Румунія U-21 — Україна U-21. Наші оцінки

Молодіжна збірна України підходила к другому випробуванню на чемпіонаті Європи-2023 з певним домашнім завданням після матчу проти Хорватії. У чомусь команда Руслана Ротаня зуміла виконати роботу над помилками, а де в чому так і залишила за собою чимало питань. Можливо, хтось необачно зважав на різницю в класі виконавців наших двох перших суперників, роблячи висновок щодо "гарантованої" перемоги.

Але вийшло так, як і мало вийти за будь-якого притомного сценарію гри — складний суперник із якісною побудовою гри поступився з мінімальним рахунком команді, яка все ще не набрала бажаних обертів, проте почуває себе більш розкуто з кожною наступною грою. Добре, що їх буде ще, як мінімум, дві в нашому розкладі.

Football.ua оцінює гру футболістів молодіжної збірної України у матчі на стадіоні Стяуа (за 10-бальною шкалою).

Україна U-21

Анатолій Трубін — 6,5. За підсумком гри про Хорватії суперники здійснили якусь божевільну кількість спроб пробити по наших воротах (22), проте що тоді Трубін не пропустив жодного голу, що цього разу, коли загальний обсяг роботи був усе ж таки помітно меншим. Праві будуть ті вболівальники, які вкажуть на певну кількість помилок під час гри на виході збоку Анатолія, проте чи не всі вони вмістились у відтинок часу наприкінці гри, тоді як решту матчу дії нашого воротаря були звично спокійними.

Олексій Сич — 6,5. У діях наших флангових захисників цього вечора було помітно намір загострювати передачами до чужого штрафного, але їхня якість у підсумку виявилась доволі посередньою. У Сича, наприклад, був усього один точний крос (із 11 спроб), але саме його ми запам’ятали чи не найбільше — Сікан тоді поцілив у поперечину. Що ж до дій у захисті, то проблеми виникали лише під тиском на початку гри, але тоді кожен наш гравець виглядав не найкращим чином.

Арсеній Батагов (6,5) — Максим Таловєров (6,5) — 6,5. Якогось аномального шоу від когось із пари наших центральних захисників цього вечора ми не спостерігали. Вони так само нервували з усіма на початку зустрічі, проте потім так само разом із іншими подолали цю невпевненість. Звісно, були цікаві моменти з необачною грою того ж Батагова під час флангових передач, але суперники вибачали, або вже доля в останній момент прямо дивилась на нашу команду. Можливо, воно й добре, що виступ гравців цієї ланки майже не запам’ятався на загальному тлі.

Костянтин Вівчаренко — 6,5. Ротань цього разу вигадав такий малюнок гри, за якого більшість наших дій в атаці вимагали розширення за рахунок залучення лівого захисника через позицію Судакова. Вівчаренку подібне виконання вдавалось не одразу, проте саме через його край у підсумку прийшов гол, а пас самого гравця Динамо був фактично передостаннім перед автоголом суперників. Цікаво, що при цьому сам Костянтин жодного разу так і не віддав точну передачу до чужого штрафного.

Артем Бондаренко — 8,0. Чи стане цей турнір відмінною рекламою для півзахисника Шахтаря? Якщо наша збірна зуміє дістатись високих раундів, то це точно має відбутись. Але вже зараз можна стверджувати, що Бондаренко прогресує від матчу до матчу, і якщо в грі проти Хорватів його дії були все ж таки більш прямолінійними, то румуни дали трохи більше простору й натомість ледь не отримали кілька м’ячів у власні ворота.

Володимир Бражко — 6,5. Там, на самому початку гри, мали місце такі моменти, що й Патрік ван Леувен у Зорі, і Руслан Ротань на чолі збірної, точно б дали по шапці нашому опорному півзахиснику. Однак потім Бражко зумів подолати власну невпевненість та провів у підсумку цілком солідний матч як у атакувальних діях, так і за безпосереднім виконанням власних захисних обов’язків.

