Головні інтриги чемпіонату світу: як виступлять Мессі та Роналду, чи зуміє Франція захистити титул та інше
Чемпіонат світу у Катарі практично розпочався. Незабаром мільйони глядачів в усьому світі будуть з захопленням спостерігати за подіями мундіаля. Звісно, ми не могли залишити читачів без головних інтриг світової першості. Чого очікувати від визнаних фаворитів, які футболісти вразять нас і т.д. Якщо ми забули щось згадати, чекаємо ваші варіанти у коментарях.
Чи підкориться кубок світу комусь з дуету – Кріштіану Роналду – Ліонель Мессі
Можна навіть перефразувати наступним чином — "як саме проявлять себе видатні футболісти?". Гадаємо, практично жодна людина не сподівається побачити португальця та аргентинця у Північній Америці, де відбудеться наступний мундіаль. Роналду на той момент буде вже за 40, Мессі — 39. Звісно, є приклади того ж Златана, який витворяє неймовірні речі, проте не потрібно також сподіватися на подібні дива.
В випадку Кріша ситуація виглядає дещо прозоріше — його національна збірна навряд чи зуміє виграти турнір, принаймні, не з нинішнім тренером, хоча у 2016 році в "лузітан" також ніхто не вірив, отже гравцю Манчестер Юнайтед потрібно довести, що невдалі виступи та скандали в Англії лише тимчасові та короткотривалі. Побити рекорд Мірослава Клозе по голах також сумнівно, бо до досягнення німця йому бракує 9 влучних пострілів. Втім, поборотися за звання найкращого бомбардира турніру можна і навіть потрібно. Та й загалом Португалія доволі погано виступає на ЧС після півфіналу 2006-го року — максимально 1/8 фіналу, а у Бразилії взагалі зайняли лише передостаннє місце у не надскладній групі, що може стати мотивацією дійти з командою принаймні до чвертьфіналу.
Ліонель ж має інший контекст. Аргентина під керівництвом Скалоні нарешті демонструє може й не надто привабливий, проте ефективний стиль гри, що може неприємно вразити фаворитів. Та й сама легенда після невдалого минулого сезону набрала традиційну потужну форму. Мотивації в футболіста Парі Сен-Жермен може бути навіть більше, аніж в його одвічного конкурента.
Так, Лео нарешті закрив гештальт у збірній минулого літа, тріумфувавши на Копа Америка, але його спадок у національній команді багато людей будуть оцінювати через призму Дієго Марадони та його здобутків і цей факт мабуть сидить в голові лідера "альбіселестес".
Враховуючи прикру поразку Німеччині у фіналі бразильського мундіалю аргентинець точно віддасть усього себе задля бажаного тріумфу.
Хто зробить вагому заявку на Золотий м'яч
Правила Золотого м'яча нарешті стали принаймні трохи адекватнішими — тепер цю нагороду дають за досягнення у клубному сезоні, а не календарному році.
Втім, прямо зараз посеред чергової кампанії буде проходити чемпіонат світу і це однозначно вплине на вибір наступного претендента.
Наразі виділити когось доволі важко, проте кандидатів може бути безліч — від Мессі, якщо Аргентина дійде до пізніх стадій плей-оф, до умовного Кіліана Мбаппе, якщо вдасться привести французів до перемоги.
Враховуючи дещо похитнувшийся авторитет Мессі та Роналду, позиції яких крайні роки вже не є настільки серйозними, щоб автоматично давати їм купу додаткових балів просто за статус, отже інтрига дійсно вагома.
Хто зуміє виграти чемпіонат світу — команда-зірок чи команда-зірка
Ще одне важливе питання в контексті турніру та того ж Золотого м'яча, якщо ми вже згадали цю нагороду.
Зараз у футболі домінують переважно саме Команди, які мають чітку та відлагоджену систему, де всі знають свою роль на полі та блискуче виконують вказівки тренера. Колектив має бути справжньою сім'єю.
Не дивно, що, наприклад, минулий Євро виграли італійці, котрі мають не так вже й багато зірок світового масштабу, проте неймовірно сильні саме як команда.
