Покараний злочинець влаштував перестрілку з Богинею, Лаціо знищив Мілан, а Інтер сенсаційно поступився Емполі: підсумки 19-го туру Серії А

Весь італійський футбол цими вихідними поринув в обговорення однієї теми — зняття 15 очок із Ювентуса. Все інше стрімко відійшло на другий план. Чи-то навіть на третій, бо навіть тему розслідування неаполітанською прокуратурою трансферу Віктора Осімгена здавалося більшим інфоприводом. Там, звичайно, і близько нема "туринського масштабу", та все ж італійці полюбляють скандали.

Символічно, що гра за участі самого Юве стала і найяскравішим футбольним інфоприводом останніх днів. Хоча важко сказати, що обговорювали більше — "Ювентус не здається" чи "ну все, Аталанта точно повернулася". А згодом ще й Лаціо зробив із Міланом таке, що сама гра стала потихеньку повертатися на перші шпальти... чи нам здалося?!

21 СІЧНЯ 2023

22 СІЧНЯ 2023

23 СІЧНЯ 2023

24 СІЧНЯ 2023

...а може, і не здається, і повернулася?

По матчу слід обов'язково відзначити кілька моментів.

Перший — справжня магія Анхеля Ді Марії. Якщо у Серії А майже 35-річний аргентинець може творити такі дива, то це говорить і про рівень турніру. Бо ж погодьтеся, подібне шоу у виконанні Анхеля ми бачимо у цьому сезоні далеко не вперше — і це при тому, що грав-то він небагато.

"Сьогодні Ді Марія провів неймовірну годину на полі. Його дії при другому голі – це фантастика" — сказав після гри Массіміліано Аллегрі. І тут із алленаторе "Старої синьйори" не посперечаєшся. Перший гол аргентинець забив (нехай і з пенальті), при другому неймовірно підіграв п'ятою, при третьому зробив скидку під удар Данило. А скільки всього зробив чемпіон світу в інших епізодах, подекуди навіть дрібненьких...

Другий — справжній інстинкт хижака, який прокинувся в Адемоли Лукмана. Людина робить дубль у третьому матчі всіх турнірів поспіль, і у другому з цих трьох поєдинків записує на свій рахунок ще й асист. У Серії А нігерійський форвард встиг відзначитися вже одинадцятьма голами і трьома гольовими передачами, разом із Кубком до числа голів слід додати ще два.

Може дарма хлопчина обрав нігерійське футбольне громадянство, народившись у Лондоні і пройшовши всі англійські молодіжки? Власне, це міг бути вибір серця на користь історичної Батьківщини, тож судити точно не нам.

Третій момент частково пов'язаний із другим. Обидва м'ячі у Турині Лукман забив із передач Жеремі Бога. Також саме івуарієць асистував нігерійцю під час його другого голу у ворота Салернітани. Всього в активі екс-хавбека Сассуоло 1 гол і 5 асистів у нинішньому сезоні, і всі результативні дії він записав на свій рахунок після поновлення чемпіонату. Як вийшов на заміну у матчі з Болоньєю — так і понеслося.

Масштаб неймовірності полягає у тому, що за весь попередній рік у клубі з Бергамо Бога не зробив ЖОДНОЇ результативної дії. За чутками, він стояв у черзі "на вихід" вслід за Маліновським. Та Гасперіні вкотре довів, що дайте йому час, і він побудує вам щось красиве, ефектне, ефективне та елегантне. Це стосується як людей (вибачте вже за цинічність), так і команд.

Повертаючись до Юве зауважимо, що він точно не виглядав командою, яка перебуває у депресії. Навіть обрізка від Данило — це радше випадок. Бразилець за будь-яких розкладів залишається найсильнішим оборонцем "б'янконері". Тим самих "б'янконері", які за 2 матчі з Наполі та Аталантою пропустили більше голів (8), ніж за попередні 17 поєдинків (7). Схоже, багаточисленні 1:0 були стрибком занадто сильним стрибком вище неба, аби згодом не сталося удару у відповідь. І статус найкращої оборони чемпіонату тепер теж належить Наполі.

Дербі не вийшло

Протистояння двох команд із Кампанії було насправді принциповим тільки для Салернітани. У Наполі, вибачте, з самооцінкою все добре.

