ЛНЗ убезпечив себе від перехідних матчів перемогою над Колосом

Двадцять восьмий тур української Прем’єр-ліги завмер у невизначеності через ці постійні повітряні тривоги, які супроводжували матч наприкінці неділі та передували іграм у понеділок. Важко було спрогнозувати, чи вдасться нам побачити на футбольному полі в Ковалівці місцевий Колос та черкаський ЛНЗ за такого сценарію, але надія не полишала до останнього.

Бо банально треба було. Вочевидь, для більшої прозорості в турнірній таблиці перед заключними турами національної першості. Особливо, що стосувалось зони вильоту, на межі якої перебували "колоски" й дотичні до якої все ще залишались "бузкові". Але в команди Олега Дулуба хоч гандикап у шість залікових балів був присутнім, тож їх могла задовільнити навіть нічия, тоді як у суперників і вже повноцінний новий головний тренер Олександр Поздєєв був на чолі, і серія без перемог у трьох матчах поспіль за плечима.

Цей матч розпочинався так, немов Ярослав Вишняк не залишав власну посаду. Колос володів м’ячем, але особливого просування вперед від нього не було, тоді як суперники розпочинали в дуже низькому блоці й не мали навіть намірів виходити до контратак. Потім команди помінялись ролями. І так тривало ще кілька разів.

Аж допоки на 22 хвилині ЛНЗ не вискочив із передачею на правий фланг штрафного на хід Пасічу, а той не пробив у дальній каркас воріт, а вже після цього в атаці у відповідь Бондаренко вирішив, що він має піти до штрафного з глибини поля й самотужки завершити атаку, яку сам і розпочав. Велетень та Ільїн йому в цьому тільки раді були допомогти. І одразу ж після цього пролунала повітряна тривога. Хто б сумнівався.

За сорок хвилин потому матч було поновлено й за цей час у обох команд було достатньо можливостей вигадати для себе повністю нові тактики. Для Колосу це було звичайне утримання переваги за рахунком через невеликі швидкості попереду, а ось ЛНЗ доводилось бути більш вигадливими. Або просто краще одного разу подати кутовий із лівого флангу зусиллями Тілля на ближню стійку, а там уже голова Молло знайде застосування м’ячу. І так теж можна відіграватись.

У другому таймі в Колосу було рівно дві хвилини, за які можна було змінити все, на відтинку поміж 56 та 57, коли спочатку удар Топалова в дальній кут на завершення передачі з лівого флангу до центру штрафного витягнув Пеньков, після чого з кутового Рангел головою пробив у поперечину. "Колоски" своїми нагодами не скористались, після чого в них почав провалюватись захист.

Ейнел у ці хвилини просто розривав оборону суперників. А інакше й не скажеш, бо що не атака була в ЛНЗ, то обов’язково з гостротою на завершення. У підсумку на 62 хвилині Тілль покотив на лівий фланг штрафного на Яшарі, а той прострілив під порожні для Наумця, який тільки-но з’явився на заміну. А вже на 67 хвилині Ейнел із пасу того-таки косовара на лівий фланг поклав прицільний дальній удар у правий кут. І все. Гру можна було завершувати.

Спроби ротації від Поздєєва ні до чого не призводили. Прізвища на лаві Колосу дуже солідні, але виключно прізвища в футбол не грають. Команда не спрацювала в атаці. ЛНЗ також робив замінили, але то вже для стабілізації становища на полі, бо саму долю поєдинку було вирішено заздалегідь.

У наступному турі ковалівський Колос гостюватиме в закарпатського Миная, тоді як черкаський ЛНЗ прийматиме луганську Зорю.

Колос — ЛНЗ 1:3
Голи: Бондаренко, 24 — Молло, 44, Наумець, 62, Ейнел, 67

Колос: Фесюн — Бурда, Бондаренко, Чорноморець (Гончаренко, 72), Цуріков — Ільїн (Салабай, 73), Оріховський (Криворучко, 72), Демченко, Топалов — Велетень (Гусол, 85), Рангел (Паулаускас, 86).

ЛНЗ: Пеньков — Муравський, Саліху, Каплієнко — Стасюк (Наумець, 61), Бойко (Насонов, 82), Тілль, Яшарі, Г. Пасіч (Тищенко, 81) — Молло (Хобленко, 61), Ейнел (Шестаков, 77).

Попередження: Демченко, Салабай — Каплієнко, Ейнел, Насонов