Наразі з очевидних кандидатур команди-зірки є Аргентина та Іспанія. "Альбіселестес" знайшли рецепт блискучої хімії у роздягальні, що вже подарувало їм бажаний трофей. "Фурія" ж створила справжній фурор на Євро-2020, бо мало хто сподівався побачити хлопців Луїса Енріке у півфіналі. Так, є певні питання на деяких позиціях, проте блискучий пресинг та командна структура дозволяють назвати іспанців тіньовим фаворитом на тріумф.
Командою зірок поки що виглядають Німеччина та Бразилія, проте чи продемонструють вони стабільний рівень та баланс? Принаймні в випадку німців ситуація спірна. Хансі Флік до сих пір не визначився з оптимальною одинадцяткою на полі, травма Тімо Вернера додала проблем, бо прямо зараз позицію "9" є вакантною, а в "манншафт" не довіряють Кевіну Фолланду та іншим німецьким форвардам. Та враховуючи кадровий ресурс та потенціал є привід сподіватися на підсумковий успіх.
"Пентакампеони" ж мають досвідчений та не менш потужний ростер, в якому не знаходиться місце навіть такому видатному майстру, як Фірміно. Питання викликає захисна ланка команди з великою кількістю вікових гравців (Алвес, Сілва), проте є й свіжі кадри (Бремер, Мілітао). А атакувальна лінія взагалі неймовірна. Цікаво, чи вдасться Тіте впоратися з цією плеядою зірок. Додатково спостерігаємо за Неймаром, який нарешті взявся за голову та почав демонструвати зрілий футбол, а у Катарі буде вести партнерів за собою до перемоги.
А кого ви вважаєте головним фаворитом? Напишіть в коментарях.
Який з фаворитів провалиться цього разу
Практично кожного чемпіонату світу публіка спостерігає оглушливі вильоти певних фаворитів.
У 1998-му це була Іспанія з Єрро, Раулем та іншими зірками у складі, котра зайняла лише третє місце у не самому потужному квартеті з Парагваєм та Болгарією. У 2002-му повз плей-оф пролетіли французи (про них ми ще окремо поговоримо) та аргентинці.
2010-ий — Франція, Італія. 2014-ий — Іспанія, Італія, Англія та Португалія. Італійці та англійці взагалі примудрилися не вийти з групи, де був відвертий аутсайдер Коста-Рика.
Діставалося й збірній Німеччини.
Поки що однозначних кандидатів немає, проте принаймні німці та бельгійці мають непрості групи, де в разі недооцінки можуть виникнути серйозні проблеми.
Який андердог зуміє приємно здивувати
Традиційно є й команди-несподіванки, від яких ми очікуємо сюрпризу. У Японії та Кореї це були Сенегал, який дійшов до чвертьфіналу турніру, а у його складі грав теперішний коуч "левів Теранги" Аліу Сіссе, та Туреччина, що дійшла до історичного півфіналу.
У Німеччині — Австралія, та, що приємніше, збірна України Олега Блохіна, котра здолала швейцарців по пенальті та вийшла у 1/4 фіналу.
У Африці — Гана, що вибила Штати та ледве не пройшла Уругвай, несподіваного півфіналіста того мундіаля.
У Бразилії також не забракло сенсацій. Подвиг Коста-Рики ви маєте чудово знати, бо прохід далі з вогнянного квартету, в якому зібралися колишні чемпіони світу, вартує дорого, а окрім північноамериканців можна згадати Алжир, який дав потужний бій німцям на першій стадії плей-оф.
Чотири роки тому також знайшлося місце для несподіваних досягнень Данії, Хорватії (хоча з таким ростером називати її андердогом якось дивно), Швеції, Японії та країни-агресора, що вибила іспанців у 1/8 фіналу.
Хто може стати приємним відкриттям зараз? Поставимо на Марокко та Уругвай, котрі мають потужні та цікаві склади, в яких вистачає зірок різного калібру.
Також уважніше придивіться до Сербії та Канади.