"Морські коники" мали якось оговтатися після 2:8 від Аталанти та смішної ситуації з головним тренером Давіде Ніколою, якого звільнили і повернули назад за 2 дні. І нова схема у 4 захисники, здавалося би, має допомогти, та все вирішив гол у компенсований до першого тайму час. За інших обставин Салернітана могла й витримати атаки "партенопеї" до кінця, але точний удар Ді Лоренцо "у роздягальню" змусив господарів Стадіо Арекі придумувати щось в атаці. З цим у них все було погано, хіба що крім моменту Пйонтека за 0:2.

Не можна вкотре не відзначити Віктора Осімгена. Нігерієць тепер відчуває у бомбардирських перегонах тиск співвітчизника з Бергамо, але це точно не заважає йому продовжувати демонструвати свої навички. Професійний нападник — і ніяк інакше. Якісний, вивірений.

Матч-копія

І справді, недільний поєдинок між Спецією та Ромою важко було відзначити від суботньої зустрічі на півдні країни. У першому таймі господарі захищаються, проте під самісіньку перерву пропускають. Згодом же пропускають і вдруге, і теж від нападника таранного типу, що грає під номером 9.

"Орлята" не нанесли за гру жодного удару у площину воріт. А ще у їхньому виконанні складно згадати щось небезпечніше за дальній постріл Мальдіні-молодшого. "Джалороссі" виграли легко й невимушено, не витрачаючи багато сил. Розподіл енергії — теж важлива річ, тим паче, у контексті напруженої боротьби за зону Ліги чемпіонів.

До речі, вкотре відзначимо саме роботу Дібали й Абрагама у парі — англієць забив із передачі аргентинця, тоді як у минулому турі аргентинець двічі забив із пасів англійця. Та й самого Пауло варто відзначати — це і справді людина, навколо якої будується креатив у доволі нецікавій за грою команді Моурінью. Саме латиноамериканець додає до картини барв.

А Дзаньоло, схоже, і справді час на вихід — у якості профілактичної міри він не потраплятиме до заявки команди до закриття трансферного вікна. Сеу Жозе висловлює впевненість, що Ніколо залишиться, але... може не треба?!

Сенсація туру

Схоже, нестабільний Інтер повертається на радари. Важко назвати інакше те, що відбувається з командою Сімоне Індзагі після поновлення клубного футболу. Перемога над до того непереможним у рамках Серії А Наполі, знищення у Суперкубку Мілану та осічки на кшталт 2:2 з Монцею та мінімальної поразки від Емполі. Так, це точно не найслабші команди чемпіонату, але хаотичність "нерадзуррі" вражає з негативного боку.

Емполі ж після повернення вражає. Неймовірний порятунок у матчі проти Лаціо, перемога над Сампдорією (так, невпевнена і над аутсайдером чемпіонату, проте три очки не пахнуть), а тепер і справжнє диво.

Воно, щоправда, мало свої передумови. Наприклад, вилучення Мілана Шкрініара, хоча жодна з жовтих карток не викликала питання. Особливо друга — нічого бити Капуто по голові, тим паче коли у Капуто і так голова перев'язана.

Цікаво, чи зіграє Мілан за Інтер хоч раз? Його контракт із "нерадзуррі" спливає влітку, підписувати новий капітан не по-капітанськи відмовився і дав згоду на перехід до ПСЖ. Може хтось захоче підзаробити хоч трошки коштів? Питання риторичне, але завжди важливе.

Переможний м'яч Емполі — провина не тільки центру поля і лінії захисту, які допустили провал, але й Андре Онана. Камерунський воротар просто-напросто пропустив м'яч "під руками" після удару Томмазо Бальданці, який у свої 19 робить усе для підтвердження статусу надії італійського футболу.

Інтер уперше за цей сезон програє команді, яку навіть із натяжкою не занесеш до топів. Нічого критичного, але й мало приємного. Тим паче, після "подарунку долі" від італійського суду.

Що це було?

До жахіття у виконанні Мілана ми після поновлення сезону вже звикли, але те, що сталося у вівторок у Римі все одно знаходиться за межею розуміння.

Припустимо, крім Меньяна Піолі не міг розраховувати з гравців основи ще й на Тео. Власне, на фоні цього й відсутність Балло-Туре стала помітною, адже на позицію лівого захисника залишалося випускати хіба правоногого Деста. Думаю, був можливий і експеримент із Побегою, проте у підсумку ми такого видовища не побачили. Ще посеред першого тайму Мілан втратив Томорі, якого замінив К'єр. Але це не виправдання для чемпіона у контексті аж такої ганьби.