Олексій Кащук — 6,0. Нападник дійсно запалював у першій грі на турнірі проти Хорватії, а його виступ цього разу мав не менші підстави для того, аби стати в підсумку надзвичайно успішним. Але відсутність реалізації одразу в трьох виходах віч-на-віч із воротарем — це вже, вибачте, занадто. Ще більше дивує той факт, що й позиції та стилістика завершальних ударах у цих випадках була тотожною, що точно не личить майстерності виконавця, яку ми бачили раніше.

Дмитро Криськів — 6,5. Багато нарікань викликав виступ Криськіва в грі проти Хорватії, тож відповідно чимало запитань до Ротаня виникло тоді, коли ми знову побачили Дмитра в стартовому складі. При чому, навіть за наявності Судакова на полі з перших хвилин, Криськіва використовували саме в центральній зоні, тоді як у клубному сезоні він себе проявляв саме на лівому фланзі, де в підсумку номінально грав Георгій.

Якщо брати суто за статистичними показниками, то матч для Дмитра вийшов більш-менш. Без особливих помилок, майже з ідеальною грою в пас, проте з невдалим дриблінгом і посередньою вдачею в боротьбі. Краще, аніж кілька днів тому, але все одно посередньо.

Георгій Судаков — 7,5. Якимось незрозумілим чином Ротаню вдалось поставити Судакова на лівий фланг, призначити йому виконання обов’язків побудови гри й при цьому не перевантажити власне гравця зайвою роботою. Окремі передачі від Георгія в цій грі взагалі були за межею уяви, тож він дійсно запалював під час власного виступу. Без результативних дій — тут не посперечаєшся, проте із значним внеском у підсумковий успіх.

Данило Сікан — 6,0. Три потенційні гольові нагоди нарахували ми в цій грі в нашого нападника, і лише одна з них при цьому була дійсно відмінної якості. На жаль, поперечина стала на заваді черговому м’ячу Данила за збірну, тож він знову виконав достатній обсяг роботи на полі, але, якби результат був відмінним від перемоги, радше отримав би порцію додаткової критики.

Максим Брагару — 7,0. Співавтором гола нашого гравця навряд чи можна назвати, але все від себе залежне, аби захисник суперників зрізав м’яч у власні ворота, Брагару все ж таки зробив. Про його номінальну позицію флангового захисника наразі пам’ятає хіба що Роман Григорчук, тоді як за 22 хвилини в цьому матчі Максим здійснив ледь не більше корисних дій на полі, аніж це було в грі проти Хорватії за ледь не втричі більшу кількість часу.

Владислав Ванат — 3,0. Насправді своєю появою на полі нападник київського Динамо міг принести нашій команді омріяну перемогу та забрати собі звання ледь не футбольного героя цього вечора. Але з поля він пішов, по-перше, не за власною ініціативою (хоча тут також можна посперечатись щодо дій та наслідків, які вони за собою тягнуть), по-друге, зі справжньою ганьбою.

Як на вік 21 років, Ванат занадто часто потрапляє в подібні ситуації, тож над його психологією має працювати чи не вся дотична до футболу спільнота. У нас не так багато якісних форвардів, щоб на рівному місці втрачати настільки талановитих виконавців через якісь дитячі образи. Якщо Ротань вирішить суворо покарати свого підопічного, то щодо цього рішення йому точно ніхто не зробить зауважень.

Богдан В’юнник — 6,0. Чергова поява на заміну нападника з достатньо непоганими фізичними даними запам’яталась аж нічим. Шість доторків до м’яча та три з трьох точних передач, за однієї виграної боротьби в повітрі — для 13 хвилин може й непогано, але команда тоді все ж таки ще не мала переваги за рахунком.

Олег Очеретько, Іван Желізко — у заключному слоті замін у складі нашої команди на полі з’являлись ті футболісти, які в підсумку не встигли зарекомендувати себе на полі якимось чином.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.