Дивовижний Минай двічі перевернув гру проти Колосу та зберіг шанси на виживання

Завершується сезон української Прем’єр-ліги, а отже загостюється боротьба. І допоки у верхній частині турнірної таблиці інтрига панувала лише щодо останнього місця в єврокубках, у зоні виживання відкрились ворота до пекла. Одразу чотири команди вели боротьбу як не за вихід із небезпечної ділянки, так бодай за право взяти участь у перехідних матчах.

Закарпатський Минай при цьому вже всі встигли думками поховати ще після завершення першої частини компанії, проте прийшов Желько Любенович і "лиси" почали чіплятись за результат. Не завжди це вдавалось робити якнайкраще, проте просування все ж таки ми відзначали й перед початком домашньої гри проти ковалівського Колосу в рамках передостаннього туру в господарів Минай-Арени шанси все ще зберігались. А ось гості, навпаки, ризикували провалитись у боротьбу за виживання.

І саме гості почали матч із позиційних атак і доволі швидко досягли успіху. На другій хвилині Велетень виконав подачу точно в голову Ільїну на дальній стійці, і якщо б не влучив, то в мініатюрного партнера не було б шансів виграти другий поверх у захисників та пробити під поперечину. Це був точно не той сценарій, які міг би влаштувати господарів поля, тому від них не довелось чекати на спроби перехопити контроль над м’ячем.

Там ще й прямі конкуренти активно починали свої зустрічі, тож на Минай чинився тиск фактично з усіх боків. Фанати на трибунах також не відставали, тож команда Любеновича в підсумку таки завелась. Нехай для цього й потрібно було витратити безліч ігрового часу вже в першому таймі. Але під його завісу захист Колосу наче перестав існувати як явище.

Завершилось усе помилкою Кукоша на правому фланзі оборони, після якої Устименко викотив м’яч під удар Ременяку, а той переграв воротаря фактично віч-на-віч. Каталін поперерві вже не побачимо на полі, але до цього тиск Миная демонстрував, що в Поздєєва може й не вистачити замін такими темпами, бо помилялись без виключень усі.

Проте Колос якось стабілізував гру у такому хиткому становищі й другу половину гості розпочали так само із забитого м’яча. Причому повністю тотожному тому, що ми побачили десь годину до цього. Подача Демченка завершилась ударом головою від Цурікова, але вже із значно менш гострого кута. А це вже були дуже погані новини для Миная.

Що й казати — загрожував виліт. І допоки в паралельних матчах відбувався якийсь хаос, закарпатцям варто було зосередитись виключно на власній грі. А там і до Минай-тайму залишалось зовсім небагато, якщо ви розумієте контекст команди Желько Любеновича.

"Лисів" просто понесло вперед і вони в підсумку не побачили Колос на власному шляху. Спочатку на 66 хвилині Рангел помилився з передачею з лівого флангу, подарувавши м’яч Корабліну, а той без жодних роздумів запустив дальній удар у правий верхній кут. А вже на 81 хвилині Вакула знищив суперників під час відскоку на лівому фланзі штрафного й переграв Фесюна! І все! Далі було тільки свято. Одне з багатьох у селі Минай у другій половині сезону.

У заключному турі закарпатський Минай зіграє в гостях у криворізького Кривбасу, тоді як ковалівський Колос поїде до луганської Зорі.

Минай — Колос 3:2
Голи: Ременяк, 36, Кораблін, 66, Вакула, 81 — Ільїн, 2, Цуріков, 58

Минай: Кемкін — Скиба (Піддубний, 88), Чуєв, Прокопчук (Матюшенко, 63) — Дмитрук, Вітенчук, Семотюк (Кисіль, 64), Ременяк (Гунічев, 74) — Кораблін, Устименко (Демиденко, 88), Вакула.

Колос: Фесюн — Кукош (Лучкевич, 46), Гончаренко, Бурда — Ільїн, Криворучко (Мілько, 76), Демченко, Цуріков — Велетень (Дієго, 87), Рангел (паулаускас, 76), Топалов (Оріховський, 76).

Попередження: Семотюк, Ременяк, Кемкін — Ільїн, Топалов