Лівий Берег вперше перемагає, Зоря змінює тренера, Шахтар знову програє: підсумки 4-го туру УПЛ

Матчі на тридцятиградусній спеці перевершили очікування. Сім матчів включили на диво багато голів: 21, тобто в середньому по три на брата. Без Динамо, звичайно, тур відчувається не повним (тим більше коли перенесено матч із самою Ворсклою), але й так цікавого було багато.

Матч туру

Олександрія та Шахтар провели якийсь шалений п ступеня подійності матч, у якому 4:3 були результатом ще й низької реалізації. Калюжний забив супергол? Так він ще й у поперечину потрапив у другому таймі! Філіппов оформив хет-трик, але навряд чи може вважати матч бездоганним: ще у першому таймі він завадив партнеру пробити, позбавив вірного гола.

Коли в середині першого тайму Шахтар повів у два м'ячі, подумалося, що Ротань знову недооцінив суперника. Сміливий, високий пресинг гарантував велику кількість моментів біля обох воріт, і тут, здавалося б, повинен позначитися клас, який у чемпіона за визначенням вище... Але ні.

Олександрія просто порвала «Шахтар» цим пресингом. Під ним у чемпіона помилялися всі, аж до Різника – навіть воротар не розумів, куди пасувати. Про захисників я й не говорю: Азаровi своїм пасом на суперника і дав початок камбеку Олександрії. Символічним вийшов кадр, коли Сікан після голу Калюжного розмовляв із Криськівим: вони просто не розуміли, хто мав тримати опорника, про класний удар якого, загалом, відомо.

При перевазі в рахунку Олександрія доводила матч до перемоги, а захисники Шахтаря у спробах не привезти ще просто збилися на далекі передачі. Чесно кажучи, якби не індивідуальні помилки захисників господарів, чемпіон міг би влаштуватися на найвпевненішу поразку за роки – за весь час після повномасштабного вторгнення так точно.

Загалом у чемпіона все погано – а до старту в Лізі чемпіонів залишилися три тижні. І, головне, навіть не визначиш якогось невдаху, якого можна посадити на лаву та вирішити усі проблеми. Шахтар погано діє саме як команда. Немає опорника, Криськів і близько не в змозі робити такий обсяг роботи – але виявився на цій позиції не через якесь блаженство Пушича, а тому, що Франьїч і Степаненко раніше проявили себе ще гірше.

Клубу треба добре подумати, що робити, щоб не провалити сезон. Можливо, ми побачимо гучне підписання до закінчення трансферного вікна – а поки що у чемпіона дві поразки у чотирьох турах. Минулого чемпіонату було 3 у 30.

Хет-трик туру

Не було ні гроша, та раптом алтин. Минулого сезону перший хет-трик був оформлений лише у 22-му турі (до речі, згадайте, хто його оформив?), а тут два “трюки з капелюхом” оформили ще до кінця літа. Філіппов виявив себе добре, але один м'яч він таки провів з пенальті. Назаренко ж поклав усі три з гри – і, якби сильно морочився околофутбольною мішурою, напевно зробив би хет-трик “класичним”. Перший м'яч він забив головою, другою лівою ногою – і коли у третьому гольовому епізоді Назарій Федорівський залишив ворота порожніми, Назаренко було нескладно за бажання забити і правою.

Як же розцвіли всі, хто пішов із Дніпра-1! Тут не тільки Філіппов з Назаренком – тут і Бабенко, який шикарним пасом вивів Назаренко на другий м'яч, лягає в рядок. Дивуватися тут нема чому: Красніков будував команду для чемпіонства, нехай спочатку будував і в Харкові. Але безпосередньо у Дніпрі-1 гравці так не сяяли: Кучер, а потім і Максимов сильно їх закріпачали. Що стосується гри Полiсся, то Оболонь воно просто знищило. У трьох останніх турах у “пивоварів” три поразки із загальним рахунком 0:10 – і, якщо ще й Зорі перед перервою на збірні програти, Іващенка можуть не врятувати жоднi колишні заслуги.

