Україна U-21 — Хорватія U-21. Наші оцінки

Перший крок на молодіжному чемпіонаті Європи-2023 серед юнаків віком до 21 року збірною України було зроблено напередодні. Колектив Руслана Ротаня здолав дуже непростого суперника — Хорватію, із якою, як і з Іспанією, ми перед початком турніру планували конкурувати за вихід із групи. Здобутий результат, перемога з рахунком 2:0, дозволяє нам більш оптимістично споглядати в напрямку виконання власних завдань, адже його значення для турнірної таблиці наразі важко переоцінити.

Із іншого боку, уже під час стартової гри ми мали кілька серйозних структурних проблем, які навряд чи можна буде повністю вирішити перед наступною грою чи за допомоги простої ротації. А ще зацікавили слова одного з авторів голів, нападника Данила Сікана, на післяматчевій прес-конференції, що буцім-то в нашої команди не було достатньо інформації про суперників. Цікаво, адже наступний суперник у такому випадку буде для нас ще більш "інкогніто".

Football.ua оцінює гру футболістів молодіжної збірної України у матчі на стадіоні Джулешті (за 10-бальною шкалою).

Україна U-21

Анатолій Трубін — 7,0. У будь-якому випадку, неоднозначною вийшла ця гра для української "молодіжки", оскільки індивідуальна майстерність в атакувальній фазі геть не кожного разу могла компенсувати недоліки в обороні. У цьому раз подекуди доходило й до крайнощів, коли до гри доводилось залучати нашого воротаря. Хоча, у порівнянні з матчем проти Мальти, то Трубін цього разу напрацював фактично на дві повноцінні грі. Три реальних сейви та інколи трохи вдачі — справедливий доробок Анатолія в цій грі.

Олексій Сич — 6,5. Фланги нашого захисту інколи виглядали дуже непогано на чужій половині поля, проте потім ми все одно переходили до фази оборони й там уже починались певні негаразди. Зокрема, Сичу подекуди не вдавались дії один-в-один під час спроб відбирання м’яча, тоді як у хорватів усе було налаштовано так, щоб одразу врізати передачу кудись на дальню стійку наших воріт. Однак на загальному тлі ці моменти за участі Олексія все одно губились поруч із якісною боротьбою.

Арсеній Батагов (6,0) — Максим Таловєров (8,0) — 7,0. Вірджил ван Таловєров, Максим ван Дейк чи ще бозна-як — як тільки не називали вболівальники за ходом гри одного з наших центральних захисників, проте додати до його виступу нічого — безмежно якісний матч, у якому саме м’яч, як здавалось, мав летіти туди, де був гравець, а не навпаки той за ним бігати в пошуку правильної позиції. Батагов на тлі партнера міг і загубитись, проте, коли потрібно було страхувати, завжди обирав правильну позицію.

Костянтин Вівчаренко — 6,5. За ходом своїх виступів на клубному рівні лівий захисник привчив нас до високого рівня активності впродовж усього часу саме в атакувальних діях, тоді як гра в обороні ніколи не вважалась найбільш сильною стороною Вівчаренка. Ось і вийшло в цій грі так, що початковий відтинок матчу він проводив з акцентом на атаку, бо давали це робити суперники, а потім почали потрохи розкривати наш захисті, і одразу траплялись якісь необачні втрати пильності чи щось подібне.

Артем Бондаренко — 8,0. Георгію Судакову, лідеру атакувальної фази нашої побудови в центрі поля, дали трохи відпочити на тлі виступів за Головну команду країни, проте навіть за його відсутності на полі з перших хвилин "синьо-жовтих" усе одно було кому вести вперед. Бондаренко подекуди роздавав такі передачі, що залишалось лише божеволіти від щастя, але єдиний його асист у цій грі в підсумку вийшов максимально тривіальним. То й нехай, бо хіба що Батуріна в складі суперників натомість частіше зустрічався з м’ячем, але його внесок у результат команди в підсумку був нульовим.

