Рух рухається до єврокубків, Минай — до порятунку, Дніпро-1 — у прірву. Підсумки 29-го туру УПЛ

Оце тур вийшов! Тридцять голів у восьми матчах – найрезультативніший у сезоні. До того ж голи набиті не тому, що гранди когось винесли по 5:0. Навпаки, гранди були максимально у тіні, а найбільше билися ті, хто бився на дванадцяте чи чотирнадцяте місця. Варто було командам опинитися в ситуації, коли пан чи пропав, виявилося, що дуже багато хто і атакувати вміє, і бити, і забивати. При цьому, безумовно, футбол був далекий від високого рівня – але це вплинуло на видовищність лише на краще.

Будемо чесними: чемпіонат Польщі такий цікавий саме тому, що в ньому немає таких сильних команд, як Динамо та Шахтар. Всі ці казки попелюшок на зразок Ракува та Ягеллонії (цього тижня може виграти перше чемпіонство за свою історію) і драм на кшталт вильоту Вісли обумовлені відсутністю команди-домінатора. Зате цікаво дивитися: жодна команда не може поставити перемоги на потік, запас міцності у будь-якого чемпіона дуже невеликий – і всі ходять по дорозі від zero to hero і назад. Єврокубки, щоправда, можна скасовувати, бо там буває дуже боляче і соромно, але точно не українцям на це вказувати.

Металіст 1925 та Полісся удвох програти не могли, але дуже намагалися

Як же жахливо харківський клуб розпочав матч, невдача у якому могла зафіксувати його виліт! Це була просто жахлива, рівня аматорського футболу, гра в обороні. Так буває лише у ситуаціях, коли тренер та команда не розуміють один одного. Скрипник поставив дуже сміливу гру, до якої відверто не готові захисники “двадцять п'ятих” – і, як наслідок, Полісся за допомогою пресингу створювало момент за моментом. Мозіль відзначився парою дуже класних сейвів, він же помилився в одному з голів – і все йшло до дуже, дуже впевненої поразки та вильоту Металіста 1925.

Але Шищенко все зіпсував сам. Після того, як Полісся втратило черговий шанс зробити рахунок 4:1, він замінив вінгера Мустафаєва на захисника Василя Кравця – і в наступні п'ять хвилин Металіст 1925 забив двічі. Справа навіть не в тому, що якось особливо помилився саме Кравець: просто ініціативу житомирський клуб віддав, а в обороні жодний бонус не набув. При тому, що до заміни Полісся справлялося з атаками суперника більш ніж упевнено: за лічені хвилини до рішення Кушніренко в ефектному підкаті виніс м'яч з-під ніг Арі Моури. Потім Моура оформив дубль за три хвилини.

В останньому турі Полісся та Рух приймають Динамо та Шахтар. Той випадок, коли можна, певно, навіть не уточнювати, хто кого приймає (для довідки скажу, що Рух прийме динамівців): в обох випадках претендент на п'яте місце зіграє проти невмотивованого гранда. І намагатися вгадати, який із грандів буде менш налаштований на боротьбу – справа складна, але факт у тому, що перед останнім туром Рух вийшов уперед на два очки. Так само, як факт, що у 2024-му році Металіст 1925 із суперкомфортної позиції опустився на чисте останнє місце.

На мій погляд, незалежно від розв'язки сезону і в Житомирі, і в Харкові влітку мають серйозно задуматися над зміною тренера.

Вакула як коваль щастя

Нарешті старання 99-го номера Міная призвели до переможного голу. Він загалом чудово грає після переходу, але з Поліссям та Динамо його асисти не врятували від поразок. Проти Ворскли і Руху він теж відзначався гольовими передачами, був серед кращих – але зараз до фірмово випаленої брівки додав красивий гол після зміщення з флангу в центр. Колос на диво добре атакував, міг саме тому врятувати нічию – але в обороні не зміг вдіяти проти Владислава нічого.

Вакула останніми роками дійшов до того, що його трансфер навіть у Минай зустрічали з неприхованою іронією, навпіл зі скепсисом. На Закарпатті ж немає комендантської години – може, Владислав лише заради чудових ужгородських барів туди й переходить?.. Як виявилось, нi. Гравець він все-таки суперталановитий, інших не взяли б у Шахтар, та й у таке амбітне Полісся. Поки Вакулі цікаво, він може дуже багато – і без нього Мbнай уже точно втратив би шанси на порятунок.

