Україна — Франція. Наші оцінки

Збірна України почала відбірковий цикл до чемпіонату світу-2026 із поразки від національної команди Франції, яка заразом є й фаворитом нашого квартету. Загалом, нічого дивного та надзвичайного не сталось. Команда Сергія Реброва хотіла перевірити власні сили на тлі статусного суперника — їй ця нагода випала в ситуації, коли результат узагалі не тиснув, і тепер, після отриманої поразки, треба зробити так, щоб і в останньому турі в гостях у колективу Дідьє Дешама нас цікавила лише можливість закрутити інтригу в боротьбі за перше місце.

Але спочатку хочеться сконцентруватись на побаченому. Поганий перший тайм у нашому виконанні. Узагалі без ідей, як протистояти суперникам такого рівня в купі з помилками, подекуди — безглуздими, в обороні. І чергове напрочуд дивовижне перевтілення після перерви. Чому так трапляється чи не в кожному матчі — колись ми відповідь на це питання таки побачимо. Наразі ж більше цікавить, а щоб було, якби ті нагоди посеред другої половини гри ми б таки реалізували?

За підсумками голосування за підтримки національного спонсора збірної України, бренда "Львівське", приз "Лев матчу" у грі проти Бельгії отримав центральний захисник "синьо-жовтих" Ілля Забарний. Матч проти складного суперника мав перевірити весь спектр здібностей нашого провідного гравця оборони. І разом із тим указати на певні недоліки, куди ж без цього. Із-під Забарного в підсумку забив другий м’яч Мбаппе, причому знищив нашого оборонця в очній дуелі без особливих проблем.

Але то була вже фінальна стадія гри, у якій Іллі доводилось виконати чималий обсяг роботи. Переважно, треба було страхувати партнерів та читати наміри суперників під час флангових передач — із цим проблем не було. Просувати м’яч уперед до атаки при цьому не надто виходило, а особливо в першому таймі, який команда загалом провалила. Але в другій половині доля могла скластись і таким чином, що Забарний міг стати автором, можливо, рятівного гола.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіоні Тарчинські Арена (за 10-бальною шкалою).

Україна

Анатолій Трубін — 6,5. Треба віддати належне, але постійного розгоряння пожежі біля наших воріт ми не спостерігали. На рахунку Трубіна при цьому все одно назбиралось чотири сейви, адже із загальної кількості в 16 ударів французи таки мали б колись влучати в площину. Там де міг, Анатолій звично рятував команду.

Юхим Конопля — 5,5. Із правими захисниками в цьому циклі в нас справи дійсно кепські, тож від гри Коноплі в ситуації фактично без очевидної для нього заміни є значні очікування. Це не був той матч, де Юхим мав змогу постійно перебувати в атакувальній фазі, і зрештою на його рахунку так і не було вдалих подач до штрафного, але й помилок під час передач іншого типу Юхим майже не припускався. Що ж до протистояння проти Баркола на швидкості, то тут прогнозовано все було важко для нашого футболіста.

Ілля Забарний (6,0) — Микола Матвієнко (5,0) — 5,5. Стабільно помилялись центральні захисники нашої команди, на рівні з іншими партнерами, і зрештою Матвієнко запам’ятався одним із найбільш яскравих епізодів протистояння з Мбаппе, коли той його знищив корпусом, після чого загрожував воротам, але врятував ніхто інший, як Забарний. Важкий матч загалом для обох у цій парі, але геть не найгірший.

Олександр Зінченко — 6,5. Сумніви були щодо позиції лівого захисника на цю гру в баченні Реброва, але коли зранку в день матчу стало відомо, що Дубінчак до заявки не потрапив, то фактично автоматично позиція залишилась за Зінченком. І якби не типаж Олісе навпроти, а вінгер із безпосередньою грою на фланзі, а не в зоні інсайду, то рівень складності завдання для Олександра зростав би пропорційно. А так — він навіть більше стикався з Дуе в першому таймі, і якщо француза зрештою замінили поперерві, то не в останню чергу саме через протидію Зінченка. А ще наш гравець міг асистувати Довбику, якби не Конате на лінії воріт.

