Гребенюк: "У молодіжній збірній хочу заявити про себе, щоб це був не останній мій виклик"

Визначальна риса тренерської манери Ковальця – широкий пошук потенційних кандидатів та досить швидке реагування. Саме тому в його збірній часто з’являються молоді гравці, які тільки-но проявили себе на професіональному рівні. Звідси – й приємні відкриття, які подекуди демонструє наша молодіжна збірна. Ось і цього разу напередодні турецького збору обновленої української команди у її складі знайшлося місце аж вісьмом гравцям, котрі восени виступали в першій лізі. Проте якщо у виклику динамівців нема нічого дивного, а деякі інші футболісти уже викликалися у молодіжку раніше, то поява представника ПФК Суми приємно здивувала. Ні, не через статус гравця – його ми відзначали, ще коли спілкувалися із тренерами столичної ДЮСШ Атлет, котра й випустила у великий футбол Івана Гребенюка. Скоріше, тому, що у нас, на жаль, не так часто звертають увагу на гравців провінційних клубів. А дарма: та ж сумська команда минулого року суттєво омолодилася і тепер виглядає перспективним колективом, який працює на майбутнє. І визнанням цього є й той факт, що вперше запрошення отримав той футболіст, якого наставник сумчан Юрій Ярошенко неодноразово відзначав по ходу сезону.

Отже, хто він – Іван Гребенюк, дебютант молодіжної збірної України? Родом із Сумської області, має школу столичної ДЮСШ Атлет, пройшов через дублі луцької Волині та столичного Арсеналу. Перед початком сезону 2014/2015 опинився у ПФК Суми. Зіграв 13 матчів у першій лізі та ще один у кубку проти Металіста, відзначився двома голами. А про інше він розповість сам в інтерв’ю нашому сайту.

– Іване, прийми привітання з викликом у молодіжну збірну. Очікував, що привернеш увагу тренерського штабу на чолі з Ковальцем?

– Дякую. Чесно кажучи, надіявся, що колись попаду до збірної, адже це була моя мрія з дитинства. Але одразу навіть не повірив.

– Якщо не помиляюся, раніше ти ніколи не грав за збірні – навіть юнацькі.

– Так, я ще не грав за збірну, але завжди про це мріяв.

– У тебе ще не було розмови з кимось із тренерів збірної? На коли тебе викликають?

– Ні, ще з тренерами не спілкувався. Дзвонив адміністратор команди та сказав, що 17-го збираємося.

– Від кого дізнався, що тебе викликають? Хто повідомив приємну новину?

– Про виклик повідомив наш головний тренер Юрій Миколайович Ярошенко, ще в Сумах.

– Як тренери і товариші по Сумах сприйняли цю новину? Уже встигли тебе привітати з викликом?

– Хлопці з команди добре сприйняли цю новину і відразу привітали.

– Півроку ти граєш у ПФК Суми. Освоївся уже у цій команді і місті?

– Так, уже дуже звик до цієї команди, дуже подобається там грати. Звик і до стилю гри, і до вимог тренерського штабу. Місто затишне, тим паче, я сам з Сумської області родом, тому почуваюся тут, як дома.

– Що скажеш про рівень першої ліги? Чим вона відрізняється від молодіжної першості, де ти грав раніше?

– Рівень першої ліги складний тим, що тут багато силової боротьби. Але загалом мені тут нормально грається – на відміну від молодіжної першості. Там  мені важкувато гралось. Мабуть, тому, що я на той час ще тільки перейшов із юнацької команди й тільки звикав до дорослого футболу.

– Твоїм, напевно, найяскравішим матчем став поєдинок з МФК Миколаїв. Згоден?

– Можу сказати, що цей матч дуже запам'ятався мені тим, що я забив свій перший м'яч. Було багато емоцій. А найяскравішим матчем для мене став останній поєдинок осінньої частини з Десною. Ми дуже гарно грали, і я отримав багато задоволення (хоч команді й не вдалося перемогти).

– Юрій Ярошенко повірив у тебе і в інтерв’ю неодноразово говорив, що ти заграєш. Можна сказати, що ти знайшов свого тренера?

– Мабуть, так. Юрій Миколайович дуже мені подобається як тренер, він пропагує гарний і сучасний стиль гри, у нього цікаві тренування, він завжди підкаже і дасть пораду.

– Ми знаємо тебе як крайнього форварда, напівоборонця. На яких іще позиціях можеш зіграти?

– У дитячій школі я грав на всіх позиціях, окрім захисту, але моє амплуа було – нападник, і я грав там до випуску. Але, так як у дорослому футболі нападники масивні, то мене змістили в півзахист. Я звик уже грати на флангах, але, якщо треба, можу зіграти на будь-якій іншій позиції в півзахисті.

– Уже думав над тим, хто будуть твої конкуренти в збірній? З кимось із гравців молодіжки знайомий, грав раніше?

– Ні, ще не думав про своїх конкурентів. Так, є немало знайомих, адже ми грали один проти одного як у першій лізі, так і по дублерах.

– Україна зіграє в турнірі Кубок Енда в Туреччині. Які завдання ставиш перед собою на цьому зборі?

– Головна мета – заявити про себе, щоб це був не останній мій виклик.

Артур Валерко, Football.ua.