Олександр Климець: Збереження прописки Епіцентра в УПЛ залежить від найближчих трьох матчів

У 25-му турі УПЛ Епіцентр, який ще не вирішив завдання збереження прописки в елітному дивізіоні на наступний сезон, зіграє із одним з аутсайдерів турніру – Олександрією. Загалом, команда Сергія Нагорняка посідає 11 місце, маючи в активі 24 очки. 

Одним із лідерів команди є 26-річний лівий захисник Олександр Климець. В інтерв’ю Football.ua він поділився міркуваннями щодо виступів Епіцентра у поточному сезоні, найскладніших суперників на фланзі, мотиватора Сергія Нагорняка та елементи іспанської культури у команді. 

– Сашко, у попередньому турі ви зіграли на нуль із Карпатами. Львівʼяни навесні суттєво додали, але ви змогли не пропустити. Чи важко було стримувати атаки біло-зелених?

– Так, вони змінили свою гру після нашого першого матчу. Було доволі важко, у них хороша команда, хороші гравці підібрані. Вони добре зіграли в обороні, в атаці може трохи не вистачило везіння, але рахунок 0:0 для нас є прийнятним на цей час.

– У цьому сезоні ти відіграв 18 матчів в УПЛ. Наскільки продуктивним вважаєш для себе поточний сезон?

– За моїми відчуттями, я можу ще краще, можу додавати. Мені здається, ще до кінця не розкрив свій потенціал.

– Із яким суперником грати було найскладніше в індивідуальному сенсі?

– Проти Аліссона було дуже важко. Фізично він хороший, технічний футболіст. І ще одного гравця відзначу – Волошина, з ним теж було непереливки. 

– На жаль, Епіцентр у цьому чемпіонаті мав і кілька неприємних поразок — від Динамо та Шахтаря зокрема. Яку з них особисто тобі було пережити найскладніше і чому?

– Найскладніше мені було пережити наші поразки від Вереса (2:3) та Оболоні (1:2) у першому колі. Чому? Тому що я вважаю, що ми дуже добре грали, але і помилок багато припустилися. Ми могли не програти, а то й виграти ті матчі. Тому було це важко пережити. Усвідомлюєш, що не мав програвати і все робив для позитивного результату, але зазнав поразки… Щодо матчі із Шахтарем та Динамо, то ми усвідомлюємо, що ми ще не на тому рівні, щоб їм серйозно протистояти, тому ті поразки були для нас менш болючими. Може б і хотілося б внічию бодай зіграти, але ці програші не вважаю для нас якимось прям кепським результатом.

– Епіцентр в УПЛ підсилився кількома досвідченими гравцями: це і Влад Супряга, і Валерій Лучкевич, і Кирило Ковалець. Як би ти описав їхній вплив на команду поза футбольним полем?

– В загальному, у нас дуже хороший колектив і хлопці влилися дуже добре. Додали досвіду не тільки в ігровому плані, а й загалом. Тут мова не лише про дії на полі, а й про підготовку до матчів із іншими командами.

– Сергій Нагорняк під час матчів видає дуже багато різних емоцій. Чи можеш пригадати гру, коли саме тренер своїм імпульсом зарядив футболістів і це перевернуло хід гри?

– Сергій Миколайович дуже часто допомагає нам прямо під час гри. Щодо одного матчу, коли це вплинуло на хід гри… Напевно, це була гра із Кудрівкою. Була важка гра, але ми вийшли на другий тайм після перерви добре зарядженими, Миколайович підібрав правильні слова у перерві. І в перші 15 хвилин другого тайму ми створювали моменти і змогли невдовзі забити. Тому в цьому контексті, авжеж, відзначу саме цей матч. 

– Домашні матчі УПЛ у весняній частині сезону ви граєте на стадіоні Лівий Берег і на ваші ігри приходить не менше 1000 людей. Чи додає впевненості відчуття, що у вас є свої вболівальники не лише у Хмельницькій області, а вже й у Києві?

– На наші матчі у Києві кілька автобусів приїздять саме з Хмельниччини. Тому ми відчуваємо цю підтримку і від тих, хто приїжджає з нашого регіону, і від тих, хто живе в Києві і підтримує нас. Виходиш на поле, а тут барабани, кричалки, це додає бажання грати, виконувати свою роботу на 1000%, щоб глядачі на стадіоні отримували задоволення. І щоб коли вони йшли зі стадіону, то мали позитивні емоції від нашої гри.

А взагалі, оскільки наш головний партнер – це гіпермаркети Епіцентр, то можна сказати, що наші вболівальники є майже у кожному місті. Бо вони вболівають і за себе, адже ми представляємо всю сім’ю Епіцентра.

– Тоді у вас найбільша мережа фан-клубів по всій Україні.

– Саме так. 

– Як лівий захисник, ким зі світових колег по амплуа ти надихаєшся? Чия гра тобі найбільше імпонує на цій позиції?

– Раніше мені дуже подобався Марсело…

– Так і знав, що ти назвеш його.

– Авжеж. А ще подобався Дані Алвес з флангових захисників. А зараз, з сучасних… От навскидку не згадаєш когось прям топ-рівня, бо після Марсело важко показувати футбол такого класу. Я би відзначив з тих, хто мені подобався на цій позиції, Сашка Зінченка версії Манчестер Сіті. Імпонувала його гра на лівому фланзі, як він заходив у центр. 

– Попереду фініш чемпіонату і поки Епіцентр йде вище за вотерлінію перехідних матчів. Як оціниш ваші перспективи втриматися в УПЛ і уникнути перехідних матчів?

– Я вважаю, що тут все залежить тільки від нас. У нас зараз три гри з головними конкурентами: Олександрія, Верес і Оболонь. Ми можемо лише боротися і грати тільки на перемогу. Якщо зіграємо добре, то залишимося в УПЛ і виконаємо свої задачі.

– Попереду гра проти Олександрії. Чи бачив ти їхні матчі після повернення Володимира Шарана? Які зміни в грі суперника ти б відзначив після зміни головного тренера?

–  Раніше лише дивився хайлайти матчів і кілька хвилин гри з Вересом. Але вже в процесі підготовки саме до гри з Олександрією, тренери нам показали всі нюанси їхньої гри, а також вказали на ті зміни, які відбулися з приходом нового головного тренера.

– Про тебе часто говорять в контексті майбутнього трансферного вікна, приписують інтерес з боку різних клубів. Чи контактують з тобою представники інших клубів і чи не впливають ці чути на твій моральний стан?

– Щодо інших клубів, я утримаюся від відповіді. На моральний стан, напевно, не впливає. Навіть такі відчуття: коли про мене говорять, то мені приємно, що моя гра не залишає людей байдужими. 

– В Епіцентрі є легіонери з Іспанії. Як вони впливають на традиції та звичаї всередині команди? Чи привносять трішечки іспанської культури у ваше життя? 

– Вони тільки 7-8 місяців у команді, але вже трішечки стають українцями. Вже кілька слів знають і навіть пробують спілкуватися. Вони показували нам свої страви, але в іспанців трішки інший менталітет і в тренуванні, і в побуті. Напевно, щось вони привнесли нам. А загалом, вони хороші хлопці, привнесли щось нове в колектив і на полі, і у побуті.