А перший хет-трик минулого сезону оформив Артур Авагімян.

Перша відставка – у недавнього лідера

До речі про Зорю. Після двох турів луганці були одноосібним лідером чемпіонату, а після чотирьох змінюють тренера. Можна було порозмовляти на тему “так проходить слава мирська”, “лише мить ти нагорі...”, але взагалі ця історія тільки підкреслює, наскільки ілюзорні і лідерство, і відставка.

Насамперед, Коваль нікуди не йде. Юрій Григорович взагалі вже 15 років не залишає Зорю і допомагає їй у різних іпостасях. У нього є тренерська ліцензія, він у потрібний момент обійняв вакантну посаду тренера, певну користь приніс (не вилетіли минулого сезону, вже добре) – але зараз, коли команда навіть не нагадує претендента на єврокубкову зону і тому ж Руху програє без боротьби, посаду поступився. Він уже сказав, що зосередиться на посаді спортивного директора – але це навіть неважливо. Коваль у Зорі працює самим собою, Ковалем – так само, як Дедишин у будь-якій своїй команді працює Дедишиним, Красніков – Красніковим тощо.

Головне, що треба знати про цю відставку: керівництво Зорі чудово розуміло, що лідерство після двох турів не означає нічого. Чорноморець та Інгулець – близький до ідеального старт, особливо якщо згадати, що одесити розпочали сезон складом у 15 осіб та пiдсилюються одночасно з матчами. Зависнути на 10-12 місцях Зоря не може собі дозволити, це рівносильно розформуванню – отже, потрібен тренер, який дасть чи єврокубки, чи вигідний продаж лідерів, а краще і те, й інше.

Подивимося, що проти Оболоні покаже Бартулович.

Оперативність туру

Отже, Чорноморець продовжує грати та одночасно посилюватись. У понеділок одесити опівдні оголосили про трансфер Івана Петряка, а о 19:00 вже випустили його у стартовому складі проти Лівого Берега. Цікаво, а якби матч не перенесли через рашистську атаку, його встигли б заявити?

І Петряк попив крові у киян! З перших хвилин його проходи флангом несли величезну небезпеку для флангу Лівого Берега (можливо, зіграв свою роль якраз ефект несподіванки). Одного разу Іван навіть відправив м'яч у сітку, але забрався перед цим до офсайду (а це вже може бути наслідком незіграності з партнером).

Чорноморець провів непоганий матч, але все ж таки поступився. Щоб здобути першу на рівні вищої ліги перемогу та забити там перший гол, від Лівого Берега знадобився класно розіграний стандарт, натхненний матч воротаря – і, якщо чесно, трохи удачі. Моментів для голу гості створили більш ніж достатньо, але Янаков та Попов били куди завгодно, крім створу.

Колос – претендент на виліт

Чорноморець програв, але почувається все краще та краще. Петряк має принести чимало очок, Габелок так само під'їхав “з корабля на бал” (у випадку з Одесою цей вислів звучить особливо актуально), когось і до кінця трансферного вікна підпишуть – а Бабич уміє працювати з тими, кого йому дали. Високо Чорноморець, звичайно, не піднімається, але й зовсім не виглядатиме жахливо.

Інгулець свій рівень тримає і легко з ним не буде нікому. З Лівим Берегом – тим більше, і від цієї команди особисто я чекав би посилення взимку. Коли київський клуб матиме для посилення адекватний термін, він зможе зміцнити склад. Оболонь, звичайно, битиметься до останніх хвилин останнього матчу, і ніхто з названих вище клубів зовсім не перевершує Колос на голову – але, але, але.

Зараз команда з Ковалівки не може здобути першу перемогу в сезоні, граючи ВИКЛЮЧНО з аутсайдерами. Оболонь, Інгулець, Чорноморець, знову Оболонь, але вже в кубку, Верес – з таким графіком підопічні Поздєєва здобули дві нічиї, три поразки та лише один матч, у якому вдалося забити.

