Білд-ап через короткий пас, важлива роль латералей та проблеми в переходах до оборони: як грає Шахтар Патріка ван Леувена

Шахтар розпочав нинішній сезон із новим тренером та оновленим складом на деяких позиціях. Минулий наставник Ігор Йовічевіч відправився до Саудівської Аравії, а вчорашні лідери Анатолій Трубін з Михайлом Мудриком — підкорювати Бенфіку та Челсі відповідно.

Нинішній тренер голландець Патрік ван Леувен раніше працював у структурі Шахтар, а також побудував непогану Зорю минулої кампанії, чим заслужив повернення до колективу. 

В цьому матеріалі розберемося, чому гра поки що не викликає впевненості у вболівальників чемпіона України та як саме він намагається грати.

У білд-апі активну участь приймає воротар, центральні захисники намагаються діяти більш проактивно 

Замість Анатолія Трубіна позицію основного голкіпера зайняв Дмитро Різник. Саме від нього часто розпочинаються атаки Шахтаря. За рахунок вміння добре бачити своїх партнерів та віддавати націлений пас у їхню зону вдається або максимально швидко доставити м'яч вперед, або бути адресатом для передачі в разі високого пресингу суперника. 

Також важливу роль виконують центральні захисники. Вони як правило діють більш проактивно, особливо в цьому компоненті можна відзначити Ярослава Ракицького. Його вміння віддати точний пас відоме достатньо давно, причому як короткий, так і довгий. Тому коли вдається ефективно використовувати цей скілл, "гірники" отримують чудову опцію для розвитку атак. 

Окремо варто сказати про роль опорного півзахисника та інсайдів. Тарас Степаненко та ситуативно Артем Бондаренко, Георгій Судаков та інші можуть стягуватися до обороного блоку та допомагати йому в початковій фазі командних атак. Тарас достатньо стійкий гравець під пресингом, а більшість інсайдів діючого чемпіона країни мають достатньо хорошу техніку та ігровий інтелект, котрі дозволяють швидко рухатися вперед із м'ячем. 

Також важливим елементом у розвитку атак є латералі. Саме вони створюють ширину та дозволяють вінгерам грати більш вузько, зміщуватися в напівфланги та намагатися активно атакувати зони завершення. Це особливо працює у випадках, якщо опонент не зберігає достатню компактність в обороні та активний намір іти у відбір. В разі вдалого виманювання суперника в пресинг хтось із латералей може робити ривок в глибину. 

Одним із прикладів є перший гол у матчі проти Кривбасу, коли Георгій Гочолейшвілі практично без супротиву пройшов велику частину поля самотужки та віддав на Олександра Зубкова, а той виконав чудовий крос на Олексія Кащука. 

У зонах завершення як правило готуються вриватися під передачі 3/4 футболісти, часто це інсайд, вінгери та форвард. До того ж їхні профайли дозволяють бути більш різноманітним у завершальній фазі атак, наприклад, Лассіна Траоре більше підходить до подач, а Данило Сікан непогано може вриватися за спини захисникам та створювати небезпеку у штрафному майданчику за рахунок рухів і підлаштування під пас. 

В обороні є проблеми через високу лінію захисту, особливо вразливим Шахтар може бути до контратак суперника на просторі 

Багато матчів УПЛ проходить за переваги "гірників". Опоненти часто обороняються низьким блоком, тому захисна лінія колективу знаходиться достатньо високо, нерідко доходить навіть до центрального кола. Саме через це суперники отримують можливість створювати небезпеку у перехідних фазах. Якщо не вдається вчасно повернутися назад, є ризик отримати небезпечні моменти біля власних воріт, особливо за наявності великого вільного простору. Бувають ситуації, коли в переходах від атаки до оборони колектив Патріка ван Леувена може вибирати невірні орієнтири або просто губити їх. 

Повертаючись до вже згаданого матчу з Кривбасом гол Олега Кожушко відбувся через те, що Микола Матвієнко не подивився собі за спину, а концентрувався на зоні м'яча. 

Стосовно компенсації простору в обороні також потрібно сказати один нюанс. Дуже важливо своєчасно витримувати таймінг та звужуватися в разі потреби, щоб не дозволити ворожим футболістам увірватися до штрафного майданчика. А з цим інколи бувають невдачі. Розберемо два пропущених голи у поєдинку Ліги чемпіонів із Порту. Почнемо із першого м'яча, коли Юхим Конопля вчасно не звузився та не компенсував простір, через що суперник отримав можливість забити. 

В другому голі також можна вести мову про аналогічну ситуацію, правий захисник вчасно не повернув корпус до перебудови, тому дав дорогоцінні долі секунди Галено підхопити м'яч, увірватися та пробити. 

Третій — Ярослав Ракицький вийшов на перехоплення та двоє футболістів суперника залишилися в зоні завершення і отримали багато простору. 

Окрім того, іноді є проблеми з підбором. 

Якщо говорити про хороші тенденції в обороні можна виділити непоганий пресинг. Команда намагається високо пресингувати і робить це переважно персонально, намагається орієнтувати опонента у фланг, де активізується більший тиск. Це вдається робити достатньо непогано та створювати моменти. Особливо, якщо вдається зробити це безпосередньо поблизу штрафного майданчика. Особливо в чемпіонаті України дане вміння може бути достатньо важливим. 

На повноцінний перехід до стиля нового тренера потрібен час 

Команду Патріка ван Леувена критикують на старті сезону, говорять про невдалу гру та здобуття очок часто навіть у тих матчах, де вона не виглядала краще суперника. Можливо, десь це і справедливо, проте варто розуміти контекст. Зараз відбувається зміна вектору на користь контролю м'яча та позиційного футболу, вона потребує певної роботи та часу. Вагомою претензією може бути лише те, що для таких енерговитратних виступів потрібні серйозні фізичні підготовка та кондиції, а передсезонка поки що не принесла відчутного ефекту у офіційних поєдинках і інколи клуб просто не вистачає на всі 90 хвилин, та і те тут також можна знайти контраргумент. 

В даний момент результати не такі вже і погані — лідерство у чемпіонаті, прохід далі у Кубку України, лише в Лізі чемпіонів поступилися Порту, втім нинішній рівень нашого футболу та склади багатьох колективів не дозволяють очікувати високих досягнень одразу. Необхідно будувати саме системні проекти, а потенційно Шахтар голландського наставника може бути саме таким, тому що він як ніхто інший знає, як функціонують "гірники" та багатьох молодих футболістів, котрі розпочинали свій професійний шлях саме за його керівництва у молодіжному секторі. Варто провести роботу над помилками і рухатися обраним шляхом. А конкретні висновки можна буде зробити не раніше завершення сезону.