Дублі Нуньєса та Жоти допомогли Ліверпулю комфортно обіграти Борнмут із Забарним

Англійські клуби не полишають нас на різдвяно-новорічні свята й у період одразу після них, проте після кількох кубкових протистоянь настає момент, коли в країні футбол неначе перебуває в стані павзи. Ось, наприклад, лідер чемпіонських перегонів поточного сезону, Ліверпуль, відпочивав трохи більше десяти днів, а його суперник за матчем двадцять першого туру Прем’єр-ліги, Борнмут, узагалі два тижні.

Але наставав момент повернення до роботи й тут для багатьох було несподіванкою зауважити, що "вишні", які були господарями під час звітного протистояння, узагалі-то не набагато поступались своїм суперникам за рівнем ігрової форми останнім часом. Хіба що команді Андоні Іраоли доводилось грати трішки меншу кількість матчів, на відміну від гостей, але це вже деталі, на які Борнмут, із незмінним українським центральним захисником Іллею Забарним у стартовому складі, не хотів зважати.

І Ліверпуль при цьому в першому таймі робив усе від себе залежне, аби суперники не надто й звертали увагу на присутність його гравців на власній половині. Спокійний темп розіграшу м’яча, який був комфортним для "вишень", мала кількість передач на загострення, а також постійні помилки під час переходу до завершальної фази — команда Клоппа ніби й не хотіла витрачати зайві сили до перерви, а просто придивлялась до того, що пропонує колектив навпроти.

А коли Ліверпуль зрозумів, що Борнмут і сам не дуже-то й намагається поспішати з проведенням власних наступальних дій, то нарешті включився. Щоправда, довелось чекати аж до початку другого тайму, але для фанатів "червоних" із досвідом поточної кампанії це не є великою проблемою, еге ж?

Тільки-но відновилась гра, як гості пішли до чужих воріт через фірмові довгі передачі та забезпечили момент для Нуньєса, якого дуже критикували в першій половині за неповороткість у діях у штрафному, але на 49 хвилині він усе зробив своєчасно та вірно. Від того моменту грати "червоним" можна було вже більш розкуто, що команда Клоппа й робила.

Голи за таких умов, хоча й змусили на себе ще трохи почекати, були неначе обов’язковим елементом програми. Борнмут до першого пропущеного наче й виглядав більш менш монолітно в захисті, але в ситуації, коли перед власними фанами потрібно було хоч щось показати в атаці, команда Іраоли почала поділятись на окремі групи футболістів, які взагалі не мали зв’язку поміж собою. Від цього й розриви, і, відповідно, додаткові м’ячі у воротах Нето.

На 70 хвилині ще й Забарний програв у статиці боротьбу в повітрі рухомому Нуньєсу перед власним штрафним, після чого розпочалась швидка атака з пасом під удар Жоті на правий фланг чужих володінь. А вже незабаром Дарвін також із-під Іллі започаткував момент, який так само завершився голом португальця, але вже більш кострубатим на вигляд.

І, уже на завершення гри, уругваєць відзначився ще раз, але то вже більше від безсилля суперників, хоча й сам нападник був охочим забезпечити собі черговий м’яч. Загалом, команда Клоппа куражилась, а футболісти Іраоли з цим нічого заподіяти не могли. І все це лише в другому таймі, бо перший був відверто нецікавим.

У наступному турі Борнмут зіграє в гостях у лондонського Вест Гема, тоді як посеред тижня проведе домашній матч Кубку Англії проти Свонсі, а Ліверпуль спочатку зіграє проти лондонського Фулгема в Кубку ліги на виїзді, потім — у гостях удома проти Норвича в Кубку Англії, і лише після цього прийматиме Челсі у чемпіонаті.

Борнмут — Ліверпуль 0:4
Голи: Нуньєс, 49, 90+3, Жота, 70, 79

Борнмут: Нето — Ааронс, Забарний, Мефам, Гілл (Келлі, 55) — Кук (Біллінг, 83), Крісті — Сіністерра (Скотт, 55), Клюйверт (Брукс, 69), Таверньє — Соланке (Мур, 83).

Ліверпуль: Аліссон — Бредлі (Бек, 83), Конате, Ван Дейк, Гомес — Елліотт (Гравенберх, 64), Мак Аллістер, Джонс (Кларк, 83) — Нуньєс, Жота (Гордон, 90+4), Діас (Гакпо, 63).

Попередження: Кук — Бредлі, Нуньєс