Хто стане відкриттям турніру серед гравців
Цей матеріал готується до оголошення остаточних списків усіх учасників мундіаля, отже важко однозначно сказати, хто може опинитися у цьому блоці.
Втім, можемо поміркувати стосовно гравців, котрі практично гарантовано потраплять до заявок своїх збірних.
Феде Вальверде — перший кандидат. Уругваєць перебуває у фантастичній формі та з кожним матчем стає все більшим лідером мадридського Реалу. Прогрес футболіста нарешті може ще більше стати помітним широкій публіці, що тішить. Карло Анчелотті якось сказав, що розірве свою тренерську ліцензію, якщо півзахисник не настріляє принаймні десять голів цього сезону. Цікаво, чи розповсюджується це правило на турнір.
У Німеччини на подібну роль можуть претендувати Джамал Мусіала та Карім Адеємі.
В Іспанії варто постежити за атакувальним півзахисником Оіаном Сансетом та Ніко Вільямсом.
Більш детальний матеріал на цю тему буде на сайті незабаром.
Чи стане Катар другою командою-господарем після ПАР, яка не вийде з групи
Збірна Катару є одним з найслабших господарів в історії світової першості. Жодного разу вона не грала на мундіалях раніше, а в Азії котирується не дуже й високо. Отримання чемпіонату світу спонукало до розвитку місцевого футболу і поки що доволі не зрозуміло, який реальний рівень цього колективу. Якщо брати до уваги товариські поєдинки, то позитивів буде малувато — фаворитом влітали, часто розгромно, обігрували лише відвертих слабаків або європейських середняків, як-то Азербайджан чи Люксембург.
Саме з господарем грали ті колективи, які виступали в неповних відбіркових групах у Європі, проте, наприклад, Ірландія розгромила Катар 4:0, подібного успіху добилася й хорватська молодіжка.
Втім, не забуваємо, що наставник Фелікс Санчес лише підбирав деталі до командного механізму, отже не варто дивитися на виступи аж надто суворо. А ось на що варто звернувати свою увагу, то це на Кубок Азії-2019 та Золотий кубок КОНКАКАФ минулого року.
Там катарці виступили доволі солідно. У КА виграли групу зі стовідсотковим результатом та без пропущених голів (10 забитих). І це у товаристві міцних саудитів. Далі здолали Ірак та Південну Корею. У півфіналі розгромили ОАЕ 4:0. У вирішальному протистоянні знову створили сенсацію та приємно здивували, перегравши Японію.
На ЗК команду запросили в якості спеціального гостя. Катар виграв доволі міцний квартет з Гондурасом та Панамою, далі здолали Сальвадор і поступилися Штатам у півфіналі.
Південна Африка у 2010-му виглядала достойно, набрала однакову кількість балів з Мексикою, проте не вийшла у плей-оф. Цікаво, чи повторить Катар її долю. Квартет в нього якісний за іменами, проте якщо потіснити голландців буде складно, то обійти Еквадор та Сенегал, який ще й втратив Садіо Мане, цілком реально.
Якою буде лебедина пісня цього золотого покоління бельгійців
Пік фантастичного за іменами покоління бельгійців мав місце чотири роки тому, коли команді вдалося завоювати бронзу. Еден Азар ще не встиг отримати негативний ефект від численних бургерів, Аксель Вітсель та Мусса Дембеле запалювали в центрі поля, традиційно солідно у збірній виглядав Ромелу Лукаку, центр захисту в обличчі Вертонгена та Альвервейрельда якраз починав сходити з футбольного небосхилу після того чемпіонату світу.
Лише Тібо Куртуа, Кевін де Брюйне та декілька інших гравців підтримують солідний рівень і далі. До ще одного мундіалю може дотягнути не кожен, а суперзірок у новій генерації поки що не видно, отже потрібно нарешті виграти трофей.
Можливо, іншого шансу більше не буде.
Давайте подивимось на теоретичну сітку плей-оф — у 1/8 теоретично можна потрапити на Німеччину чи Іспанію, далі на Бразилію / Португалію. Навряд чи буде відверта лафа, яка дісталася англійцям, котрі, таке враження, спеціально злили перше місце бельгійцям на минулому мундіалі, та потрапили до простішої половини змагання.
