Віталій Пасічний, Football.ua
Рух — Минай. Напередодні
Якихось два роки тому Володимир Шаран виглядав одним із найперспективніших тренерів України. 2018-го його просто визнали найкращим в УПЛ, потім був євросезон із нічиєю проти Сент-Етьєна та Гента – і навіть сьоме місце у сезоні-2020/21 можна було назвати удачею. Про що тут говорити, якщо тільки за Шарана клуб зміг пройти шлях від першої ліги до постійних фінішів у зоні єврокубків? Третє місце чи п'яте, шосте чи сьоме – всі вони були набагато кращі за будь-які досягнення без Шарана.
Але йде час, і все більше схоже, що клуб тренеру був набагато потрібнішим, ніж тренер клубу. Навіть не ставши запрошувати когось з ім'ям, найнявши просто тренера молодіжки, Олександрія, якщо чесно, стала кращою. Вона грає в цікавіший футбол і бореться за трійку з більшою конкуренцією, ніж раніше. Шаран знайшов роботу тільки в аутсайдері в особі Миная і поки не демонструє нічого особливого і з ним. Стало, звичайно, краще, ніж із Кобіним , але у будь-якому разі Шаран у зоні перехідних матчів.
Леонід Кучук чотири рази очолював команди УПЛ (двічі приходив до Руху) і ніколи не був близьким до третього місця, але певний рівень тримав скрізь. Його команди завжди були бойовими, здатними нав'язати боротьбу навіть топ-суперникам – і зараз він це показує повною мірою. Ми, напевно, побачимо багато боротьби, вже Рух її точно забезпечить.
Минай програв три останні матчі. Для аутсайдера це, звичайно, не катастрофа, але четверта поразка може занурити команду в напругу. Можливо, для Шарана це стане приводом повернути до основи Вишневського: трюк із Коломойцем на вістрі проти Чорноморця не спрацював. У будь-якому разі на полі, незважаючи на листопад, буде дуже спекотно.
Історія протистояння
Минай ніколи не перемагав Рух: із п'яти матчів двічі програв і три звів унічию. Із трьох матчів на полі Руху не програти вдалося лише одного разу.
Орієнтовні склади
Рух: Паньків — Роман, Слюсар, Дідик, Лях - Довгий, Федорчук — Соломон-Отабор, Таллес, Климчук — Енобахаре
Минай: Бандура - Гончар, Горін, Немчанінов, Трубочкін - Хахльов, Вітенчук — Воробчак, Твердохліб, Кулієв - Вишневський