Блискучий Шахтар, сильний Дніпро-1, провал легенд: підсумки 5-го туру УПЛ

Ну, непоганий тур був? За результативністю взагалі відмінний: 25 голів у восьми матчах. Без голів обійшлися лише чотири команди, і ніхто з них не грав одна проти одної (тобто у турі не було фірмових українських 0:0). Таке відчуття, що під кінець туру Кривбасу, котрий жодного разу не забив у перших 4 матчах, просто стало соромно, і він видав яскравий матч на полі Зорі.

Які у таблиці взагалі залишилися нулі? Нуль нічиїх у Динамо – і це точно тимчасово, рано чи пізно маятник качнеться на користь миру. Нуль пропущених у Дніпра-1 – це великий комплімент Максу Валефу , але навряд чи це триватиме довго. А ще у чемпіонаті не було поразок і нічиїх Дніпра-1, поразок Шахтаря, а також перемог Інгульця, Чорноморця та Кривбасу. Який із цих нулів протримається найдовше (може, до самого кінця чемпіонату)? Пишіть відповіді та аргументацію у коментарі.

Тренд туру (сезону?)

Розкіш та феєрія у виконанні Шахтаря може в черговий раз затьмарити успіх Дніпра-1. Це навіть буде справедливо: Шахтар, який так нашвидкуруч зібраний влітку, просто розірвав суперника, подарувавши матч рівня, на який навряд чи сподівалися ще кілька місяців навіть його фанати. Але за яскравістю одного дня і туру важливо не пропустити виток еволюції, що намічається. Еволюції всього українського футболу.

Є підозра, що нинішній сезон чемпіонату України в історичному плані – приблизно те саме, що сезон-2012/13 для чемпіонату Іспанії. Тоді до вічної пари з Барселони і Реала, що здавалася, перш за все, парою найсильніших команд світу, раптово додався Атлетіко. Тоді він обмежився третім місцем, Кубком Іспанії та Лігою Європи (а грав у ній, тому що попередній сезон закінчив п'ятим!), але вже тоді виглядав повноцінним топом, на голову вищим за 17 команд ліги.

Так ось, через десять років у чемпіонаті України також завелася команда, яка штампує сухі перемоги і дуже ретельно ставиться до гольових моментів. 11 голів у чотирьох матчах, безумовно, лестять Дніпру-1: ця команда забиває не набагато менше, ніж створює. Але для чемпіонських перегонів така ретельна реалізація лише у плюс – і Довбик, до речі, схожий на Фалькао готовністю вигравати усі єдиноборства.

У цього Дніпра-1 більш ніж заможні власники. Вони, судячи з того, як швидко ухвалюються закони з їхньої ініціативи, більш ніж впливові. У клубу є селекціонер супертоп-рівня: Красніков готовий привозити нових талантів навіть у наші складні часи. І у зв'язку з цим просто незрозуміло, чому Дніпро-1 має відвалюватися від чемпіонських перегонів хоч до листопада, хоч до 2023-го, хоч до наступного сезону.

Зрозуміло, що Динамо грає так, що над ним не те, що можна, а треба сміятися (змучені перемоги над аутсайдерами не пасують легендарному клубу), але з топу київський клуб нікуди не подінеться. До речі, Реал десять років тому теж стартував погано і теж першу перемогу здобув лише у третій грі. Гранди вже вкотилися в сезон і останні два тури не втрачали очок. Шахтар уже, напевно, шкодує про осічку з Металістом 1925, Дніпро-1 наприкінці явно зменшив оберти, щоб зберегти сили на Вадуц і Зорю, Динамо... Вже те, що Динамо виграло такий важкий матч, говорить про величезний переможний досвід тренера та більшості гравців. .

Ні, Динамо також буде високо. Просто всім нам потрібно відмовитися від двадцятирічної традиції та перестати думати про поняття “українські гранди” як про перші два рядки турнірної таблиці. Гранди зараз – це топ-3, і Дніпро-1 від того ж Динамо відрізняється лише у кращу сторону, що нещодавно показав у очній зустрічі.

До речі, у червні виповнилося 30 років із моменту, коли чемпіоном востаннє стало не Динамо і не Шахтар. Я ні на що не натякаю, але... Шахтар, повторюся, точно шкодує про нічию в першому турі.

Повернення туру

Привіт, Мудрік, ми скучили за тобою. Так, Михайло грає так, що за ним можна скучити навіть за один тур. Три гольові передачі за тайм, чудова гра – і навіть “промах” з точки вселяє надію, що Мудрік краще налаштується на матч з Реалом і не витатиме у хмарах.

Якщо й порівнювати цей сезон УПЛ з Іспанією десятирічної давності, то у боротьбі за звання “місцевого Мессі” Мудрик навіть не має конкурентів.

