Лакмусовий папірець Суперкубка

– Прямо і ліворуч, одразу до стадіону вийдеш.

– Зрозуміло, дякую.

– А що там? Із ким Чорноморець грає?

Свій останній матч на домашньому стадіоні Чорноморець провів ще в листопаді минулого року. В 2015-му ж році на заваді проведенню футбольних зустрічей в Одесі ставали попередження місцевих правоохоронних органів про те, що вони не здатні забезпечити безпеку на стадіоні. Чорноморець був змушений приймати домашні матчі в інших містах (виходячи, до прикладу, на матч Прем'єр-ліги перед сотнею вболівальників на київському стадіоні Динамо імені Валерія Лобановського), а Одеса на тривалий час залишилась без великого футболу. Повернув футбол до Південної Пальміри матч за Суперкубок України, в якому зійшлися дві найкращі команди країни за підсумками минулого сезону, Динамо і Шахтар.

Одеса явно скучила за футболом. Та, як можна зробити висновок зі вступного діалогу, надмірного ажіотажу Суперкубок не викликав навіть попри підтверджений дикторами аншлаг на стадіоні. І справа не тільки в обивателях: афіші матчу розвісили у правильних місцях (парк Шевченка, Велика Арнаутська, Дерибасівська), але їхню кількість все ж було не порівняти з засиллям, скажімо, реклами музичних концертів. Про що взагалі можна говорити, якщо про затвердження Одеси господарем цієї зустрічі дирекція Прем'єр-ліги повідомила якийсь місяць тому?

Та зрозуміло, втім, що сприймати це все варто в більш широкому контексті. По-перше, мова йде про місто, яке досі відходить від минулорічної трагедії в Будинку профспілок і буремних подій весни 2014-го. По-друге ж, для Одеси матч за Суперкубок є частиною великої програми, покликаної перетворити це місто на один із локомотивів рішучих реформ. Повернення великого футболу, як, власне, і традиційний сезон відпусток чи Одеський міжнародний кінофестиваль, що розпочався на вихідних, є для міста показовими подіями, що мають на меті підтвердити цей статус. Ну і, певна річ, переконати вкрай важливу для регіону аудиторію туристів у тому, що в Одесі все гаразд. А втім, проблем з відвідувачами, за враженнями від останніх кількох днів, у місті й не було – статус чи не єдиного українського чорноморського курорту накладає свій відбиток.

Не варто недооцінювати і значення вчорашнього матчу на стадіоні Чорноморець. Почати варто хоча б з того, що першим про місце проведення Суперкубка-2015 повідомив новий голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі. Власне, губернатор був головним ініціатором цього рішення. Стабільність і безпека – анонсуючи повернення великого футболу до Одеси, Саакашвілі робив акцент саме на ці аспекти життя міста, і матч такого калібру повинен був продемонструвати готовність нової влади їх забезпечити.

Велика кількість міліціонерів у центрі міста задовго до початку матчу, підвищена увага правохоронців на території стадіону та переконливе прохання диктора не допускати на арені провокацій свою справу зробили. Фактично єдиною претензією до організаторів з цього приводу може стати те, що вони дозволили ультрас Динамо пронести на стадіон фаєри, але, як і той факт, що фанати Шахтаря не пошкодували загороджувальної сітки, яка відділяла їх від одинадцятиметрового у ворота Шовковського, це радше проблема роботи клубів зі своїми вболівальниками.

При цьому досить показово, що звертаючись до відвідувачів зустрічі з проханням не підводити одеський стадіон, його представники хвилювалися не лише про можливість подальшого проведення домашніх матчі Чорноморця. В офіційній заяві з цього приводу одесити згадували й про можливість проведення в Південній Пальмірі матчів інших команд Прем’єр-ліги і міжнародних зустрічей. За умови дефіциту арен, що можуть приймати матчі єврокубків, цей факт не може не тішити українських вболівальників.

Словом, за збереження належного рівня організації місто буде готовим до повернення футбольного сезону. Дуже хочеться сподіватися, що за кілька років ми будемо згадувати про Суперкубок-2015 як про один із символічних заходів, який відкрив для нас нову Одесу.

Ярослав Друзюк, Football.ua