Колос та Лівий Берег сильнішого не виявили

Суботня частина дев’ятого туру української Прем’єр-ліги видалась такою, що в матчам у її розкладі було важко захопити значну кількість футбольної авдиторії. Особливо в цьому плані виділялось заключне протистояння цього дня в Ковалівці, і коли вболівальники чують назву цього населеного пункту, то ланцюжок асоціацій у них цілком зрозумілий. Колос, невелика кількість голів, важкі для перегляду матчів. Що ж, ніхто не винен, що місцевий клуб за останні роки заробив саме таку репутацію.

Однак цього разу гра для команди Олександра Поздєєва була дуже важливою в турнірному плані. Бо до Ковалівки завітав абсолютний дебютант "елітної" першості, київський Лівий Берег, і, окрім статусу принципового регіонального протистояння, варто було зазначити, що ці команди були сусідами ще й у підвалинах турнірної таблиці. А точніше колектив Віталія Первака був першим у зоні вильоту, тоді як "колоски" розташовувались одразу над ним на відстані всього в один бал.

Сценарії домашніх матчів Колосу навіть у цьому сезоні вже можна зачитувати як мантру — неквапливий футбол, боротьба, без голів. Цього разу перший тайм завершився з таким самим рахунком, із яким і розпочався, і хтось може сказати, що то такий вплив на команди мав дощ у Ковалівці, але всі розуміють, що гольова посуха в цьому населеному пункті не залежить від погодних умов.

Жарти-жартами, але цього разу "червоно-білі" хоч намагались виправити цю згубну для себе тенденцію. Створюючи гольові моменти, певна річ. Особливо в цьому плані працював венесуельский нападник Болівар, у напрямку якого йшла переважна більшість подач із флангів, але легіонер якось не квапився влучати в площину воріт.

Хто б точно міг претендувати на забитий м’яч на цьому тлі, так це Третьяков, на якого відбувся вдалий відскок на лівому фланзі штрафного на 16 хвилині, однак переграти Механіва так і не вийшло. Що ж до атак у відповідь, то Лівий Берег був напрочуд скромним гостем і майже нічого цікавого з власного боку не запропонував. Хіба що момент із невдалим ударом Кобзаря від правого кута воротарського можемо сюди записати, але на статус небезпечного він точно не претендував.

У другому таймі можна сміливо казати, що Колосу відверто не пощастило зачепитись за перемогу в цій грі, і не боятись при цьому помилитись чи перебільшити. Бо моментів у команди Поздєєва для виконання цього завдання було вдосталь. Що й казати, якщо Третьяков та Демченко обстукали ліву стійку та поперечини чужих воріт уже в заключні чверть години ігрового часу, а до цього Болівар зробив свою звичну справу — змарнував вірний шанс забити з близької відстані.

Від Лівого Берега до останнього можна було очікувати на стрімку атаку, проте, вочевидь, це був не той день, бо команда Первака в атаці й двох передач на чужій половині зв’язати не могла, не кажучи вже про якісь там гольові моменти чи натяки на них. У підсумку, одні не забивали, інші нічого не показали — усе це тягне виключно на "нулі".

У наступному турі ковалівський Колос прийматиме донецький Шахтар, тоді як київський Лівий Берег гостюватиме в житомирського Полісся.

Колос — Лівий Берег 0:0

Колос: Пахолюк — Козік, Краснічі, Бондаренко, Цуріков — Оріховський (Салабай, 68), Демченко — Велетень (Гусол, 79), Криворучко (Гагнідзе, 46), Третьяков — Болівар (Безбородько, 68).

Лівий Берег: Механів — Соколов, Якимів, Семенов, Шаповал — Приходько (Банада, 85), Дедух — М. Когут (І. Когут, 75), Синиця (Войцеховський, 75), Галас (Співаков, 75) — Кобзар (Сухоручка, 46).

Попередження: Криворучко, Оріховський — Приходько, Банада