Японія — Хорватія. Історія протистояння

Вже сьогодні стадія 1/8 фіналу продовжиться матчем Японії та Хорватії. Parimatch Ukraine вважає фаворитами протистояння хорватів і дає на їхній вихід до чвертьфіналу коефіцієнт 1,55.

Збірна Хорватії, як відомо, бронзова призерка чемпіонату світу-1998. Те покоління гравців всупереч логіці називають золотим, лідерів тієї команди вшановують як національних героїв – і шкодують, що не вдалося досягти ще більшого. Адже “шашкові” вели і в півфіналі ЧС проти французів, але вистрілив дублем Ліліан Тюрам, який не забивав за збірну ні до, ні після. Абсолютний футбольний епос – для одних, що для інших.

У цю історію всім, хто любить хорватський футбол, краще не заглиблюватися надто сильно: адже “золота команда” і близько не сяяла до самого ЧС. Історія з “шашковими” та суддею Педерсеном – це вже наш футбольний епос, але це ще куди не йшло: зрештою, зарахуй суддя гол Косовського у Києві, рахунок лише зрівнявся б за сумою двох зустрічей. А ось у групі відбору “шашкові” не просто не змогли стати першими – вони мали займати третє місце і нікуди не виходити. Тільки нічия данців та греків в останньому туріскинула майбутніх чемпіонів Європи з другого місця та надала команді Блажевича історичний шанс.

І хорвати йшли чим далі, тим краще. Якщо до перемоги над Україною ще були питання, то у групі “шашкових” можна було покритикувати за погану реалізацію та слабкі відрізки, але не більше. Із суперниками, щоправда, теж пощастило: два дебютанти ЧС, Ямайка і Японія, й зараз виглядають слабшими за тих же данців.

У першому турі “шашкові” розібрали на запчастини ямайців (3:1), а проти японців грали вже за те, щоб гарантувати місце у плей-офф. Після дуже обережного першого тайму Хорватія активізувала тиск на ворота Кавагуті, й Шукер реалізував один момент зі своїх кількох.

Все одно на той момент ніхто не міг припустити подальшого успішного просування по сітці – і поразка від аргентинців у третьому турі швидше збільшила скепсис. Але хорвати додавали та додавали. У 1/8 проти дуже сильних у ті часи румунів вони виграли 1:0 лише завдяки подвигам Богдана Стелі, а у 1/4 розгромили саму збірну Німеччини! І якби не Тюрам... У голландців у матчі за третє місце “шашкові” теж виграли.

Цей матч, напевно, вже ніхто не дивився, але японці програли й третій матч у групі – Ямайці. Тій самій Ямайці, яка виглядала дуже слабо з хорватами і взагалі не нагадувала професійний колектив з Аргентиною! А через чотири роки “сині самураї” мали проводити чемпіонат світу...

Стало зрозуміло, що треба щось змінювати, і японці міцно взялися до справи. Місцевого фахівця Такеші Онаду замінив майстер працювати зі збірними Філіп Труссьє, команда спеціально заради досвіду матчів проти топ-суперників з'їздила на Кубок Америки-1999 – і загалом гідно виступила на домашньому мундіалі. А після Труссьє до Японії повернулася абсолютна легенда.

Зіко до 2002 року не просто грав у Японії – він став культовим персонажем. Еталон неймовірної гри (ще б пак: один із найкращих гравців світу!) та футбольного довголіття (Касіму Антлерс до чемпіонства він привів у 40 років) надав бразильцеві на островах культовий статус: зокрема, біля стадіона Касіми йому встановлено пам'ятник, хоча він грав за цю команду лише три роки.

Під керівництвом Зіко японці виграли Кубок Азії-2004, гідно (нічия з бразильцями, перемога над греками) виступили на Кубку Конфедерацій і ставали все більш своїми у футбольному бомонді. Хорватія до 2006-го переживала зміну поколінь, і від команди Зіко цілком можна було чекати на боротьбу за друге місце в групі, одразу після бразильців... Але не так сталося, як гадалося.

Титанічна фігура Гуса Гіддінка залишила без плей-офф обох. Збірну Австралії не зупинила ані відсутність досвіду (32 роки без чемпіонатів світу), ані суддівські помилки. В матчі з японцями арбітр зарахував гол із явним фолом на Шварцері, а з хорватами... не вилучив Шимунича після другої жовтої.

Так-так, колізія імені Грема Полла трапилася саме тоді. Знаєте, що стало причиною? Арбітр записував прізвища гравців, яких попередив, безпосередньо на жовтій картці – і в скороченому вигляді. Це загалом звичайна історія для футболу, але, на біду Полла, за хорватів у тому матчі грали не лише Шимунич, а й Даріо Шимич. Полл вирішив, що першу картку показав Даріо – і вилучив Шимунича лише після третьої жовтої, яку показав (за агресiю на адресу Відуки) вже після фінального свистка.

А так, Австралія обіграла японців 3:1, зіграла з хорватами 2:2 і вийшла у плей-офф, де й італійцям мало не перекрила шлях до Кубка світу. Нічия у третьому турі влаштовувала “соккеруз” ще й тому, що японці з хорватами зіграли нульову нічию. А вона, нічия, відбулася, зокрема, через нереалізований пенальті Даріо Срни. Кавагуті, воротар японців, зізнавався, що в останній момент змінив рішення, в який кут стрибати. Срна чудово заб'є зі штрафного, але цього виявиться недостатньо, щоб урятувати команду.

З урахуванням перемоги в одному товариському матчі в японців у протистоянні з “шашковими” по одному виграшу, програшу та нічиїй.

Віталій Пасічний, Football.ua