Успішний поєдинок в обороні, прагматичний в атаці: розбираємо нічию із Англією
Перший екзамен із топовим суперником в офіційному матчі пройдений. У Вроцлаві колектив Сергія Реброва зіграв внічию із командою Гарета Саутгейта. Було достатньо цікавих подій, проте ми сконцентруємося на основних тезах. За рахунок чого вдалося здобути такий чудовий результат.
Україна чудово виглядала у перехідних фазах
Враховуючи кадрові проблеми напередодні гри стартовий склад читався більш менш чітко. Праворуч через травму Олександра Тимчика стояв очевидний вибір між Юхимом Коноплею та Олександром Караваєвим. Тренерський штаб вирішив довіритися футболісту Шахтаря, який окрім атакувальної роботи може давати хороший об'єм і в захисті. Неочевидна форма Андрія Ярмоленка після пошкодження також не залишала альтернатив окрім Віктора Циганкова.
Основну схему в фазі володіння м'ячем можна ідентифікувати, як 4-3-3. Крайні захисники намагалися давати ширину, а центральні ситуативно намагалися входити у простір, переважно це робив Ілля Забарний, до чудових якостей якого у білд-апі ми вже давно звикли. В такі моменти Тарас Степаненко займав коридор футболіста Борнмута та ситуативно ставав центрбеком.
Також потрібно зазначити чудову гру у перехідних фазах. Конкретно виділяючи перехід від оборони до атаки треба відзначити хорошу взаємодію наших футболістів. Долати компактний середній блок "трьох левів" переважно вдавалося за рахунок швидкої циркуляції м'яча. Можливо, у завершальній фазі були певні питання, коли приймалися поспішні рішення, втім якщо говорити комплексно, у цьому компоненті національна збірна провела впевнений поєдинок.
Саме після перехідної фази й було забито гол Олександра Зінченка. Перехоплення та блискучий пас Георгія Судакова вперед на Віктора Циганкова, далі чудове підключення від Юхима Коноплі, Роман Яремчук грамотно змістився та відвів за собою Гаррі Магвайра, а далі гравець Арсеналу увірвався до вільного простору у штрафному та пробив у дотик.
В обороні залишали мало простору для суперника та діяли впевнено у підстраховці
Що стосується гри без м'яча, то тут ми бачили переважно традиційні для команди Сергія Реброва 4-4-2, де один з вінгерів формує лінію із півзахисниками, а інший грає у парі з форвардом. Проте цього разу частіше цю роль виконував "десятка" Георгій Судаков.
Дуже важливим компонентом в цьому аспекті була компенсація простору захисниками. Кожен з них розбирав суперників за ланцюжком, а інший займав його простір. Один із деяких прикладів. Віталій Миколенко пішов до максимуму за своїм футболістом, а Микола Матвієнко змістився за своїм гравцем та зайняв простір за латералем Евертона. В підсумку Віталій знову повернувся у свій коридор, як і інші футболісти. Саме подібна впевнена гра в захисті та чітке розуміння ігрового контексту у конкретному матчі дозволило мінімізувати ризики від колективу Гарета Саутгейта.
Джеймс Меддісон після матчу відзначив, що "блакитно-жовті" давали дуже мало простору гравцям англійської збірної, що помітно заважало їм просуватись з м'ячем вперед та більш грамотно оцінювати варіанти із розвитком своїх атак.
Ще однією цікавою деталлю був пресинг. Коли гравці національної збірної Англії грали назад та відходили більше до своєї половини поля нерідко Україна намагалася підійматися вище та персонально тиснути на суперників, перекривати їм лінії передач.
Якщо говорити по персоналіях, то варто виділити Олександра Зінченка та Георгія Судакова. Тренер Англії не дарма акцентував увагу на центрі поля нашої команди, тому що ігровий інтелект обох футболістів дозволяє якісно рухати м'яч від своєї до чужої половини поля. Перший грав гібридну роль, коли було потрібно покривав самотужки велику частину простору в опорній зоні, а в інших епізодах міг страхувати партнера на фланзі. Другий блискуче відчував аритмію гри та виглядав впевнено і в єдиноборствах в захисті, і в суто творчих діях.
Підсилили нашу збірну і заміни, тому що кожен додав свої якості у більш оборонну модель у другому таймі, коли Україна зробила ставку на компактність та сконцентрувалася на контратаках.
Підсумовуючи все вище сказане, перше серйозне випробування збірна Сергія Реброва виконала. Вдалося грамотно діяти у більшості компонентів та впевнено виглядати проти дуже непростого суперника. Далі Італія. Сподіваємося, що цей поєдинок принесе нам аналогічний вдалий результат.