Оболонь зберегла місце в УПЛ за підсумком дербі берегів столиці проти Лівого берега

Уже й фінал Ліги чемпіонів УЄФА встиг відбутись напередодні, а доля двох із шістнадцяти учасників наступного сезону української Прем’єр-ліги й досі залишалась невизначеною. Однак у другий день літа це питання також мало бути остаточно закрито, бо, зокрема, на полі столичного стадіону Лівий берег однойменний клуб приймав Оболонь у дербі берегів Києва.

Перша зустріч поміж цими командами була такою напруженою, що загубилась у пам’яті ледь не в той самий день. Мінімум гостроти й, як наслідок, лише мінімальна перевага "пивоварів" перед грою у відповідь, яка навряд чи давала їм достатньо бажаного простору для здійснення маневру. Проте суперники хоч побачили один одного, тож тренерські конспекти поповнились не одним новим рядком.

І наче якісь зміни були в стартових складах обох колективів, але коли команди все ж таки з’явились на полі, то ми не побачили нічого концептуально нового. Знову багато боротьби, помилок і мінімум гольових моментів. Відмінністю в першому таймі стало лише те, що Оболонь вирішила постійно пробивати по чужих воротах у пошуках власного щастя. Тактика, звісно, робоча, але цього разу не спрацювала. Хоча так удалось протримати загальну перевагу, тож може й не все так однозначно.

Після перерви ми побачили подвійну заміну від господарів поля, бо тягнути з цим було нікуди. А тут ще й суперники раптово вирішили допомогти Лівому берегу вилученням Османа у власному складі. Не було потреби на 51 хвилині грати високою ногою в боротьбі за м’яч проти свіжого Сухоручка, тому друга жовта була цілком заслужена, а слідом за нею арбітр дістав і червону.

Вилучення для Оболоні — це справа, узагалі-то, у цьому сезоні дуже буденна. Але цього разу в меншості "пивовари" не просто не змогли протриматись, а ще й пропустили швидкий м’яч за підсумком кутового з лівого флангу, коли на дальній стійці просто не вистачило гравця, аби втримати Сідннея. Очевидно, що після цього на полі стало гаряче, тоді як над столицею небо продовжувало затягувати чорними хмарами.

Як з’ясувалось згодом, це був поганий знак саме для господарів поля. Змушені констатувати — за бажанням Лівий берег, можливо, і переважав суперників, але з витривалістю все в господарів було погано. Епізод на 65 хвилині з рикошетом після дальнього удару Черненка та добиванням від Краснопіра просто не дограли, а щось відповідати потім — сил просто не вистачило. Команді Іващенка це було виключно на руку.

Фінальний свисток головного арбітра Миколи Балакіна з Київської області залишив за київською Оболонню місце серед учасників української Прем’єр-ліги, тоді як для Лівого берега наступний сезон знову розпочнеться у Першій лізі. 

Лівий берег — Оболонь 1:1 (перший матч – 0:1)
Голи: Сіднней, 54 — Краснопір, 65

Лівий берег: Механів — Астахов (Синиця, 46), Слотюк, Самар, Сіднней — Соколов, Співаков, Дедух, Мисик (Когут, 58) — Литовченко (Войцеховський, 68), Петренко (Сухоручко, 46).

Оболонь: Рибка — Чернов (Запорожець, 71), Карась, Дубко, Осман — Черненко, Мороз — Мединський, Груша (Нагієв, 64) — Суханов, Тарануха (Краснопір, 55).

Попередження: Самар, Сухорчуко — Осман, Запорожець, Нагієв, Рибка

На 51-й хвилині був вилучений Олександр Осман (Оболонь) (друге попередження).