Дубль Філіппова приніс Олександрії вольову перемогу над Зорею
Перебіг подій у недільній частині вісімнадцятого туру української Прем’єр-ліги розвився таким чином, що з наближенням моменту подання головної страви вікенду у вигляді протистояння київського Динамо та львівських Карпат рівень протистоянь підвищувався. День розпочався так само в столиці, але на Оболонь-Арені, після чого ми перенеслись до Олександрії, де на місцевому КСК Ніка однойменний клуб приймав луганську Зорю.
Колектив Руслана Ротаня пішов на зимову перерву в ситуації поміж двома фронтами, розташувавшись із відставанням у п’ять очок від команди Олександра Шовковського, проте випереджаючи донецький Шахтар рівно на таку саму кількість залікових балів. Футболістам Младена Бартуловича тим часом навіть про боротьбу за єврокубки залишалось лише мріяти, утім успішна серія перед настанням зимової перерви від "мужиків" указувала нам на те, що боротьба для них точно не завершена.
І коли обом командам від матчу потрібен максимальний результат, то в нашому футболі глядачі радше залишаться без видовища взагалі. У першому таймі звітного протистояння так і було — Олександрія тримала м’яч із помітною перевагою над суперниками, але ті відбивались доволі успішно й фактично нічого не давали зробити суперникам. Самі ж луганці тим часом просто чекали на моменти вискочити до контратак.
І таки знайшли його посеред тайму, коли відбувся той самий дальній постріл від Мічина, який потім ще тривалий час вважався чи не найбільш гострим моментом першої половини. Рівно до тих пір, поки за останні дві хвилини до перерви команди раптово не вирішили обмінятись голами. Спочатку Попара в центрі штрафного продовжив на дальню подачу з правого флангу від Тронтеля під удар Вантуху зльоту, а потім Філіппов підставив ногу під спробу пробити здалеку від Безерри. На тому і розійшлись, доки не перегоріли від раптовості.
Можливо, Зоря в той момент таки встигла перегоріти. Бо починати другий тайм із такої помилки на м’ячі, як це зробив Башич майже в центрі поля — це ледь не вбивство для команди. Проте у епізоді з відбиранням у виконанні Мишньова теж було чимало запитань щодо "чистоти" гри. Але VAR був, головний арбітр був, і їхні думки були тотожними — подальший пас у штрафному під порожні на Філіппова був цілком правомірним.
І це був геть не останній епізод, щодо його були питання в Зорі у цій грі. Падіння на правому куті воротарського від Будківського за підсумком поштовхом у спину від Мартинюка чого лише коштувало! Бартулович нервував через це й не тільки. І не дарма! Його команді мало що вдавалось зробити попереду й навіть коли луганці тримали м’яч, було враження, що суперники все контролюють. Так і завершили гру в підсумку, майже без моментів, але з перемогою команди Ротаня, яку можна вважати методичною. "Мужики" теж так намагались зіграти, але не подужали.
У наступному турі Олександрія гратиме в гостях у донецького Шахтаря, тоді як луганська Зоря прийматиме львівський Рух.
Олександрія — Зоря 2:1
Голи: Філіппов, 45, 47 — Вантух, 43
Олександрія: Єрмаков — Кравченко, Кампуш, Шабанов, Мартинюк (Смирний, 79) — Мишньов (Ковалець, 72), Калюжний, Шепелєв (Копина, 83) — Безерра, Філіппов (Кулаков, 83), Цара (Бєляєв, 71).
Зоря: Сапутін — Тронтель, Джордан, Башич, Вантух — Попара, Білоцерковець, Мічин, Василець (Яцик, 61) — Горбач (Вакула, 62), Будківський (Супряга, 77).
Попередження: Мічин, Вакула