Втім, якщо команда ставить собі за ціль взяти трофей — потрібно бути готовим до всього. Бельгія на Євро-2020 була незвично прагматичною, як на свої звичні стандарти, може, це буде ключем для успіху?
Організація мундіалю та негативні прецеденти, що неодмінно трапляться на турнірі
Одне з ключових питань світової першості, що виходить за площину футболу, проте буду невід'ємною складовою чемпіонату світу. Катар за час підготовки до турніру встиг десятки, а то й сотні разів вляпатися у численні історії з порушенням прав людини та катастрофічними умовами праці та проживання, котре організували робочим, що будували стадіони та готували інфраструктуру азіатської країни.
Якби лише цих фактів було замало, Катар не так давно викотив список правил та заборон, що будуть зобов'язані виконувати іноземні туристи. Серед інших віділяються такі неодмінні атрибути подібних масштабних змагань, як-то алкоголь, гучні та пишні святкування з музикою та потоком нецензурних пісень й висловлювань і т.д. Окрім того, були чутки щодо ув'язнення туристів, які будуть займатися любов'ю не перебуваючи у шлюбі, а про відношення до людей нетрадиційної орієнтації взагалі можна мовчати, бо тут катарці зганьбилися давно і надовго.
І хоча місцева монархічна влада намагається максимально збити градус негативу в свою сторону, практично безсумнівно, що ми побачимо принаймні декілька інцидентів з місцевими органами правопорядку, що будуть на перших шпальтах газет. Хоча не виключені гучні скандали із журналістами, які будуть намагатися продемонструвати різні сторони далекої країни.
Скоріше всього, зціпивши зуби місцеві мешканці та силовики будуть намагатися відноситися максимально лояльно до іноземних вболівальників, проте прогнозувати щось важкувато.
Сподіваємось, навколофутбольні події не спортять враження фанатам на стадіонах та біля екранів телевізорів й телефонів.
Чи торкнеться французів прокляття чемпіонів світу
Найголовніше питання полягає на тому, як проявлять себе діючі чемпіони. Починаючи з 2002 року над володарями кубка світу висить прокляття, яке не дозволяє їм виходити з групи. Цю негативну традицію розпочали саме французи.
"Ле Бле" зуміли вичепити лише один пункт з Уругваєм, поступившись Данії та Сенегалу. До речі, у 2010 році вже без статусу переможців галли знову оглушливо провалилися у групі, також зайнявши останнє місце та поступившись Мексиці та Південній Африці. Що цікаво, тоді також розписали нічию з уругвайцями. Колективом на тому чемпіонаті керував опальний Раймон Доменек, який збирав остаточний склад завдяки гороскопам, а також побив глечики з багатьма тодішніми лідерами, наприклад, Т'єрі Анрі та Ніколя Анелька.
Знайомо, правда? Зараз настільки токсичної атмосфери немає, проте невдалі виступи на Євро вкупі зі скандалами між Мбаппе та Жиру, та деякими іншими нюанасами, викликають сумніви щодо успішного шляху на цьому чемпіонаті світу.
Повертаючись до інших прикладів чемпіонського прокляття були ще й Італія у 2010-му (останнє місце зі Словаччиною та Новою Зеландією), Іспанія у 2014-му (з 1:5 у матчі проти голландців). Німеччину ми також згадували вище.
Не додають оптимізму й пошкодження Н'Голо Канте та Поля Погба — абсолютних лідерів, котрі відіграли важливу роль у завоюванні трофею чотири роки тому.
Втім, Дешаму є з кого вибирати, бо в "півників" вистачає якісних гравців щонайменше на декілька потужних складів. Та й група дісталася проста та майже ідентична тій, що була на попередньому мундіалі. Туніс замінив тодішній Перу. Виходити з такого квартету потрібно спокійно, а далі будемо слідкувати за командою у заплутанній сітці плей-оф. З таким потенціалом стати першою командою після Італії та Бразилії, що двічі поспіль вигравала мундіаль, їм точно під силу.