Єгор Ярмолюк — 6,0. Центральний півзахисник поступово набуває більшої ваги в своєму клубі, а отже тепер частіше отримуватиме досвід гри проти елітних суперників у АПЛ. Після цього матчу Ярмолюку також буде, над чим повчитись, бо не все в його грі виходило ідеально, але непоступливість у боротьбі та бажання шукати варіанти без нашої уваги не залишились.

Іван Калюжний — 4,5. Супер-Івана цього разу навозили суперники добряче, і зрештою він не встигав навіть нав’язувати боротьбу. Вочевидь, самого бажання було замало. І, звичайно, той момент із влучанням у стійку на добиванні у вигідній позиції перед воротами. Треба було вирішувати епізод більш холоднокровно.

Георгій Судаков — 5,0. Іншому центральному півзахисник нашої команди зрештою також не дали розвернутись, але свої півтори гольові нагоди він таки отримав. Міг спочатку заносити в сітку м’яч на лінії в епізоді з ударом Довбика, а потім ледь не став автором передгольової передачі/удару в епізоді з Калюжним. Поза цими двома епізодами гра Судакова не вражала.

Олександр Зубков — 5,0. Коли вся команда відчула натхнення посеред другого тайму, то ми побачили того Зубкова, якого хотіли б бачити ще з перших хвилин. Щоправда, для цього його таки довелось відрядити на протилежний від початкового фланг. І якщо дивитись на гру у виконанні Олександра до цього, то це було відверто слабко. А якщо в ті 15-20 хвилин нашої активності, то навіть цілком корисно. Але у футбол грають трохи більше часу, аніж чверть години.

Олексій Гуцуляк — 5,5. Перевага Гуцуляка над партнером на флангах атаки цього разу полягала лише в тому, що Олексій хоча б боротьбу суперникам цілком успішно зміг нав’язати. Якось навіть упорались із Дуе на пару із Зінченком у першому таймі. Проте в атакувальній фазі все було максимально скромно.

Артем Довбик — 4,5. Нападника без ігрової практики кинули на пару гравців топ-клубів європейського футболу й щось хотіли від нього дивовижне побачити. Фокус не вийшов. Довбик зробив лише 12 дотиків до м’яча за весь час, хоча й одного б із них цілком вистачило б для гола, якби не той-таки оборонець суперників на лінії воріт.

Олександр Назаренко — 5,0. За ту чверть години перебування на полі Назаренко встиг пограти на двох позиціях та навіть спробувати потриматись за Конате в авантюрній силовій боротьбі. Але м’яча при цьому доторкнувся лише двічі.

Владислав Ванат — 6,0. У той самий час свіжому нападнику тієї ж чверті години та п’яти доторків до м’яча ледь не вистачило для м’яча престижу від нашої команди. Причому — класичний момент для Ваната, відкрився у вільну зону, прочитав епізод, але пробив у воротаря з гострого кута. Цього разу трохи не пощастило. Чи допоможе це зачепитись за місце в старті за кілька днів? Невідомо, бо там подібних вільних зон у штрафному суперників ми не очікуємо взагалі.

Олег Очеретько, Артем Бондаренко — пара дебютантів, першого з яких ми дуже ймовірно побачимо з перших хвилин у наступній грі, із таким виступом Калюжного, а другий міг стати автором асисту з п’яти доторків до м’яча. Цікаве долучення до гри від Бондаренка, проти закритого опонента ця його здібність знайти шпарину поміж захисниками може зіграти нам на користь.

Назар Волошин — також дебют, але на меншу кількість хвилин, проте із загалом активним залученням до гри. Ротація на флангах атаки, на всяк випадок, у нас присутня.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.