Колос у фірмовому стилі спричинив першу в історії Полісся нічию в УПЛ

Різнокольоровий спектр емоцій дарує нам поточний сезон української Прем’єр-ліги, адже наразі фактично немає жодного клубу, який міг би похизуватись видовищною за ступенем упевненості серії. Хіба що тільки невдалої. Ось і ковалівський Колос свого часу доволі перспективно розпочинав кампанію, але команди Ярослава Вишняка вистачило лише на нетривалий відтинок часу, після чого вона від матчу до матчу ледь збирає важливі залікові бали, аби суттєво не відставати від єврокубкових позицій.

Відсутність у календарі кубкових матчів посеред тижня в цьому контексті для "чорно-білих" була так само важливою, оскільки дозволяла ретельним чином підготуватись до домашнього протистояння проти житомирського Полісся в рамках дев’ятого туру, яке б теоретично могло зупинити серію з шести матчів без перемог для "колосків". Або ж продовжити рядок із двох зустрічей без поразок для "вовків" — тут уже як пощастить, бо футболісти Юрія Калітвінцева чимало сил витратили на серію пенальті в Кубку проти Дніпра-1 кількома днями раніше.

Трапляються подекуди в УПЛ такі матчі, коли щоб команди на полі не робили, а воно просто не може завестись. Шкода для фанатів Колосу, що більшість подібних дуелей припадає саме на матчі за участі їхньої улюбленої команди, але нічого не поробиш. Вишняк побачив перед собою фаворита пари, тому виставив лінію з п’ятьма захисниками, а його команда мала при цьому просто зіграти в тому стилі, який практикує вже не один десяток протистоянь.

Для нас у цій послідовності подій узагалі жодного позитивного моменту не було, а Поліссю залишалось лише поспівчувати, бо, за великим рахунком, налаштований грати в атаку колектив залишався фактично без кисню на чужій половині. Шукати моменти в такій грі, а особливо до перерви, — справа марна, бо "колоски" просто відмовлялись розкриватись у захисті, а суперники нікуди й не поспішали. Ось і вийшло в підсумку так, що дальні удари від Козака та Демченка були єдиними загрозами для воріт господарів, тоді як зі свого боку вони нічого не запропонували.

На початку другого тайму Монзуль трохи занервувала та нароздавала карток у різні боки, однак ця історія також не отримала свого продовження, бо гравці одразу зрозуміли, що сперечатись немає жодного сенсу. Колос при цьому навіть спробував трохи пограти в атаку, але обмежився лише дальнім пострілом Богданова, із яким цілком спокійно впорався Бойко. На іншому ж боці поля Будківський кілька разів мав непогані моменти, але із завершальним ударом справа в нього цього вечора не склалась. Зрештою, як і вся звітна гра не пішла належним чином.

У наступному турі ковалівський Колос зіграє вдома проти полтавської Ворскли, а житомирське Полісся прийматиме київське Динамо.

Колос — Полісся 0:0

Колос: Фесюн — Лучкевич, Чорноморець, Бондаренко, Бурда, Ємець — Богданов (Мілько, 81), Демченко — Болбат (Ільїн, 74), Безбородько (Попов, 81), Каріока (Велетень, 61).

Полісся: Бойко — Морозко, Чоботенко, Шабанов, Смоляков — Кушніренко, Танковський (Крушинський, 83) — Козак, Грицук (Аріелсон, 82), Макуана (Шастал, 83) — Будківський.

Попередження: Богданов, Лучкевич — Макуана, Танковський, Будківський