Полісся виграло "творчий вечір" у Ворскли та наблизилось до зони єврокубків

Двадцять шостий тур української Прем’єр-ліги в нерівномірній пропорції розтягнувся на звичні три дні й зачепив початок нового робочого тижня. Однак лише з одним матчем у програмі понеділка, який утім претендував на започаткування нової традиції футбольних дербі в нашій країні. Житомирське Полісся виступило із сміливою ідеєю називати його протистояння проти полтавської Ворскли "творчими вечорам" на честь уродженки Житомирщини Лесі Українки та зачинателя нової української літератури Івана Котляревського з Полтавщини відповідно.

Однак окрім цього літературного батлу поміж командами ще й існували певні невирішені питання в турнірній таблиці. І значно б гострішими вони мали б бути, якби колектив Сергія Долганського не "проміняв" вихід до фіналу Кубка України на п’ятиматчеву серію без перемог у національній першості. До речі, на шляху до рівненської вирішальної дуелі "зелено-білі" вибили в півфіналі саме "вовків", тож у них був ще й привід для реваншу. А не тільки завдання із зміцнення гандикапу в дев’ять очок від переслідувачів.

Хто дивився перший кубковий матч поміж цими командами кілька тижнів тому, той приблизно розумів, чого очікувати від бодай першого тайму цього протистояння. Спокійний футбол більшу частину ігрового часу, хоча спочатку здавалось, що гравці підготували для нас більш розважальну програму. Моменти у Кане з боку Ворскли та Таллеса з боку Полісся вартували уваги, але воротарі відіграли на рівні, тому про голи не йшлось.

Але це був тільки початок матчу, тоді як після цього подібних гольових ситуацій не було й близько. Багато невдалих передач було, а так щоб небезпека після них виникала, то ні, такого не спостерігалось. І неначе це влаштовувало обидві сторони, бо хоч Полісся й намагалось атакувати під завісу тайму, але до створення повноцінного моменту так і не дійшло.

У другій половині гри швидкості були все ж таки більшими, але не настільки, щоб нас вразити та й геть не одразу почали команди братись до справи. Нестеренко з’явився на полі після перерви в складі Ворскли й у підсумку став головною дійовою особою на полі. Спочатку це могло відбутись на користь полтавців, але Іван у центрі штрафного на 52 хвилині свій перший момент у матчі завершив ударом над воротами з прострілу з правого флангу від Пердути.

А вже під завісу протистояння саме його й обікрав на правому фланзі чужих володінь Мустафаєв, після чого покотив під розстріл порожніх воріт для Назаренка, а той не схибив. Поміж цими двома небезпечними ситуаціями по обидва боки поля було багато боротьби й навіть карток нахапались футболісти. Але без помітних атакувальних акцентів — лише поодинокі спалахи, які ні до чого не призводили, якби не одна результативна помилка гравця гостей.

У наступному турі житомирське Полісся зіграє вдома проти луганської Зорі, тоді як полтавська Ворскла гостюватиме в харківського Металіста 1925.

Полісся — Ворскла 1:0
Гол: Назаренко, 80

Полісся: Кудрик — Смоляков, Чоботенко, Шабанов, Михайліченко — Таллес Коста (Танковський, 63), Кушніренко (Ндукве, 87) — Козак (Петряк, 62), Мустафаєв, Назаренко — Фортюне (Грицук, 90+2).

Ворскла: Ісенко — Крупський, Пердута, Хрипчук, Бацула (Феліпе, 85) — Павлюк, Сіссоко — Кане (Глущенко, 81), Челядін (Толі, 82), Мякушко (Нестеренко, 46) — Степанюк.

Попередження: Танковський, Фортюне — Хрипчук, Павлюк