Володимир Бражко — 7,0. Багато чорнової роботи було в нашого опорного півзахисника в цій грі, тож звичним до матчів луганської Зорі чином підтримати команду в атаці в нього не було можливості. Натомість Бражко добряче зарубався у боротьбі, і хоча кілька фолів від нього були все ж таки необачними, але, здебільшого, свою роль він відпрацював у повному обсязі.

Олексій Кащук — 9,0. Погодьтесь, що бачити, як українських півзахисник на маленькій ділянці чужого штрафного роздягає одразу кілька суперників своїм бездоганним дриблінгом, а вже в другому таймі викладає хірургічну подачу на голову партнера, було ще тим видовищем. Здавалося б, Олексій у цій грі зробив не настільки багато доторків до м’яча (37, десь удвічі менше за Бондаренка) проте саме від нього ніяковів захист суперників. А ми тим часом просто насолоджувались грою нашого чемпіона світу U-20. Головне, щоб без м’язових травм, а то були на це натяки перед заміною.

Дмитро Криськів — 5,0. Допоки відновлюються Судаков та Мудрик, у іншого таланту півзахисту донецького Шахтаря була можливість проявити себе та застовбичити за собою, якщо не повноцінне місце в стартовому складі, то бодай серед найближчої ротації. Але вийшло так, що в ролі розігруючого Криськів не давав належної гостроти нашій атаці, а його подекуди дивні рішення в захисті точно не надавали впевненості перед воротами Трубіна. У підсумку, відбулась логічна заміна, і якщо Очеретьку наразі особливо немає, на що розраховувати в плані перших хвилин наступної гри, то Судаков і в дещо розібраному стані виглядав більш продуктивно за Криськіва.

Максим Брагару — 5,0. Ось та спроба зіграти в стінку з Сіканом у першому таймі на лівому фланзі чужого штрафного була чи не поодиноким випадком, коли Максим, по-перше, був у кадрі, по-друге, зробив усе на надзвичайно високому рівні. Надалі подібного за ним ми майже не спостерігали, тож і від заміни після години ігрового часу ніде було дітись.

Данило Сікан — 7,0. Проти Сікана намагались діяти якомога щільніше, адже всі вже знають його найсильніші якості. Проте що ж можуть заподіяти хорвати, чи будь хто інший, якщо Данило все ж таки знайде своє місце біля воріт. Для успіху в цій грі форварду потрібно було небагато — вимотувати суперників під час пресингу та вчасно з’явитись у відповідній зоні в атаці під час передачі. Обидва пункти плану Сікан виконав, тож робимо очевидний висновок — молодець.

Олександр Назаренко — 6,0. Коли в нашій грі пішли заміни, то одразу виникли певні питання щодо глибини ротації. Якщо в моментах із боротьбою Назаренко себе проявив належним чином, то в атакувальних діях йому постійно чогось не вистачало, або ухвалювались поспішні рішення, які призводили хіба що до непотрібних утрат м’яча.

Олег Очеретько, Богдан В’юнник — 6,0. Із наступною парою замін від Ротаня ситуація була де в чому схожою, адже гравці отримали ще менше ігрового часу, але й малюнку в нашої команди під завісу як такого не було. Будувати чарівні замки на піску ні Очеретько, ані, тим паче, В’юнник раніше не виказували, тож і цього разу їхній виступ не став одкровенням. Не наварили, трохи допомогли відбиватись та намагались навіть атакувати — то й досить, як на 20 хвилин на полі.

Георгій Судаков, Іван Желізко — представнику Валмієри на початку цього турніру не дуже щастить із місцем у стартовому складі, хоча він і проходив більшу частину відбіркового раунду в якості основного футболіста. Хоча, можливо, саме Желізка ми й побачимо в якості ротації в опорній зоні проти Румунії, де потрібно буде все ж таки більше атакувати. А ось хто точно має грати в тій грі, так це Судаков, який цього разу відпочивав, але за дев’ять дотиків до м’яча та ледве 10 хвилин ігрового часу встиг створити чи не більше за Криськіва та Брагару разом узятих. І якщо тим могло просто не пощастити цього вечора, то у випадку з Георгієм ми все ж таки говоримо про рівень майстерності.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.