Полісся два дні успішно стримувало "срібні" амбіції Кривбасу
Якщо нам не зраджує пам’ять, то коли в першому колі ми говорили про протистояння поміж криворізьким Кривбасом та житомирським Поліссям у першому колі поточного розіграшу української Прем’єр-ліги, то окрім словосполучення "чемпіонська інтрига" більше нічого й не лунало. А зараз що? Двадцять восьмий тур національної першості вже надворі, а поміж командами прірва в 11 очок на користь підопічних Юрія Вернидуба й жодних шансів навіть на "срібло" в обох команд уже не було.
А ось за умовну "бронзу" "червоно-білі" дуже хотіли б зачепитись у підсумку. І для цього їм начебто й небагато було потрібно. Суто математика — три матчі до кінця сезону й шість очок відриву від дніпровського Дніпра-1 формулювали перед Кривбасом просту перемогу — чотири здобутих за будь-яку ціну очки. Десь така сама історія була й у "вовків" і, як дивно б не було, вони також мали атакувати позиції СК, але вже з іншого боку турнірної таблиці. Але дистанція там складала п’ять балів і все було дуже складно.
Команди вийшли на футбольне поле з роздягалень, вишикувались, пролунав Гімн України, потиснули один одному руки, підкинули монетку — наче все як по нотах. Але пролунав сигнал повітряної тривоги й усе. Найбільш пізній матч ігрового дня мав розпочатись іще пізніше.
Насправді, цей матч увійде в історію як трагедія на межі з комедією. Через тривоги, а не події на футбольному полі, певна річ. Щодо футболу, то тут було все доволі просто. План Кривбасу захопити контроль над грою вже з перших хвилин провалився й Полісся навіть не відчуло того тиску з боку суперників. А потім на 25 хвилині Танковський виконав дальній удар із правого флангу в протилежний кут воріт і гості фактично з нічого вийшли вперед за рахунком.
А вже на 37 хвилині гру довелось зупиняти знову через тривогу. Як виявилось, востаннє цього дня. Ніхто й не знає, коли небезпека минула точно, окрім місцевих, бо всі розійшлись після оголошення, що матч буде дограно наступного дня о 13:00. Але це був якийсь жарт долі. 11:07 — над Кривим Рогом знову виє сирена, а в 12:57 в небезпеку занурюється вся країна.
Зрештою, о 14:00 розпочали. І як гадаєте, дограли матч потім без пригод? Та певна річ, що не дограли, бо під завісу гри знову пролунала повітряна тривога на всю країну й довелось чекати. До речі, "чекати" — гарне слово, яке змальовує події на футбольному полі поміж цими сиренами.
Кривбас чекав того моменту, коли його атаки з кількості почнуть переходити в якість, але так і не дочекався. Полісся натомість чекало, коли суперники втратять запал і можна буде десь їх підловити. І ось щодо останнього, то «вовки» дуже міцно вгризлись у свій шанс на початку другого тайму, коли схожі моменти на лівому фланзі штрафного не змогли завершити через сейви Маханькова Фортюне та Назаренко.
Решту ігрового часу в господарів виникали цікаві пропозиції хіба що за рахунок дальніх ударів від Кузика, але той не влучав у площину воріт. Серед іншого ж ми відзначали, що в черговому матчі поспіль команда Вернидуба не має бажаної інтенсивності попереду, але тут хоч по воротах намагались пробивати та інколи навіть влучали, що залишало певні шанси на покращення в заключні десять хвилин гри.
Але вийшло так, що нічого цікавого, окрім перебудови на три центральні захисники, господарі так і не змогли запропонувати. Вони ще двічі від Луїфера могли пропустити в контратаці й після подачі кутового під фінальний свисток, але то вже було б занадто. Житомиряни просто виявились витривалішими.
У наступному турі криворізький Кривбас зіграє в гостях у київського Динамо, тоді як житомирське Полісся гостюватиме в харківського Металіста 1925.Кривбас — Полісся 0:1
Гол: Танковський, 25
Кривбас: Маханьков — Понєдєльнік (Стецьков, 81), Сантіні, Бескоровайний, Дібанго (По, 60) — Бізімана (Бандейра, 81), Хомченовський — Д. Кузик, Луньов, Задерака (Блізніченко, 71) — Соса.
Полісся: Кудрик — Чоботенко, Кушніренко, Шабанов, Михайліченко — Танковський (Крамар, 90+3), Таллес Коста — Фортюне, Мустафаєв, Назаренко — Ндукве (Луїфер, 74).
Попередження: Бескоровайний, Дібанго, По — Шабанов, Фортюне