Іспанія U-21 — Україна U-21. Наші оцінки

Ця захоплююча пригода зрештою добігла свого кінця. Молодіжна збірна України відчайдушно чіплялась за результат упродовж усього чемпіонату Європи-2023 навіть у непридатних для того умовах, проте зрештою ми були змушені змиритись із висновком — звітного дня "синьо-жовті" були слабкіші за Іспанію. Суперники продемонстрували надзвичайно високий рівень майстерності та покарали нас за помилки в захисті, яких Україна звичним чином припускалась. Звісно, що настрій після розгрому у всіх такий собі, але це лише початок дорослого життя для цієї команди й, будемо сподіватись, вона себе ще зарекомендує.

Football.ua оцінює гру футболістів молодіжної збірної України у матчі на стадіоні Стяуа (за 10-бальною шкалою).

Україна U-21

Анатолій Трубін — 4,5. Суперники завдали по воротах нашої команди достатньо ударів для того, щоб і Трубіну довелось добряче попрацювати, і вони могли виконати власне завдання зі здобуття необхідного результату. Коли пропускаєш п’ять м’ячів, хоча для Анатолія це вже не є першим подібним досвідом, говорити в позитивному контексті про дії воротаря якось не вдається.

Але з іншого боку, а що Трубін мав робити в усіх гольових ситуація? Кидатись у ноги Руїсу з острахом отримати пенальті? Діставати прицільну трійку останніх результативних пострілів? Чи демонструвати дива реакції у відповідь на удар Сансета? Там був ще на початку гри момент за участі Ояна на лівому фланзі штрафного, і Анатолій урятував команду. Усе інше — лише привід для беззмістовних обговорень.

Олексій Сич — 4,0. Під завісу гри нашого правого захисника почали обходити вже всі, кому не ліньки, бо й попередження зразка завершення першого тайму відчутно заважало грати сміливіше, і банальна втома встигла накопичитись за цей час. Ще однією проблемою Олексія цього разу стала кількість виграних єдиноборств із загальної кількості спроб — одна з чотирьох. Не видатний показник, хоча й Серхіо Гомес цього разу був менш помітним, аніж у попередніх матчах.

Арсеній Батагов (4,0) — Максим Таловєров (4,5) — 4,0. Якщо вже бути максимально відвертими, то жодної нової інформації щодо слабких сторін нашого центру захисту ми не побачили. Хіба не було помітно за Батаговим за ходом виступів за Дніпро-1 повільності в пересуваннях та посереднього вибору позицій? Чи всі раптово повірили в те, що в Таловєрова за часи виступів у празькій Славії з’явилось чимало досвіду гри на рівні хоча б середняків Ла Ліги? Хлопці на цьому тлі боролись із власними вадами, як могли. Хто більш удало, хто менш, але й ця боротьба була цілком очікуваним моментом.

Костянтин Вівчаренко — 4,0. Звісно, що коли над тобою за тактичною схемою розташовується Мудрик, після якого залишається тільки випалена трава на фланзі, особливих підстав для активного залучення до атаки не залишається. Проте навіть коли Михайла не було в грі на початку турніру, Вівчаренко не демонстрував чи не найголовнішого свого вміння — точно завантажити м’яч до чужого штрафного. У кращому випадку, його передачі не призводили до миттєвого контрнаступу. А щодо позиційних дій у захисті, то на прогрес на відтинку двох тижнів годі було й чекати.

Артем Бондаренко — 5,0. За капітана молодіжки одночасно й трохи ніяково, і водночас є розуміння того, що ці гулі він колись усе ж таки має набивати. Важливий забитий м’яч у першому таймі поступово перетворився на помилки перед власним штрафним, які зрештою завершились результативною похибкою. Але ж непоганий матч був у виконанні Артема, якщо брати загалом! Як і весь турнір до цього, проте брак досвіду — наша головна біль за будь-яких обставин.

Володимир Бражко — 4,5. Чимало роботи цього вечора звалилось на опорну зону, а оскільки Бражко в нас проходить за штатом як чистий руйнівник, то й запитати з нього було за що. Перший пропущений м’яч хтось може списати на його дії, проте, вибачте, лівий центральний захисник тоді взагалі не потрапив до кадру трансляції навіть після завершального удару. А ось другий гол, то тут уже без зайвих питань — відсутність на робочому місці, яка карається на будь-якій посаді.

Олександр Назаренко — 4,0. Варіант із представником Дніпра-1 на фланзі півзахисту був затребуваним у вболівальницькій спільноті, тож після оголошення стартових складів з’явились певні сподівання. А натомість — 45 із ґаком хвилин, 9 доторків до м’яча, логічна заміна під час перерви.

Георгій Судаков — 4,5. Нашу єдину гольову атаку в цьому матчі розпочав геніальний пас представника Шахтаря за старою схемою в напрямку Мудрику. І якби це забезпечило результат, то ми б визнали: "Дійсно, майстер". Воно, можливо, і так за будь-яких умов, проте в потрібні моменти Георгій так і не зміг потягнути команду за собою до успіху. Хоча й намагався встигати одночасно на всіх фронтах.

Михайло Мудрик — 5,0. Можна кепкувати з вінгера Челсі скільки завгодно за підсумками цього сезону, а можна стояти обома ногами на твердій поверхні та тримати голову холодною. Рівень Мудрика, який він устиг продемонструвати за ці дві гри, цілком відповідає його найвищий вартості серед учасників змагань. Цього разу він зробив асист у ситуації, коли вірогідність утратити м’яч була значно вищою. Міг би й ще один зробити, але там Сікану завадив воротар суперників. У другому таймі, Михайла, звісно, ми теж упустили з поля зору, але там уся команда була неначе чимось пригнічена.

Данило Сікан — 4,0. Форвард відкритого простору, але що робити, якщо цього простору суперники не дають? Бігати без м’яча в сподіванні на диво. Так Сікан це й відносно спокійно робив майже годину ігрового часу, після чого його замінили на Ваната. Був гольовий момент — Данило тоді зробив усе необхідне, а може й більше, із огляду на техніку виконання удару, для голу, проте воротар витягнув. Більше створити суперники вже не дали.

Олексій Кащук — 4,0. Нападника Шахтаря випускали на другий тайм компенсувати відсутність корисних дій від Олександра Назаренка. Проте до манери гри Олексія суперники вже встигли призвичаїтись, а тим паче це зробив Міранда, який у Ла Лізі бачив і більш технічних виконавців. Нашому гравцеві можна віддати належне за спроби себе проявити, і хоча він так і не зміг відзначитись, навантаження в поодиноких моментах на суперників робив.

Максим Брагару, Іван Желізко, Владислав Ванат, Олег Очеретько — 4,0. Серія замін від Ротаня та ще одна ротація незабаром після того — це радше була спроба дати пограти якомога більшій кількості виконавців у цей вечір. Желізко запам’ятався кількома непоганими відборами, Ванат щось намагався знайти біля чужого штрафного, Брагару навіть пробити встиг по чужих воротах, але невдало. Із Очеретьком, звичайно, трохи складніше, але він хоч не помилявся в передачах і навіть устиг кинутись блокувати удар від суперника.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.