Буковина повернула Шахтар на вершину, Динамо Київ скандалить, але перемагає, тривоги тримають на межі. Підсумки 8-го туру УПЛ

Українська Прем’єр-ліга повернулась після міжнародної перерви з матчами восьмого туру, які містили в собі як низку цілком очікуваних результатів, так і один підсумок гри з присмаком сенсації. А також знову було чимало приводів поговорити з приводу суддівства та взагалі перспектив осінньо-зимової частини цього сезону в нашому футболі.

Один матч перенесено й ще кілька перебували під ризиком

Проблематику проведення спортивних змагань найвищого рівня під час чергового витку агресії пришелепкуватої країни-терористки ми підсвітили ще заздалегідь, та й у кожної притомної людини в нашій країні вже не має бути рожевих окулярів у цьому питанні за всі ці пережиті роки. Але організатори української Прем’єр-ліги продовжують ходити тонкою кригою, бо, судячи з усього, на жорстке рішення вони або не наважаться взагалі, або ж обставини стануть настільки нестерпними, що таки доведеться щось робити.

Матчі в центральній частині України стануть ярмом на шиях футболу "елітного" дивізіону наприкінці цього року — це вже очевидно та давало про себе знати впродовж восьмого туру. Одну з ігор довелось перенести в підсумку. Київська Оболонь та криворізький Кривбас зіграли лише тайм, і тепер шукатимуть кращі часи для того, щоб довести справу до логічного завершення. А "пивовари", узагалі-то, упевнено крокували до першої перемоги в сезоні (1:0 станом на перерву).

Утім, порятунок міграцією на захід не є панацеєю в цьому випадку. Він просто може врятувати від суттєвих змін у розкладі. Це довів прецедент матчу Буковина — Полісся в Кам’янці-Подільському, який поставили на найбільш пізній часовий слот неділі, але в підсумку протримали на вимушеній павзі понад півтори години з потенційним ризиком чергового перенесення. А загалом ситуація виглядає так, що все залишиться на своїх місцях найближчими місяцями, а після кожного фінального свистка ми будемо дякувати долі, що так склалось.

Шахтар поїхав на Лігу чемпіонів УЄФА одноосібним лідером

Команда Арда Турана має вояж до Лондона посеред цього тижня на матч проти грецького АЕКа, тож у її ж власних інтересах було якнайшвидше відіграти протистояння проти рівненського Вереса ще в п’ятницю. І оскільки йшлось про домашню для колективу Олега Шандрука гру, то "гірникам" легкої прогулянки точно ніхто не обіцяв. Її в підсумку й не вийшло.

"Червоно-чорні" вийшли на поєдинок із притаманним для них бажанням пресингувати й Шахтарю подекуди працювати під цим тиском та контратаками було помітно некомфортно. Різник у підсумку записав на свій рахунок три сейви, а його партнери по захисту — кілька недоречних помилок та спалених нервових клітин у вболівальників.

При цьому донеччани мали певні проблеми з побудовою власних атак, адже коли суперник щільно закривався у власному штрафному, Шахтар притаманно для себе мав труднощі з просуванням м’яча в завершальну третину. І саме в цьому полягало новаторство від "гірників" у цьому матчі. Раніше вони б просто лупали цю скелю, доки та або не піддасться, або не залишиться стояти недоторканою.

Цього ж разу чинний чемпіон без жодних докорів сумління почав гатити дальні удари за першої ліпшої нагоди в зоні до 25 метрів, і, як не дивно, це спрацювало. Принаймні для голкіпера Гороха точно стало несподіванкою, бо два результативних постріли Шахтаря можна записувати, як помилки саме воротаря Вереса. І, звичайно, ситуація для рівненців погіршилась у наслідок вилучення Ростислава Барана за небезпечний фол ще на 37 хвилині — одразу після першого пропущеного.

Карпати потрохи втрачають позиції стартового ривку

Центральний матч туру в столиці також був під загрозою повітряних тривог, які зрештою змістили його початок на скромних 15 хвилин, але потім, на щастя, не втручались у перебіг подій.

Київське Динамо приймало львівські Карпати, і це був саме той випадок, коли зростаючи оберти колективу Ігоря Костюка перетинались із динамікою колективу Франсіско Фернандеса, яка в останні тури явно пішла за спадною траєкторією. Тобто або чийсь рух уперед продовжувався, або хтось мав шанс змінити ситуацію на краще.

І, напевно що, усе ж таки саме "зелено-білий" колектив був більш близьким до успіху загалом за ходом протистояння. Принаймні перший тайм у виконанні Карпат виглядав більш цікавим, аніж запропонована Динамо гра після перерви. Команда Костюка має дякувати Бущану, що зберегла ворота недоторканими в окремих епізодах, а також арбітрам, що певні моменти залишались на її користь. Про це ми поговорили в окремому класному матеріалі з приводу цього туру загалом, тож повертатись зайвий раз не будемо.

Можна впевнено стверджувати про те, що цю гру для команди Франа зламало вилучення Русина на 62 хвилині. Небезпечна гра проти Бущана коштувала нападнику другого попередження, а вже за чотири хвилини потому Пономаренко майстерно розібрався з Педрозу перед чужим штрафним та забив суто "нападницький" переможний, як виявилось пізніше, м’яч. Але навіть цей ефект могли "скасувати" гості, якби Мірошніченко та Дєдов були більш влучними. Дуже важлива перемога Динамо, але дуже на тоненького.

