Верес — Рух. Напередодні
П'ятий тур починається з матчу двох команд, кожна з яких має дуже обмежений бюджет – але результати на початку сезону мають принципово різні.
Верес, можливо, найближчим часом стане рольовою моделлю всіх українських команд, за винятком трьох-п'яти. Наші колеги дали інсайд, а президент клубу Іван Надєїн вже підтвердив його близькість до реальності: зарплати у Вересі найнижчі у лізі, натомість преміальні дуже високі. У першій команді рівнян є гравці із зарплатами по 30 тисяч гривень, натомість премія за одну (!) перемогу гравцям основи дорівнює 70 тисячам.
Відповідно, за серпень багато гравців Вереса заробили по 170 тисяч – обігравши на виїзді Ворсклу та Чорноморець, які посилилися за іменами набагато краще. Можна поіронізувати на тему того, що перерва на збірні гравцям Вереса – як кістка у горлі, можна подумати над тим, що за три зимові місяці вони отримуватимуть несерйозні за мірками вищої ліги гроші, але... Взагалі-то клуб із самого початку включився у гонку за єврокубкову зону.
Жодної “геніальної схеми” у такому підході немає. Так працювали майже всі команди вищої ліги України (з очевидними винятками) у дев'яності. Це, до речі, і сформувало всі традиції українського футболу, які здаються вічними.
Захисники-костоломи, яким треба "годувати сім'ю"; тактичні схеми з мінімумом ризику, "подалі від воріт — ближче до каси"; вся ця філософія про “вийти та померти на полі” – це не про футбол Заварова, Михайличенка, Литовченка, Плоскіни. Дуже яскраві та винахідливі українські команди з чемпіонату СРСР, які закохували мільйони вболівальників навіть не з України – вони саме в дев'яності поступилися місцем командам, які були готові як померти (це, припустимо, непогано), так і вбити за перемогу в конкретному турі.
Власне, тренер Юрій Вірт це прямо і підтвердив, коли після програшу Дніпру-1 говорив команді: "Я б Довбика...", висловлюючись цензурно, "покалічив". Але, як казав президент якраз із дев'яностих: “Що маємо, те маємо”. Верес чудово готовий до реалій нового сезону. Гравці Вереса виходять на матч не просто мотивованими, а надмотивованими. У центральних півзахисників Кучерова та Дахновського все ще більше матчів у нижчих лігах, ніж в УПЛ – але центр поля в Кривбаса (де грає сам Хомченовський, гравець з досвідом збірної та ЛЕ) та Чорноморця (там взагалі Євген Селін та Сергій Кравченко, гравці з двозначним числом матчів у збірній!) Верес у очних зустрічах виграв.
Рух, насправді, теж до нового життя готовий — просто на позначку "добре", не "відмінно". Зіграти другим номером проти Зорі, скористатися її помилками вдалося, з «Шахтарем» не вистачило зовсім небагато – і, в принципі, можна сказати, що команда Кучука вкочується в сезон. На виїзді до Рівного Рух цілком влаштує нічия – відповідно, очікується, що львівська (звикаємо!) команда сяде у глибоку оборону. Подивимося, як рівняни гратимуть проти автобуса – адже за домашню нічию з Рухом преміальні невеликі, якщо загалом передбачені.
Історія протистоянь
На рівні УПЛ встигли зіграти лише два матчі, домашню зустріч Верес виграв 2:1. До того ж та зустріч була останнім офіційним матчем для рівненського “Авангарду” перед зимовою перервою – і, відповідно, початком війни. Верес нарешті повертається додому – і в цьому, звісно, буде додатковий плюс до його надмотивації.
Орієнтовні склади
Верес: Когут — Гагун, Мірошник, Вовченко, Є. Пасіч — Кльоц, Кучеров — Дахновський, Лебеденко, Г. Пасіч — Гайдучик
Рух: Паньків — Роман, Дідик, Слюсар, Лях — Федорчук, Сапуга — Соломон-Отабор, Таллес, Климчук — Карабін
Віталій Пасічний, Football.ua