнім зіркам, вихованцям власне динамівської школи, таким як Андрій Шевченко свого часу?

- Якщо ми хочемо зробити конкуренцію в Європі і грати на рівних проти "Мілана", чи проти "Челсі", чи "Реал" Мадрида, то нам треба мати Команду. Як би мені не було соромно, але ще немає таких гравців у нас, які б грали на рівних. Тому ми їздимо, придивляємось, але уже наші хлопці, наші школи почали робити і випускати непоганих футболістів.

У нас у "Динамо" є молодь, яка через пару років може замінити "легіонерів". Правильно роблять, що кожного року беруть на одного менше. Це нормально, думаю, що наступного року буде ще на одного менше, тобто треба буде 5 українців. Отак ідемо крок за кроком. Тут не треба "рубати" зразу, а так потихесеньку, і, я думаю, через кілька років будуть лише українці грати.

- Тобто, скільки б не було легіонерів, "Динамо" завжди залишатиметься легендою і символом саме українського футболу?

- Точно так.