Атака команди з Ковалівки – це вже мем. Ось уже більше 400 хвилин не можуть забити форварди Паулаускас, Безбородько та Салабай, які “закривають” одну позицію. Поздєєв явно не задоволений ніким і розподіляє між ними час так:

- проти Оболоні: Паулаускас замінив Безбородька на 62-й хвилині;

- проти Інгульця: Безбородько замінив Салабая на 62-й хвилині;

- проти Чорноморця: Безбородько замінив Паулаускаса на 68-й хвилині;

- проти Оболоні у кубку: Паулаускас замінив Безбородько на 60-й хвилині;

- проти Вереса: Паулаускас замінив Безбородька на 60-й хвилині.

Так, у двох останніх матчах заміна форварда була абсолютно ідентичною, незважаючи на різницю в турнірі, ігровому розкладі (Вересу вже програвали, а з Оболонню таки зіграли 0:0 і вилетіли за пенальті) та потенційний час, який отримував литовець. Відчуття, що Поздєєв зайшов у глухий кут: жоден з форвардів не в змозі принести жодної користі (обидва голи в сезоні забив лівий захисник, Цуріков), і тренеру залишається лише міняти їх між собою.

Напевно, варто чекати на трансфер до закриття трансферного вікна. Але в лізі, де Динамо роками не могло підписати класного форварда, Колос тим більше не привезе зірку, яка вирішить усе своєю присутністю. Безбородько та Паулаускас, на мій погляд, надто важкі для того футболу, який ставить Поздєєв: їм комфортніше, коли більше верхової боротьби та менше перепасувань (особливо за 50 метрів від воріт суперника). Салабай може виявитися в принципі не рівнем УПЛ.

Втім, якщо глянути, що в чотирьох турах Поздєєв ще й трьох воротарів, без будь-яких травм та дискваліфікацій, поміняв, можна зробити висновок, що тренер у принципі розгублений. Іронічно, що календар може вважатися нескладним і надалі: Олександрія, ЛНЗ, Зоря, Рух, Лівий Берег – принаймні без топ-клубів. Але якщо не перемагати і не забивати, можна перед матчами проти суцільних топів побачити себе на останньому місці – потім ще й великий відрив отримати, і так і не вибратися.

Кривбас знову не врятувала ротація

Усі люблять говорити про єврокубки як про мету, але бронзовий призер служить, можна сказати, наочною демонстрацією того, як вони у нинішніх реаліях можуть стати на заваді. Три матчі “на міжнародній арені” Кривбас програв, вже в четвер з єврокубками напевно попрощається — а тим часом, клуб терпить нові та нові осічки у чемпіонаті.

Порівняно з грою проти Бетіса (його, напевно, можна вважати як гру, на яку Вернидуб виставить усіх найсильніших) зі “старту” Кривбасу зникли Бандейра, Вакулко, Кузик, Аду, Соса та Романчук. Останній просто дискваліфікований, але решта почали дивитися матч із найкращих місць – причому Аду з Сосою і закінчили.

За фактом, Кривбас матч після єврокубків був змушений грати напівдублем, отримав у свої ворота швидкий гол – і так і не зміг відігратися. Запас міцності навіть у “президентського” клубу не такий великий, щоб просто ставити дублюючий склад та перемагати їм – ну а одні й ті самі 12-13 осіб, очевидно, не готові грати по два матчі на тиждень із усіма переїздами. Коли Вернидуб має можливість не проводити ротацію, він її не проводить: у Рівному 18 серпня склад на 10/11 збігався з тим, що зіграв у Пльзені 15 серпня.

Але минулого сезону, без єврокубків, Кривбас такі матчі, як з Інгульцем, вигравав.

Тренер – Руслан Ротань (Олександрія)

Гол туру

Через присутність Калюжного Олександрія отримала 0:3 у першій грі цього року з Шахтарем. У другій він переламав хід гри чудовим за точністю ударом.