Зоря в меншості призупинила рух Полісся до єврокубків

Продовжуємо говорити про двадцять сьомий тур української Прем’єр-ліги. На Великдень розіграш національної першості й не думав ставати на павзу, тож ми одразу поринули в протистояння на житомирському Центральному, куди цього разу в гості до місцевого Полісся навідалась луганська Зоря. Звісно, що спільних завдань у турнірній таблиці ці дві команди не вирішували, але від того їхнє протистояння не ставало менш цікавим.

Колектив Юрія Коваля перебував під загрозою повернення до зони перехідних матчів, оскільки під завісу сезону ледь не всі аутсайдери вирішили раптово набирати очки, тож у підвалинах турнірної таблиці стало трохи тісно. Проте гандикап у два бали від переслідувачів та два матчі в запасі все ж таки давали простір для маневру "мужикам". Чого не скажеш про підопічних Сергія Шищенка, єврокубковий потяг яких уже почав залишати платформу.

У цьому матчі зберігався баланс на футбольному полі впродовж усього першого тайму. Майже всього — рівно посеред першої половини гри Назаренко уникнув офсайду під час передачі з глибини лівого флангу до штрафного від Смолякова та красиво в дотик перекинув м’яч над Сапутіним. VAR потім узяв невеличку павзу на перегляд епізоду, але просто підтвердив взяття воріт у рамках правил.

Незабаром після цього стався ще один момент, але вже такий, що мав значно більший вплив на подальший хід подій, аніж навіть забитий гол від Полісся. Яцику нічого не вартувало на 36 хвилині притримати руки в боротьбі проти Таллеса в центральному колі ближче до свого тулуба, а не до обличчя суперника, і на рівному місці не отримати другу жовту картку й залишити команду в меншості в і без того скрутному становищі.

Це був справжній удар по амбіціях колективу Коваля в цій грі, бо серед щільного захисту "мужиків" одразу почав з’являтись вільний простір, чим користались суперники на власний розсуд. Один тільки Петряк щонайменше двічі міг втікати до швидких атак, але максимум, що зміг створити з цих ситуацій, це влучання в стійку з мертвого кута на лівому фланзі штрафного ударом поміж ніг Сапутіну. Відчувалось, що Зоря перебуває на межі, але вона таки не зірвалась до перерви.

У другому таймі Полісся ще на початку мало знімати всі питання, бо для цього був аж подвійний момент у Таллеса та Фортюне, першому з яких не вдалось пробити воротаря з лівого флангу штрафного, а другому на добиванні влучити в порожні. Із такою реалізацією далеко не зайдеш, що розумів також і Шищенко, тому й помітно хвилювався в технічній зоні.

І недарма. Рівно на завершення повної години ігрового часу "вовки" пропустили. Простий простріл Бутка з правого флангу до центру штрафного дали зупинити Герреро, після чого панамець не забарився з ударом у дальній кут. А це вже серйозно — 1:1 із украй важкого становища, і при цьому ж оборона Зорі все ще виглядала доволі солідно.

Перспективи Полісся на пів години до фінального свистка були зрозумілі. Треба було йти й досягати бажаного результату за рахунок чисельної переваги. Але звалюватись до беззмістовних подач із флангів немов на конвеєрі? Вибачте, це так не працює. Дотиснути луганців так і не вийшло, так ще й зайвих карток нахапались господарі поля.

У наступному турі житомирське Полісся зіграє в гостях у криворізького Кривбасу, тоді як луганська Зоря проведе гостьовий матч проти ковалівського Колосу посеред тижня, а вихідними прийматиме рівненський Верес.

Полісся — Зоря 1:1
Голи: Назаренко, 23 — Герреро, 60

Полісся: Кудрик — Смоляков, Чоботенко, Шабанов, Михайліченко (Раско, 87) — Таллес Коста (Ндукве, 78), Кушніренко — Петряк (Кравченко, 61), Мустафаєв (Луїфер, 78), Назаренко — Фортюне (Грицук, 78).

Зоря: Сапутін — Бутко, Джордан, Батагов, Вантух — Мишньов (Хахльов, 80), Дришлюк — Антюх, Яцик, Жуніньйо (Жан Клод, 64) — Герреро.

Попередження: Кравченко, Ндукве — Яцик, Жан Клод

На 36-й хвилині був вилучений Олександр Яцик (Зоря) (друге попередження).