Динамо Київ камбеком вибило Шахтар із 1/8 фіналу Кубка України

Цей тиждень може ввійти до історії українського футболу. А може й не ввійти — не від уболівальників це залежало, а від київського Динамо та донецького Шахтаря, двох загально визнаних грандів нашого футболу, які аж двічі за настільки короткий термін мали зіграти поміж собою. А тим часом обидва українських флагмани мали за плечима невтішні серії виступів у низці попередніх протистоянь, окрім останніх для кожного з них.

Проте в рамках Кубку України немає особливого значення, що відбувалось із командами до цього. Тут тільки одна гра, яка вирішує долю перепустки до наступного раунді. І безперечно ані колектив Олександра Шовковського, ані підопічні Арди Турана не мали намірів зупинятись на кубковому шляху вже на стадії 1/8 фіналу. Тож після майже синхронних розгромів Кривбасу та Кудрівки з рахунками 4:0 у чемпіонаті, два гранди українського футболу зустрічались уперше в цьому сезоні на полі столичного стадіону Динамо ім. В. Лобановського.

А хтось узагалі пам’ятає такі випадки, щоб за один тайм у Класичному Динамо взагалі нічого не могло запропонувати Шахтарю? І це не якесь уявне "нічого", за яким приховуються спроби команди Шовковського контролювати м’яча та кілька більш-менш гострих нагод, а от узагалі нічого. Абсолютно. Звичайно, левова доля цієї невиразності "біло-синіх" до перерви припала на якісну гру "гірників". Аж надто якісною, можливо — найкращу контрдію про побудови атаки суперників узагалі в цьому сезоні.

Проте ж не тільки руйнуванням займалась команда Турана весь цей час. Шахтар ще й створив цілком достатньо нагод для того, щоб відкрити рахунок, збільшити його в подальшому, а потім і поготів зняти всі питання. І це все до перерви. Але є нюанс — Руслан Нещерет його звуть, бо саме воротар Динамо став причиною того, що господарі поля не відправились у роздягальню взагалі без настрою. Удар Марлона головою на початку гри взагалі виглядав космічним моментом для гостей. Та й нагоди Коноплі, Егіналду та Мейрелліша потім теж не надто відставали за гостротою. Проте завжди був на місці воротар Динамо. Напевно, єдиний, до кого питань от узагалі не було.

На початку другого тайму Шахтар таки забив свій гол. І до цього теж питань ні в кого не було, бо це банально логічно — команда, яка домінує, зрештою таки дотиснула суперників, нехай і із затримкою. Можна було посперечатись хіба що стосовно естетики насправді поганого дальнього удару з правого флангу від Педріньйо да Сілви, який перетворився на гольовий пас лише тому, що Мейрелліш у центрі штрафного не побоявся підставити під нього свою голову.

І це була остання насправді хоробра дія команди Турана в цьому матчі — далі "гірники" просто віддали все, що тільки могли, суперникам, і зрештою таки залишились стояти без штанів обабіч дороги, якою повз них пронеслась команда Шовковського. Гаразд, аж такого домінування, яке вчинили над ними суперники до перерви, у команди Шовковського не було, але це не применшує її переваги до кінця гри аж ніяк.

У підсумку виходить, що це була напрочуд логічна гра впродовж усього розвитку подій. Динамо після пропущеного почало інтенсивно атакувати, ще кілька разів вгатило по горобцях, але 72 хвилині Ярмоленко з передачі Кабаєва з правого флангу штрафного на ближню стійку проштовхнув м’яч у дальній кут, а вже за кілька хвилин подача кутового лівого краю атаки завершилась ударом Бражка головою в Різника на лінії воріт, рикошет від якого в сітку добив Герреро. І, так само логічно, команда Турана взагалі нічого з цим не змогла зробити.

Фінальний свисток головного арбітра Дмитра Панчишина з Харкова відправив до чвертьфіналу Кубка України київське Динамо, тоді як донецький Шахтар завершив виступи в поточному розіграші цього турніру.

Динамо Київ — Шахтар 2:1
Голи: Ярмоленко, 72, Герреро, 79 — Мейрелліш, 48

Динамо Київ: Нещерет — Караваєв (Тимчик, 85), Попов (Тіаре, 90+4), Михавко, Вівчаренко — Піхальонок, Михайленко (Бражко, 46), Буяльський — Кабаєв, Ярмоленко (Герреро, 74), Шола.

Шахтар: Різник — Конопля, Бондар (Марлон Сантос, 86), Матвієнко, Педріньйо Азеведо — Педріньйо да Сілва, Марлон Гомес (Ізакі, 85), Очеретько (Бондар, 82) — Егіналду, Мейрелліш (Еліас, 71), Невертон (Лукас, 71).