До речі, другий м'яч Миная, хоч і був забитий дальнім ударом, але його першопричиною стала помилка Фесюна на виході (господарі дограли атаку другим темпом). А тепер давайте думати. Усі розхвалювали Фесюна за впевнену, надійну гру – але він був такий, коли Колос оборонявся у 11 людей. Зараз, варто було Колосу почати хоча б з аутсайдерами грати відкрито, гра Кирила за межами стрічки воріт виявляється слабкою. А в Шахтарі (як і в іншому топ-клубі) де завгодно доведеться виходити більше і частіше. І чи не надто ран Колос залишає голкіпер, який, згідно з різними інсайдерами, вже домовився з “гірниками”?

Олександрія нарешті знайшла пенальтиста

Виїзд до Вереса був для Олександрії дуже важливим і важливим. Був таким лише тому, що раніше підопічні Ротаня недорахувалися чотирьох очок через два незабиті пенальті. Матч із Минаєм закінчився 2:2 із незабитим пенальті Ковальця , матч із Оболонню – теж 2:2, але з промахом Калюжного.

Якби Олександрія мала ці чотири додаткові очки, вона б ще до цього туру гарантувала б непопадання в зону перехідних матчів. Але “що маємо, то маємо”, і команді потрібно було шукати кращого пенальтиста в собі. На правах позначки на полях: з тією ж Оболонню пенальті забив Скорко, але він надто часто опинявся поза основою, щоб розраховувати на нього як на основного пенальтиста.

І матч у Рівному показав, що принаймні з цією проблемою Ротань та компанія впоралися. Навіть присутність Скорка у стартовому складі не завадила двічі бити пенальті Михайленку – і хоча бив він їх різним воротарям (Когут замінив Ющищина через травму), забив обидва. Зіграли, за іронією долі, знову 2:2 – але це вже абсолютно позитивні 2:2 для Олександрії, за їхньою допомогою команда врятувалася від вильоту. Навіть особистий провал Микити Шевченка (воротар пропустив два голи з гострого кута поспіль) цьому не завадив.

Іващенко не вгадав із воротарем

Я раніше вже акцентував увагу на тому, що Оболонь – рідкісний приклад команди, в якій не з причин травм і дискваліфікацій грають усі три воротарі. Два з них, в принципі, найвідоміші гравці клубу: якщо тих же Тарануху та Краснопіра знають лише великі любителі УПЛ, то Рибка та Кічак, які конкурують із Назарієм Федорівським, грали в Динамо та викликалися до збірної. Але надважливий матч з Ворсклою був програний багато в чому через ляп Кічака, який витіснив з Федорівського воріт після 0:0 (!) із Зорею.

Переможця не судять, переможеному пригадають все. Зараз, коли Оболонь ризикує навіть напряму вилетіти, доречне питання: а чи доречна така ротація? Все-таки, граючи матч за матчем, воротар набуває упевненості.

Цитата туру

Юрій Максимов після нічиєї з Шахтарем виступив, як уміє: чесно, прямо та дуже похмуро.

“Ще в зимовий період володіли інформацією, що є якісь питання. Ви ж розумієте, що команда залежить від однієї людини. До останнього моменту ще не знаємо, що буде. Десь уже відсотків 70 хлопців домовилися з іншими командами, вже попідписували контракти. У лютому зібралися всі хлопці та сказали, що разом дограємо чемпіонат. Вже всі все розуміли. Так що ми домовилися, що разом дограємо чемпіонат, а потім уже буде… Що потім буде, що потім. Слово дограємо – ви ж розумієте. Хтось боїться травму отримати, у когось футболка Дніпра-1, а під нею – інша футболка”.

Великої несподіванки тут, звісно, немає. Є тільки жаль, що час однієї дуже сильної команди, мабуть, добігає кінця – і образа на Максимова, що він не потягнув із цими словами ще тиждень. З такими проблемами Дніпро-1 може і до єврокубків бути не допущеним – а це дуже глушить інтригу у боротьбі за 4-5 місця.

Гол туру

Рух відірвався від Полісся завдяки перемозі над Чорноморцем – а здобув її багато в чому завдяки гарматному удару Квасниці.

Тренер: Любенович (Минай)