"Россонері" виглядали командою, яка не виглядає не те, що діючим чемпіоном, а бодай командою єврокубкової зони. Безліч помилок у простих ситуаціях (навіть момент із пенальті, коли Тетерушану спочатку біг на м'яч і Андерсона, а потім зупинився і дав бразильцю видати на Педро), купа браку, відсутність ідеї. І це при тому, що якимсь дивом міланці переграли суперників за володінням м'ячем... втім, саме цей матч вкотре дав привід для роздумів про те, що воно у футбол не грає. Хоча сам Саррі з цим би посперечався, та й саме Лаціо попри цифри грав першим номером.

Зате у футбол точно грають провалені трансферні кампанії. Коли ставши чемпіоном ти втрачаєш Кесс'є, не знаходиш йому заміни і підписуєш лише кілька гравців на перспективу (на кшталт Де Кетеларе) і у запас (на кшталт Орігі) — діла не буде. Тим паче, коли конкуренти у цей час не спали. Якщо до кінця січня Мілан не підпише ні Дзаньоло, ні Зієша — це буде провал номер 2.

Парадокс у тому, що Лаціо підходив до гри теж із проблемами. Вони стосується і кадрового характеру (Чіро Іммобіле на трибунах ефектно прокричав прізвище Дзакканьї після голу — трибуни зацінили), і результатів після Мундіалю. Все те, що й у Мілана. Нехай і трошки в інших масштабах. Та це був фестиваль, який наче повернув усіх у часи роботи Саррі у Наполі. За легкістю, елегантністю та неймовірністю всього того, що робили "орли", а особливо Сєргєй Мілінкович-Савич та Луїс Альберто.

Андерсон, до слова, стає вишуканим центрфорвардом. Це і справді "кейс Мертенса", який сеньйор Мауріціо вивчив на зубок. Чіро, звісно, посяде свою звичну позицію по поверненні, але дублер у нього знайшовся там, де не очікували. Він за здорового Чіро продовжитиме запалювати на фланзі. Не дарма перед матчем Саррі казав, що нарешті Феліпе грає стабільно.

Коротше кажучи, це було щось із чимось. Нехай і в одну сторону, як-от у нещодавно у поєдинку Наполі-Ювентус, тільки ще односторонніше. 

Цікаве в інших матчах:

- Верона добряче покращила свої шанси на збереження прописки — цього разу "елліни" з рахунком 2:0 переграли Лечче. Перед тим у команди Марко Джаффароні була домашня звитяга над іншим новачком — Кремонезе. Що ж, до Сассуоло залишилося всього 5 балів...

- Фіорентина продовжує робити те, що коїла влітку та восени — буксувати і не показувати ні натяку на стабільність. Цього разу "фіалки" на власному полі мінімально поступилися Торіно — і це за цілковитої переваги за всіма показниками, крім одного. До слова, вирішальна помилка, тобто незрозуміло зроблена передача, у пасиві Соф'яна Амрабата.

А Лука Йович, схоже, змарнував свій останній шанс реабілітувати кар'єру саме у прекрасній Флоренції... Знову слід шукати інше місце, бо невдачі йдуть одна за одною.

- Удінезе обірвав жахливу серію з десяти матчів без перемог, яка розпочалася одразу після феєричного старту. Не дивно, що переграла команда Андреа Соттіла саме кризову Сампдорію, чиї результати можна охарактеризувати хіба висловом "обійняти і плакати". Причому колектив Деяна Станковича мав стовідсоткові моменти, але ж хто буде доктором і Габб'ядіні, і Джурічичу, і Вієйрі? Хіба вони самі...

- Монца і Сассуоло теж не показали нічого веселого, крім чергового красивого голу "б'янкороссі" Джанлуки Капрарі. Єдине, що хочеться відзначити: якщо перші від небезпечної зони остаточно віддаляються, то другі впритул до неї наближаються. В Алессіо Діонізі на певному етапі справи пішли явно не за його сценарієм.

- Болонья та Кремонезе видали веселий матч, у якому "тигри" цілком могли здобути першу перемогу у сезоні. Та підсумок — 1:1 з інтригою і моментами. 1:1, які навряд влаштували хоч когось... Чи все ж Давіде Беллардіні таки має шанс виконати роль рятівника?

Збірна туру

Найкращі голи туру

Алєксєй Міранчук (Торіно)

Джанлука Капрарі (Монца)

Теммі Абрагам (Рома)

Данило (Ювентус)

Томмазо Бальданці (Емполі)

Сєргєй Мілінкович-Савич (Лаціо)

Турнірна таблиця

Наступний тур

27 СІЧНЯ 2023

28 СІЧНЯ 2023

29 СІЧНЯ 2023

30 СІЧНЯ 2023