Робота зі складною молоддю, Кубок чемпіонів в якостi резервіста та асистентське чемпіонство: хто може очолити Шахтар

В понеділок головний інсайдер Всесвіту, чия популярність вже вища, ніж у 99% футбольних клубів та 99,99% футболістів, Фабриціо Романо повідомив про призначення тренером Шахтаря Маріно Пушича.

“Кого?” – перша і при цьому абсолютно здорова реакція на подібний слух. Маріно примудрився дожити до 52 років, виявитися близьким до багатьох зірок, але постійно опинявся в тіні. Спробуємо цю тінь розвіяти.

Вічний запасний

Погляд на кар'єру гравця Пушича стає приводом округлити очі. Занадто багато нулів у його кар'єрі: як у графі “Матчі”, так і у графі “Голи”. При цьому як мінімум в одній хорошій і одній великій командах він був присутній.

Маріно – людина, у кар'єрі якої переплелися футбольні Нідерланди та Югославія. Хоча народився він у боснійському Мостарі, виховувався він уже в голландських футбольних клубах – і був у де Графсхаап та Гоу Ехед Іглз, хоча жодного разу за перші команди цих клубів на поле не вийшов. 1990-го він перейшов до Црвени Звєзди, у складі якої виграв Кубок чемпіонів – головне досягнення в історії клубу. У цьому за подвигом Панчева, Савiчевича, Бєлодєдiча та інших Маріно спостерігав із кращих місць: він жодного разу й не вийшов на поле.

Після цього тріумфального сезону Пушич повернувся до Нідерландів, де змінював один периферійний клуб на інший, а також їхав до Кельна, але так ніде й не грав. У випадку з Кельном заважав строгий ліміт на легіонерів, який призвів до того, що Маріно виступав за резервну команду. У результаті піком його кар'єри як футболіста стали шість матчів за бельгійський Ейпен у третьому дивізіоні Бельгії у сезоні-1995/96.

Місце спалаху: Еерсте, Енсхеде

На стику тисячоліть Пушич пішов у футзал, де грав та тренував. Паралельно з цим він не цурався й зовсім невдячної роботи: наприклад, у школі-інтернаті для молоді з проблемами поведінки. Але у 2010-ті Маріно виплив у таких непоганих клубах, як Вітес, Бреда, бакинський Інтер. Його цінували як хорошого помічника головного тренера.

Саме в цьому статусі Маріно застав крах команди, яка досягла вершини на наших очах. Твенте, який витягнув до чемпіонства Стів Макларен, ніколи не був грандом на національному рівні: виховував легенди рівня Веннегора оф Гесселінка, але ні на що не претендував як команда. Енсхеде, де базується Твенте – нехай мила, але все ж таки провінція, до того ж дуже бідна. Плата за постіндустріальність Західної Європи, коли всі виробництва в Азії: у таких містах закриваються виробництва та дуже мало роботи.

Загалом, у сезоні-2017/18 Твенте прямим курсом йшов на виліт, що явно нижче за потенціал такого клубу за будь-яких обставин. Яким би маленьким (158 тисяч жителів) не був Енсхеде, у другій половині Ередивізії вистачає представників ще скромніших населених пунктів. Але сталося так, як сталося: не спрацювали ані ставка на молодого та перспективного тренера Рене Гаке, ані на авторитетного Гертьяна Вербека. Останньому, до речі, це фактично закінчило кар'єру: після провалу у Твенте людина, яка доводила АЗ до 1/4 Ліги Європи (і грав проти Металіста з Динамо), більше в Європі не працювала.

Пушич прийняв команду, коли шансів на порятунок було зовсім мало – і створити диво не зміг. Натомість Маріно повернув команду до вищої ліги, відпрацювавши весь наступний сезон. Це досягнення не варто переоцінювати: Твенте ніколи не проводив в Еерсте (назва другого голландського дивізіону) більше одного року, і з Пушичем, навіть суперничаючи з відверто сільськими колективами, зазнав чимало поразок. З іншого боку команда дійшла до чвертьфіналу Кубка Нідерландів, вибивши Гронінген.

Слот у Слота

Після виходу до вищої ліги з Пушичем не продовжили контракт. Треба, до речі, відзначити: засуджувати клуб за це просто не виходить, оскільки Твенте у найкоротший термін повернувся на проектну потужність. Два останні сезони “жеребці” закінчили в першій п'ятірці, виблискують менеджментом (знаменитий Ріккі ван Вольфсвінкель тепер грає за них), селекцією (німецький воротар Ларс Уннершталь став кращим у минулому сезоні по кліншитах) – складно навіть бажати більшого, особливо з урахуванням минулих проблем.

Але навіть це дрібно виглядає на тлі тих медалей та турнірів, до яких останніми роками звик Пушич. Здавалося, що, звернувши кар'єру головного тренера, він пішов на пониження, але для будь-якого асистента найважливіше знайти хорошого головного тренера. І Маріно, мабуть, першим побачив ідеальний тренерський слот. Точніше, Слота.

Арне Слот останніми роками, можна сказати, знущається з Ередивізії. Сезон-2019/20 став першим для молодого тренера на рівні вищої нідерландської ліги – і в ньому чемпіонству його АЗ завадили лише ковід разом із кабінетними переговорами. Коли чемпіонат призупинили, “сирні фермери” вже наздогнали за очками Аякс і мали на фініші явно найкращу форму.

На жаль, цей чемпіонат вирішили не догравати – і до ЛЧ направили саме Аякс, який лідирував за різницею м'ячів. АЗ апелював до того, що різниця забитих навряд чи може враховуватись у турнірі, де не кожен зіграв з кожним – а ось особисті зустрічі між АЗ та Аяксом були зіграні, і АЗ виграв обидва матчі. Але ці апеляції не було почуто.

А от коли Слот зі своїм тренерським штабом перебрався до Роттердама, їм не завадив уже ніхто. Фейєнорд грає в Лізі чемпіонів після титулу – титулу, який він виграв, ставши третьою командою по голах (після ПСВ з Аяксом) та другою за обороною (Твенте!), але при цьому виграв із відривом. Образливий промах із чемпіонством тільки загартував Слота, зробив його найкращим нідерландським тренером прямо зараз.

Влітку Шахтар вів переговори із самим Арне Слотом. Тренер передбачувано вважав за краще працювати в ЛЧ з командою, яку сам готував, і в країні, де немає війни – тож тепер гірники спілкуються з його помічником. Подивимося, до чого це призведе – для Пушича це шанс нарешті вийти з тіні.