Перша "жертва" Фонсеки?
Ясна річ, ідеться про Коваленка. Минуле півріччя під керівництвом Мірчі Луческу стало для нього настільки успішним (статус незамінного гравця стартового складу, виклики до збірної України, Євро-2016, вдалий єврокубковий поступ), що здавалося – відтепер так буде завжди. Втім, нова система гри Шахтаря авторства Паулу Фонсеки, а також повернення Фреда, найімовірніше, перетворять нещодавно незамінного виконавця в резервіста. Річ у тім, що за схеми 4-4-2 просто відсутня оптимальна для Коваленка позиція плеймейкера на вістрі центрального трикутника. Можна детальніше зупинитися на цьому питанні, підшуковуючи місце в складі для Віктора.
Віктор Коваленко. 20 років. Оптимальна позиція – центральний півзахисник атакувального плану.
Позиція плеймейкера. Вище вже йшлося, що таке амплуа за схеми 4-4-2 від Фонсеки відсутнє. У вчорашньому матчі з Динамо португалець зробив ставку на двох опорників у центрі поля. І уявити, що навіть на рівні матчів чемпіонату України Шахтар гратиме з ромбом у центрі, з одним опорником і Коваленком під двома нападниками, складно – занадто великий ризик, за який можуть покарати навіть команди рівня Чорноморця, Олександрії, Волині. Запасний варіант, який може збільшити шанси Віктора на потрапляння у старт – періодична зміна схеми й перехід на звичні для Шахтаря останніх років 4-2-3-1. Однак цей варіант все одно залишається запасним. У Бразі Фонсека використовував схему з двома нападниками. На зборах Шахтаря теж награвав її. Звісно, не для того, щоби по ходу сезону раптом переходити на 4-2-3-1.
Позиція опорника. Навряд чи Коваленко зможе закріпитися в цій зоні. З кількох причин. По-перше, за своєю природою Віктор – творець на футбольному полі. І змушувати такого виконавця передусім займатися чорновою роботою та стелитися у підкатах замість креативу попереду – річ навряд чи виправдана. Митець, що вимушено носить піаніно, ризикує так і не навчитися відбирати, і при цьому припинити розвиток у грі вперед, на загострення.
По-друге, Фонсека не захоче ризикувати. Пара Степаненко-Фред є оптимальною за визначенням: Степаненко – найкращий руйнівник країни, Фред гідно складає йому конкуренцію в цьому питанні, і досить продуктивно працює на атаку, маючи світлу голову та вроджене, бразильське, прагнення загострювати (вчорашній гол у ворота Шовковського – підтвердження цьому). Коваленко просто не зможе виконувати такий же обсяг роботи в обороні з такою ж якістю, як хтось із цієї двійки. І, по-третє: якщо хтось і претендуватиме на місце в старті замість Степаненка чи Фреда (більшою мірою), то це Малишев – футболіст, який, по суті, опиниться на своїй звичній позиції, оскільки у трикутнику Степаненко-Малишев-Коваленко грав нижче Віктора. До слова, Малишеву, схоже, теж потрібно готуватися до статусу гравця, котрий перебуватиме у другому ешелоні, у когорті виконавців для ротації.
Позиція вінгера. На цій позиції Коваленко інколи грав за часів Луческу, і наразі є всі передумови вважати, що Віктору потрібно готуватися до періодичних виході на поле в цій зоні. Втім, і тут Коваленку світить, швидше, ротація: ліворуч є Тайсон (вчорашній вихід на вістрі атаки в парі з Едуардо – швидше, епізодичне рішення) та Бернард – футболісти набагато швидші та вибуховіші, аніж українець. І жоден тренер світу не захоче жертвувати гравцями, які дають швидкість усій команді.
Праворуч є Марлос – виконавець технічніший, аніж Коваленко, до того ж – шульга, що вже дає йому суттєві преференції. І найважливіше: Марлос – гравець результативний та занадто якісний у цій зоні, щоби щось змінювати. Скажімо, минулого сезону бразилець лише в чемпіонаті забив 8 разів, Коваленко ж із позиції під нападником (де Мхитарян та Тейшейра ставали найрезультативнішими в чемпіонаті та били всі рекорди) – жодного.
Позиція нападника. За умов, що всі нападники Шахтаря не матимуть проблем зі здоров’ям, шанси Коваленка регулярно грати саме на вістрі, мінімальні. Едуардо награвався на зборах у статусі центральної фігури ланки атаки, і, схоже, матиме чималу довіру від тренера. При цьому Селезньов та Факундо Феррейра є футболістами, народженими для гри на вістрі, і виглядають на цій позиції набагато органічніше. Євген видав невдалий матч проти Динамо, проте жодних сумнівів у тому, що свої 10-15 м’ячів за сезон він заб’є без проблем – немає.
Суто футбольні навики для гри на цій позиції у Коваленка, за великим рахунком, відсутні: він недостатньо швидкий (суто візуально, навіть Едуардо здається швидшим, не кажучи вже про Дентіньо), не достатньо сильний фізично, як ось Селезньов (188 см, 85 кг) чи Феррейра (186 см, 76 кг), суттєво слабший у грі на другому поверсі, ніж Селезньов, Едуардо та Феррейра, що є суттєвим аспектом не лише в нападі, але й при стандартах біля власних воріт. Присутність на полі того ж Селезньова посприяє вирішенню однієї з найголовніших бід сучасного Шахтаря – гра в захисті після навісів з флангів та, особливо, стандартів.
Ймовірно, Паулу Фонсека знає вихід із цієї ситуації, розуміючи, що багато прихильників Шахтаря можуть не пробачити йому, якщо вчорашній улюбленець та за задумом – майбутня зірка топ-класу, у глобальному значенні опиниться на лаві запасних. Проте наразі вирішення цієї проблемою залишається загадкою. Адже йтися має не просто про пошук місця для Коваленка задля ігрової практики, а про позицію, на якій Віктор зможе продовжувати свій розвиток і приносити максимум користі команді. За нової базової ігрової схеми Шахтаря з цим можуть виникнути чималі проблеми.
Анатолій Волков, Football.ua