Алієв: На думку росіян, мав би тепер ходити по Києву та розстрілювати своїх через те, що народився в росії

Український атакувальний півзахисник Олександр Алієв майже все своє професіональне футбольне життя присвятив виступам на теренах України, устигнувши відіграти чимало матчів за київське Динамо, Дніпро, запорізький Металург, Рух Винники, Хмельницький та Джуніорс Шепетівка.

Але частина його історії пов’язана безпосередньо з країною-терористкою, звідки він родом та де наразі мешкають його батьки.

Однак початок служби в складі ЗСУ остаточно поставив хрест на будь-яких зв’язках Алієва з росією, про деталі чого він розповів у своєму останньому інтерв’ю.

"Жоден із колишніх одноклубників навіть слова не вимовив. Жоден із футболістів чи спортсменів із росії, із якими я був знайомий.

Дійшло навіть до того, що мої батьки не підтримали Україну, незважаючи на те, що я колись грав за Динамо Київ та збірну України.

Одного разу мені якось зателефонував Ілля Максимов, ми разом грали в дитинстві, за часів школи, а потім — у Анжі. Спитав: "Що там, я справи?". І все, нічого більше.

Він був чи не єдиним, із ким я хоч інколи спілкувався з російських футболістів. Але так, лишень зрідка обмінювались листуванням. Потім, коли вже почалась повномасштабна війна, то я не побачив, що жоден спортсмен підтримував саме Україну та сказав би, що це — війна, що її не має бути. Жоден так не зробив.

Після того, як стало публічно відомо про те, що я воюю за Україну, мені дуже багато людей почали писати в особисті повідомлення. Ті самі фанати Локомотиву. Говорять, що я — пад**, такий-сякий. Але я не звертаю на це уваги.

Я завжди казав, що читаю кожне повідомлення, але дуже рідко відповідаю чи взагалі якось реагую. Це їхня думка. Є ті, хто пише, що це нормально, правильно. Але більшість, так, для них я зрадник, бо "де я народився? Як я можу?", і все таке.

Дійсно, я, на їхню думку, мав би тепер ходити по Києву та розстрілювати своїх через те, що народився в росії.

Так, я народився в Хабаровську, а мої батьки зараз мешкають у Курську. Починаючи з 28 лютого 2022 року, я не спілкуюсь із батьками. Ми досі можемо привітати один одного з якимось святом, чи днем народженням, але не більше того.

Певна річ я вважаю, що це неправильно. Але я просто не можу підтримувати те, що вони — не те, щоб вони там топили за росію — але ті слова, які вони мені сказали 28 лютого… Батько в мене військовий, він знає, що відбувається насправді. Знає, що в України мешкає його син, його онук та онука. Бачив, як на нас летять ракети.

І коли він після цього мені каже, росіяни сюди прийшли вбивати "бендерівців" та "фашистів", то для мене це стало крапкою. Батька для мене після цього не існує", — заявив колишній український футболіст.

Нагадаємо, що найбільшу кількість матчів Алієв провів у складі київського Динамо — 132, забивши при цьому 30 голів та віддавши 27 гольових передач.