Шахтар крокував далі повз Вільхівці в Кубку України

Результати "сліпого" жеребкування в кубкових турнірах бувають цілком непоганими для одних команд, але з іншого боку настільки ж невтішними для інших. Тим паче, коли доля фактично зводить поміж собою чинного чемпіона країни та поточного аутсайдера однієї з груп Другої ліги. Тобто команди з протилежний полюсів професійного футболу, як це сталось у випадку дуелі скромних Вільхівців та донецького Шахтаря в 1/16 фіналу Кубка України цього року.

Проте сам факт приїзду до маленького села на Закарпатті представника нашої країни в Лізі чемпіонів УЄФА викликав у місцевих нечуване бажання бути присутніми на трибунах місцевого стадіону, який, як здавалось, розширювали до неможливих масштабів за допомоги будь-яких засобів, що були під рукою. Проте вже культовий басейн на задньому тлі телетрансляції цього разу, на відміну від сенсаційної перемоги над одеським Чорноморцем (1:0), не працював — літній сезон завершено.

Публіка прагнула побачити яскравий футбол і вона в підсумку бажане отримали. Навіть незважаючи на той факт, що стартовий склад від Арда Турана на цю гру було важко назвати навіть наближеним до основного. Проте вже на 25 хвилині, наприклад, гра вимушено завершилась для вінгера Раяна Роберту, який не зміг протистояти гірському клімату та доволі спекотній погоді.

Із появою на полі Карвальйо на заміну партнеру, який почав утрачати свідомість, Шахтар не втратив у якості жодним чином, а якщо казати про завершення, то ще й додав. Наприкінці першого тайму саме свіжому гравцю випала нагода подвоїти перевагу власної команди, яку до цього сформував розкішний удар Назарини на 30 хвилині зі штрафного в лівий верхній кут чужих воріт. Тоді як Карвальйо спокійно завершував передачу Азарові з лівого флангу ударом у дальній кут.

"Гірники" загалом повністю контролювали хід подій, тож у другому таймі Туран почав проводити якісь тактичні експерименти, і в підсумку докрутив захист до того стану, що там не залишилось жодного номінального гравця центру оборони. Поки цей процес тривав і допоки на полі не з’явився Бондар, Шахтар пропустив кілька гострих випадів від суперників, але гравцям Вільхівців не вистачало впевненості на завершальній стадії під час ударів.

А вже наприкінці матчу "гірники" повернулись до атакувального футболу, і ми знову мали нагоду пересвідчитись, що воротар господарів Абрамов у повному порядку. На його рахунку чимало порятунків команди назбиралось цього дня, проте свій третій гол Шахтар усе ж таки знайшов, коли Цуканов у центрі штрафного випадково підставився під удар Криськіва, але потім сам же й зіграв на добиванні відскоку. І якби не травма Азарові на останніх хвилинах із насправді сумнівними перспективами виявитись легкою, то цей ігровий день для донеччан склався б чудово. А публіка тим часом була в захваті й від такого виступу домашньої команди.

Фінальний свисток головного арбітра Андрія Коваленка з Полтави зафіксував вихід донецького Шахтаря до 1/8 фіналу Кубка України, тоді як для Вільхівців турнірний шлях обірвався вже на другому кроці.

Вільхівці — Шахтар 0:3
Голи: Назарина, 30, Карвальйо, 44, Цуканов, 72

Вільхівці: Абрамов — Грачов, Нємчанінов, Гаврилюк, Базаров — Сапіга (Вагін, 64), Ралюченко, Фундук (Панасенко, 82) — Кобак (Боцьків, 46), Шестаков (Цуркан, 71), Дебич (Станкович, 46).

Шахтар: Фесюн — Вінісіус (Бондар, 70), Назарина, Марлон Сантос (Криськів, 46), Азарові — Бруніньйо, Сметана, Цуканов — Проспер (Мендоза, 79), Еліас (Мейрелліш, 70), Раян (Карвальйо, 25).