Як грім у осінньому небі

І дійсно, саме погодних катаклізмів під час матчу чернівецької Буковини й житомирського Полісся тільки не вистачало для загального антуражу. "Вовки" приїхали до Кам’янця-Подільського за результатом та збереженням перебування на першій сходинці за додатковими показниками, але поїхали додому лише з одним заліковим балом. Хоча й цілком награли на всі три.

Команда Руслана Ротаня гарно почала цей матч на чужому полі. А коли вийшла вперед за рахунком, то спочатку не було зрозуміло, що може протиставити колектив Сергія Шищенка у відповідь. Проте відповідь знайшлась під час вище згаданої півтора годинної повітряної тривоги, яка, виходить що, змінила все на футбольному полі.

Ще до перерви Буковина знайшла гол у відповідь під зливу, яка тільки починала накривати стадіон ім. Г. Тонкочеєва. А коли поперерві це була вже повноцінна стіна з води, то під акомпанемент раптової блискавки, яка на мить навіть зупинила трансляцію матчу й злякала абсолютно всіх присутніх, чернівецький колектив провів другий м’яч.

Після цього почались спроби Полісся тепер уже рятувати власне становище, які загалом можна було б вважати невдалими через утручання феноменального воротаря Германа Пенькова, але зрештою Карась на останніх хвилинах привіз пенальті фолом на Краснопіра, і з ударом Велетня "вовки" врятувались від поразки. А могли й виграти цей матч у наступних моментах, проте голкіпер був проти цього. Сам Шищенко також дуже активно протестував проти рішень у окремих епізодах після гри, але на результат це вже не впливало.

Колос знайшов переможний шлях

Не лише один матч суботньої частини туру ризикував бути перенесеним минулими вихідними. Поєдинок у Ковалівці поміж місцевим Колосом та кам’янець-подільським Епіцентром також страждав від повітряних тривог і рухався загалом за спільним графіком із матчем у столиці, але в тому районі Київської області просто встигли ліквідувати небезпеку трохи раніше, тому другий тайм зрештою дограли.

Перша половина при цьому також містила достатньо інтриги. Команда Сергія Нагорняка загалом володіла ініціативою, але створила момент на забитий м’яч раніше за суперників. Щоправда, майже миттєво після цього "колоски" обпіклись утратою м’яча в центрі поля й контратаку вдалось реалізувати гостям. Потім почалась тривога й матч зависнув у стані невизначеності.

Але таки був поновлений, а Епіцентр продовжував тримати хід подій під контролем та постійно створював небезпеку на чужій половині. Бракувало команді Нагорняка виключно реалізації, тоді як колектив Руслана Костишина невтомно чекав на свій момент, і зрештою заробив пенальті в одній із контратак, а потім підловив суперників ще раз у компенсований час.

Матчі без суттєвої інтриги

Їх насправді було вдосталь у цьому турі, хоча й не завжди для такої оцінки існували суттєві передумови. У Одесі, наприклад, де Чорноморець навіть із підтримкою вболівальників на трибунах рідного стадіону приймав Харків, були очікування, що команда Младена Бартуловича має забирати три залікових бали. Зрештою, так і сталось, і це знову був той випадок, коли суперники самі зробили за фаворита брудну частину справи раннім вилученням у власному складі.

Після червоної для Йоки Чорноморець залишився без вістря атаки, але в захисті все одно не вистачало одного гравця для нормального пресингу, тож одесити спочатку двічі пропустили в обох таймах, і лише потім Попов наважився на сольний ривок у одній із контратак, який завершив голом у відповідь. Додалось трохи інтриги в цій грі, але не настільки багато, щоб похитнути позиції "золото-бордових".

У випадку протистояння черкаського ЛНЗ та Кудрівки також ішлось про тривогу, але вона була тривалою лише до матчу й трохи змістила час стартового свистка, проте не більше того. Гра відбулась, і хоча команда Олександра Протченка розпочинала її доволі активно й із великим бажанням, але пенальті на рівному місці в її ворота все зіпсував.

Колектив Віталія Пономарьова вийшов уперед, але замість того, щоб спокійно захопити ініціативу й довести справу до логічного завершення, "бузкові" в черговому матчі поспіль вигадали собі вилучення на рівному місці. Рябов цього разу підвів команду, яка на старті другого тайму таки забила другий гол, але потім віддала ініціативу суперникам, які навіть спромоглись скоротити відставання, але не дотиснули, тому так само залишаються без перемог у цьому сезоні. І без грошей на заробітню платню, судячи з останніх інсайдів.

І значно більше інтриги хотілося б побачити від заключного, у контексті базового розкладу, матчу туру поміж київським Лівим Берегом та луганською Зорею в понеділок. Як мінімум, "лелеки" були тією командою, яка найменше пропускала голів у власні ворота в поточній кампанії. Але колектив Віктора Скрипника аж надто легко закрив цю дуель ще в першому таймі.

Два м’ячі від Зорі залишали насправді небагато шансів на порятунок господарям, тож не дивно, що вони в підсумку й не змогли врятуватись, пропустивши втретє поперерві, і лише після цього знайшовши м’яч у відповідь. Коли впав, здавалося б, найбільш надійний редут, інших козирів у команди Олександра Рябоконя просто не було.

Найкращий гол туру

Микола Матвієнко (Шахтар)

Педріньйо Азеведо (Шахтар)

Матвій Пономаренко (Динамо Київ)

Геннадій Пасіч (ЛНЗ)

Найкращий гравець туру — Георгій Бущан (Динамо Київ)

Найкращий тренер туру — Сергій Шищенко (Буковина)