Богданов: "Нам допомагають досвід, впевненість та велике бажання перемагати"

Вперше ФК Тернопіль та Віталій Богданов заявили про себе минулого сезону. Амбітна команда-дебютант, попри непереконливий старт, за підсумками першого етапу чемпіонату 2012/2013 потрапила до шістки ліпших у Групі А, і Богданов разом із Семенцем, Козелком та Чорним прекрасно себе проявив. Однак навесні молодий напівоборонець уже не грав за тернополян. Повернувся за півроку – і заграв так, наче нікуди й не йшов. У нинішньому сезоні в активі Віталія уже 4 голи і декілька асистів, зокрема, й важливий м’яч, котрим він відкрив рахунок у непростому матчі зі Скалою, перемога в якому й відкрила ФК Тернопіль шлях до лідерства. За підсумками минулого ігрового дня Богданов був визнаний нашим сайтом Героєм туру. Звісно, розмову з Віталієм ми розпочинаємо із перших вражень тернополян від перебування у статусі лідерів другої ліги. 

 

– Передовсім, вітаю із виходом на перше місце. Перед сезоном міг би подумати, що в об’єднаній другій лізі твоя команда сягне таких висот?

 

– Дякую. Якщо чесно, то ні. Хоча, безсумнівно, думав, що будемо в п’ятірці найсильніших. 

 

– Лідерство кувалося в дуже непростому матчі. Чому зі Скалою вам було так важко? Через поле, чи суперники на вас уже налаштовуються як на лідерів?

 

– Так, насправді матч був дуже складним. Це було західноукраїнське дербі, перш за все. У нас зі Скалою завжди непрості матчі. Поле, звичайно, в не найкращому своєму стані, але ніяких нарікань немає – воно було для всіх однакове. 

– Взагалі, який матч для Тернополя був найскладнішим? За великим рахунком, крім Скали, ви вже зі всіма лідерами грали…

 

– Прохідних ігор в нас немає – кожна гра дається нелегко. А стосовно ігор з лідерами – то ми на всіх стараємося налаштовуватися однаково, бо всі команди другої ліги більш-менш рівні між собою.  

 

– Якщо минулого сезону левову частку голів ФК Тернопіль забивав Семенець, то в цьому сезоні до справи долучилася вся команда. В чому секрет того, що у вас забивають багато гравців? Ви стали досвідченішими?

 

– Звичайно. Нам допомагають досвід, впевненість у власних силах та велике бажання гравців перемагати. 

 

– Минулого сезону ви грали в двохетапному чемпіонаті, нині – в об’єднаній другій лізі. Яка схема цікавіша?

 

 

– Звичайно, об’єднана ліга – це краще. Тут грають команди з усієї України, тож є можливість зіграти більше ігор. Та й рівень команд став набагато вищим, ніж торік. 

 

– Розкажи про себе. Знаю, що ти потрапив до другої ліги після виступів у чемпіонаті Рівненщини. А як взагалі потрапив у футбол? Хто твій перший тренер? За яку команду в дитинстві вболівав, де встиг пограти до Тернополя?

 

– Сам я з Рівненської області – з маленького містечка Гоща. На секцію футболу до місцевої ДЮСШ мене привів старший брат (мені тоді було 6 років). Моїм першим тренером був Микола Іванович Мельничук – дуже хороший спеціаліст. В дитинстві моїм фаворитом серед клубів був лондонський Арсенал часів Тьєрі Анрі. Перед ФК Тернопіль я спочатку грав за місцеву команду Амако-Гоща на чемпіонат області, після чого поїхав навчатися до Кременця, що в Тернопільській області. Тут грав за команду Буревісник (м.Кременець). Ми виступали в чемпіонаті Тернопільської області та чемпіонаті України серед ВНЗ. У нас була досить хороша команда. 

 

– І де тебе помітив наставник ФК Тернопіль Василь Івегеш? 

 

– Точно не знаю, але думаю, що саме в студентській лізі. Тернопіль та Кременець завжди грали цікаві матчі між собою.

 

– На першому етапі минулого сезону ти запам’ятався результативною грою, а потім залишив команду. Чому так сталося?

 

 

– Це були проблеми сімейного характеру. Я радий, що повернувся. 

 

– Ти повернувся перед початком нинішнього сезону. Які зміни завважив у команді?

 

– Клуб став стрімко розвиватися у всіх напрямках. 

 

– Минулого сезону окрасою другої ліги було тернопільське дербі. Не шкодуєш, що в кубку вам Нива не випала?

 

– Мені особисто хотілося, щоб жереб обрав нам команду з числа найкращих у нашій Прем’єр-лізі. Стосовно Ниви, то це був би цікавий матч, який дозволив би одній з тернопільських команд обов’язково пройти далі у кубку, але жереб нас розвів. 

 

– Значить, лишається шанс зіграти між собою у чвертьфіналі:) У кубку вам випала команда Прем’єр-ліги – Ворскла. Що знаєш про неї? Уже думав, проти кого безпосередньо гратимеш на полі?

 

– Полтавська Ворскла – дуже сильний суперник, і це вони доводять вдалими виступами в УПЛ. Це гармонійна команда, яка втілює в собі досвід та молодість. Проти кого гратиму? Це буде залежати від того, на яку позицію мене поставить тренер, але, думаю, що проти вихованця тернопільського футболу Ігоря Пердути. 

 

– Тернопільський стадіон останніми роками є одним із найвідвідуваніших, тим не менш, видається, що більше фанів все-таки у Ниви. Вам підтримки вистачає?

 

– Підтримки ніколи не буває багато. Я дуже вдячний нашим вболівальникам, які приходять на наші матчі, адже ми, насамперед, граємо для них. 

 

– ФК Тернопіль на першому місці, а це зобов’язує. Готові боротися за першу лігу? Після матчу з Полтавою, як оціниш рівень команди з дивізіону, до якого ви прагнете?

 

– Звичайно, докладемо для того максимум зусиль. Полтава – хороша, збалансована, команда з цілим рядом кваліфікованих гравців. 

 

– Ти сам не тернопільський. Але у місті вже освоївся? Які улюблені місця тут маєш?

 

– Освоївся. Тут є багато цікавих місць в центрі міста, біля озера, але якесь одне улюбленим поки не назву. 

 

– Хто твій найкращий друг у команді? З ким на полі найчастіше комбінуєш?

 

– Я товаришую зі всіма, тому виділити когось одного мені було б досить складно. Стосовно ігрових зв’язок… Якось не брав до уваги, можливо, з Василем Чорним. 

 

– Уже 10 голів у твоєму активі в другій лізі. Який найкрасивіший, улюблений?

 

– Важко сказати… Мабуть, це голи Кременю та Кристалу. У Кременчуку я забив, перекинувши воротаря, а в Херсоні – дальнім ударом. 

 

Артур Валерко, Football.ua