Дніпро-1 у заключному матчі сезону в Ужгороді не зміг подолати спротив ЛНЗ

Як не крути, а для переважної частини європейських клубів кваліфікація до основного раунду міжнародних змагань завершується невдачею, і завжди неприємно на душі, коли така доля випадає командам з України. Дніпровський Дніпро-1 у цьогорічній кампанії мав унікальний шанс за підсумком трьох послідовних спроб потрапити до одного із великих клубних змагань, але за підсумком дуелі проти Спартака Трнава посеред тижня завершив свій шлях.

І при цьому колектив Віталія Городова не наслідував приклад луганської Зорі та київського Динамо й усе ж таки повернувся до свого місця базування в Ужгороді заради проведення останньої зустрічі української Прем’єр-ліги перед настанням міжнародної павзи. У рамках шостого туру національної першості СК приймало черкаський ЛНЗ — одного з трьох новачків поточної кампанії.

Напередодні гри та вночі звітного дня в Ужгороді була дуже сильна злива, що безпосередньо дало про себе знати на газоні просто неба на Авангарді. Поле було вогким, незручним для гравців та доволі непередбачуваним, тому розкритись на повну команди в першому таймі шансів майже не мали. Але не настільки ж усе було погано, щоб вони взагалі нічого нам не продемонстрували!

Єдиний момент посеред тайму створив закиданням із глибини Горін, але з прийому на груди Гуцуляк пробив вище воріт у центрі штрафного. Схожий момент Олексій змарнує й у другій половині гри, проте до не ї ще потрібно було дістатись, а ми тим часом стали жертвами доволі посередньої якості видовища. ЛНЗ у плані атаки також не виблискував, так і не знайшовши шляхів до воріт Волинця, який повернувся після травми.

Заміни після перерви відбулись у складах обох команд, однак вони не дали жодного помітного збільшення інтенсивності. Олег Дулуб вирішив трохи ризикнути, перевівши власну команду на глибокий захист воріт, і в підсумку воротаря Пенькова дуже сильно навантажили роботою суперники. Довелось витягувати якимось незрозумілим чином удари від Горіна та Когута з близької відстані, Гуцуляк, як ми вже зазначали раніше, промахувався самостійно, і ще одного разу доволі прогнозовано здалеку пробив Пірес.

І на цьому все — жодної небезпеки дніпряни під завісу гри, окрім, хіба що, дальнього удару Горіна, не створили. Але й там радше Пеньков невдало загруз у вогкому ґрунті всередині свого воротарського, тому мав певні проблеми з порятунком воріт. У ЛНЗ був момент із виходом Прядуна на ударну позицію під гострим кутом на правому фланзі штрафного, але Максим поцілив точно у Волинця, а більше його команда не створила цікавих ситуацій. Таке собі прощання з виступами в Ужгороді в цьому сезоні для номінальних господарів.

У наступному турі дніпровський Дніпро-1 прийматиме ковалівський Колос, а черкаський ЛНЗ зіграє вдома проти львівського Руху.

Дніпро-1 — ЛНЗ 0:0

Дніпро-1: Волинець — Танчик, Сваток, Сарапій, Горбунов (Каплієнко, 46) — Горін, Когут (Рубчинський, 76) — Гуцуляк (Мірошниченко, 64), Піхальонок (Лєднєв, 64), Пірес (Білл, 76) — Філіппов.

ЛНЗ: Пеньков — Стасюк, Лопирьонок, Муравський, Насонов — Бойко, Савін (Норенков, 64), Калюжний — Наумець (С. Шестаков, 46), Прядун (Тарасенко, 87), Пасіч (Хобленко, 76).

Попередження: Каплієкно, Горін — Калюжний, Савін, Бойко.