Нагорняк: Іншого тренера вже б напевно звільнили

Головний тренер абсолютного дебютанта української Прем’єр-ліги кам’янець-подільського Епіцентру Сергій Нагорняк після завершення першої частини сезону дав розлоге інтерв’ю клубним ЗМІ, у якому підбив підсумки цього періоду.

"Висновок за ці пів року один — рівень Прем’єр-ліги, якщо порівнювати з Першою Лігою — це дві великі різниці. У Прем’єр-лізі інтенсивність та робота з м’ячем значно на вищому рівні. Ми поступово звикали до цього і вже більш-менш адаптувались.

Десь у середині першої частини чемпіонату я вже бачив, що хлопці додали в грі, почали грати швидше, звикли до тієї інтенсивності, але все одно… якщо брати крайній матч проти Шахтаря, то ми поки не можемо конкурувати з такою командою ні за рівнем майстерності, ані за інтенсивністю введення гри. Важко нам конкурувати.

Звісно, що я вірив у хлопців, коли ми не могли здобути очок упродовж перших чотирьох турів. Але природно, що психологічно було дуже важко. Та згадаймо ті чотири матчі — там були такі ігри, наприклад, проти Шахтаря та Динамо, у яких зовсім інший рівень футболістів. А далі були ЛНЗ та Колос, яким ми могли не програти. Але так сталось, що поступились.

А ось із Рухом, давайте відверто, була абсолютно рівна гра з мінімальною кількістю моментів. Нам тоді більше пощастило, аніж супернику, адже ми забили пенальті, а вони — ні. Потім ще був шалений матч проти Кривбасу… Та ми вірили в те, що очки набиратимемо.

Перші очки прийшли, коли вже трохи адаптувались — перемогли Карпати, Олександрію. Однак нам не вистачає стабільності, що теж є зрозумілим. Дві гри виграли так, наче "вилізли звідти", а потім два домашні поєдинки з, так би мовити, прямими конкурентами, і ми втрачаємо очки.

Потім команди з топ-6 і ми граємо внічию, обіграли ще Полтаву. Ну, а з Шахтарем… усі бачили, як вони були налаштовані, виставили інший склад, аніж у Лізі Конференцій. Та й швидкий гол, вважаю, вплинув на нашу гру, але це вже таке. Коли даєш бразильцям зловити кураж, тоді важко з такою командою грати. А ми дали їм це відчути.

Підтримка керівництва клубу була ключовою на цьому етапі. Я думаю іншого тренера вже б напевно звільнили. У нас же була повна підтримка, як від почесного президента Епіцентру Олександра Володимировича Гереги, так і від президента клубу Івана Андрійовича Чернонога, які в особистих розмовах зі мною говорили: "Не хвилюйтеся, хлопці прийшли з Першої ліги, що ви хочете, треба трошки адаптуватись, наші очки будемо набирати пізніше, усе ще попереду".

Тобто була повна підтримка. Такою вона залишається і зараз. Підтримка завжди була. Просто в мене до себе були інші вимоги.

Тому що за все відповідаю я. Дотримуюсь принципу: "Виграє команда, програє тренер". І якщо я щось не можу зробити, то це, в першу чергу, програю я. Чому? Тому що неправильно обрав склад, не того поставив. Можу 200 різних прикладів вам привести. Я не боюсь відповідальності. Від слова "зовсім".

Звісно, для нас ключовим став поєдинок проти Карпат, як по грі, так і за результатом. Але і з Поліссям також хороший матч. Наша команда стримала такого суперника… а при вдалому збігу обставин могли ще й виграти. Ну, і матч із Полтавою, зрозуміло… Хлопці вийшли на гру, розуміючи, що або пан, або пропав, бо то була гра, як то кажуть, за шість очок.

Були й інші хороші матчі, навіть програні. Відзначив би першу гру з Шахтарем. Так, суперник домінував, багато бив по воротах, але хлопці терпіли і трохи не дотерпіли. Мені сподобалося те, що в матчах із Карпатами, Олександрією, Поліссям ми грали майже в одному ключі.

Особливого пояснення тому, що ми так мало очок здобули вдома, я не маю. Я не можу сказати, що в Тернополі нас не підтримували. Навпаки, підтримка була відчутною. Бувають якісь різні  обставини. Ну, не йде в команди, і все. Ми програвали такі матчі, які, ну, не повинні були!

Особливо ігри з Вересом та Оболонню. Згадайте матч проти Вереса — програвали, відігрались, припустились помилки та програли. Із Оболонню пропустили два, а потім хвилин 80 повне наше домінування — суперник просто поставив автобус у власному штрафному майданчику і досягнув результату. Словом, щось не йшло в нас.

А потім ми переїхали з Тернополя… матч проти серйозного за рівнем Металіста 1925. І ми здобули заліковий бал. Чому так сталось? Важко пояснити. Але для мене основне інше — ми хочемо грати в Кам’янці-Подільському. Я дуже сподіваюсь, що все зрушиться з місця. Тоді, власне, і можна буде говорити про справжні домашні матчі. А то ми, по суті, граємо постійно на виїзді.

Водночас давайте відверто, ми не можемо жалітися на підтримку в тому ж Тернополі. На наші матчі приходили як тернополяни, так і багато вболівальників приїжджали з Кам’янця-Подільського, за що їм усім особлива подяка. А є такі, котрі їздили на всі виїзні матчі! Тому дуже хочеться, щоб вболівальники Епіцентру не їздили далеко на номінально домашні матчі, а приходили на стадіон саме у Кам’янці-Подільському.

Не хотів би акцентувати увагу на окремих гравцях команди, бо це і так відомо, всі ж все бачать. Ну, наприклад, про іноземців — я вірив у Хоакіна Сіфуентеса, Джона Себеріо, Ніла… і вони, особливо під завершення першого кола, стали лідерами команди. Джовані приїхав до нас після травми, тому поки форму набрав, про нього менше можна говорити, але видно, що це гравець високого рівня.

Узагалі тими легіонерами, які в нас є, я задоволений. Щодо інших гравців, то, зізнаюсь, очікував на ту гру, яку демонструє Олександр Климець. Вірив, що він зможе спокійно адаптуватись до Прем’єр-Ліги, що він і довів. А ось неочікувано швидко адаптацію пройшов Вадим Сидун. Ну і про решту хлопців… ті, хто грають більше, то, як і вся команда, десь краще, десь гірше, але потрохи адаптуються. Бо більшість з них просто не знала, що таке Прем’єр-Ліга.

Трансферне вікно? Новачки будуть. Розраховуємо десь на трьох, а краще чотирьох нових футболістів, щоб підсилитись. Ну і зараз поки не можу сказати, хто залишить Епіцентр, але, думаю, приблизно зі стількома гравцями і попрощаємось. Із кимось на зовсім, когось в оренду віддамо. Без цього у футболі ніяк. Ми розуміємо, що нам потрібно підсилюватись", — заявив український фахівець.

Нагадаємо, що кам’янець-подільський Епіцентр здобув 14 очок за 16 турів та посідає 14 місце.