Вихід туру

Данило Сікан за весь 2021-й та 267 днів 2022 року: шість голів.

Данило Сікан за останній тиждень: теж шість голів.

Ні, зрозуміло, що хет-трик за молодіжну збірну зняв напругу, але навряд чи він навіть сам від себе чекав на таку феєрію.

Загалом, Шахтар із дев'ятьма вихованцями у складі та середнім віком, який минулого сезону скоріше у Маріуполя можна було зустріти (23,7 – і це зі Степаненком в основі!), просто знущався над командою, тренера якого всерйоз розглядали як заміну Петракову в збірну. Лассіна Траоре , про якого згадували як про єдину надію нового Шахтаря, зараз може всерйоз турбуватися про місце в основі. У “гірників” раптово виявилася глибина складу (із середняком УПЛ розібралися фактично без допомоги Петряка, Траоре, Шведа), до п'ятого туру налагодилися командні взаємодії – і все виглядає навіть підозріло добре.

Недовіра туру

Хтось ще пам'ятає, що колись Луческу критикували за недовіру українцям? Здається, що то було так давно. Тепер Мірчі Михайловичу лише козацького чуба не вистачає – настільки він довіряє всім українцям.

Джастін Лонвейк – людина, яка забила за Віборг буквально в останній грі – вийшла за Динамо на 76-й хвилині. Кахім Перріс – гравець національної збірної! – з'явився на 82-й. Можна було б припустити, що Луческу не довіряє новачкам, що для місця в основі потрібно вписатися в його складні тактичні схеми... Якби Владислав Кабаєв не отримав місця у стартовому складі і, попри слабку форму, не провів після переходу п'ять матчів в основі із п'яти можливих.

Скандал туру

Жодні розгроми у виконанні Шахтаря не завадили б нам згадати в рубриці “Повернення туру” рівненський “Авангард”, на який повернувся Верес – але, як завжди у нас, добра справа була зіпсована скандалом. Іван Надєїн в останньому випуску “Футболіста” прямо говорив, що порушуватиме питання щодо можливості присутності глядачів на його матчах – але у підсумку просто порушив правила.

Якщо простіше, то за регламентом цього сезону УПЛ на матчах може бути лише 280 осіб – і все це люди, які забезпечують проведення матчу (крім безпосередніх учасників матчу, це ще й журналісти, фотографи, оператори тощо). Але Верес прямо продає місця у так званий Veres Business Club: за 100 тисяч придбати місце у VIP -ложі рівненського Авангарду на всі домашні матчі сезону. У результаті вже на грі з Рухом можна було побачити близько сотні привілейованих глядачів:

Опустимо питання, звідки у наш час стільки фанатів Вереса із вільними 100 тисячами гривень. Важливіше, що рівненський клуб, очевидно і відкрито, порушив правила – і, звичайно, повинен бути за це покараний.

Стагнація туру

Хто мешкає на дні океану? У сенсі, у зоні вильоту УПЛ? Кривбас і Чорноморець, які чи не наймасовіше за всіх закупилися влітку. Чорноморець програв Олександрії, Кривбас, звичайно, досяг непоганого результату, але все ще у самому низу

А керують цими командами фахівці... Скажімо так: якщо Мірчу Луческу, який ще до появи УПЛ встиг провести сезон у самій Серії А, за досягненнями занести до окремої ліги, то Григорчук та Вернидуб – безумовні топ-тренери українського футболу. Обидва мають успіхи в єврокубках як з українськими клубами, так і без них, обидва досягали безумовних успіхів і в УПЛ... Але зараз їхні команди займають два останні місця. І це при посиленні під них явно краще, ніж у десятка інших команд ліги.

Можливо, причина в тому й полягає? Кривбас і Чорноморець просто поставили на Вернидуба та Григорчука відповідно, не перейнявшись нічим більше. Тепер, мабуть, доведеться сподіватися і чекати: бо якщо той же Віталій Вернидуб не знадобиться новому тренерові Кривбасу, то вийде, що клуб просто викинув гроші в топку.

Вернидуб не працював в Україні три роки. Григорчук – вісім. Обидва вони працювали у місцях, віддалених від футболу високого рівня: Білорусь та Молдова/Казахстан з Азербайджаном. Сильні команди в цих лігах ще можна було знайти, сильних ліг не було ніколи. Можливо, Григорчук та Вернидуб відвикли від ліги, в яких опір можна зустріти у кожній грі?

Такі виправдання доводиться вигадувати, відганяючи думку, що обидва ці тренери просто застаріли і не можуть дати гравцям нічого нового. Якщо це так, то це трагедія не так їх самих, як українського футболу в цілому. Не Вишняка ж із Кривенцовим до збірної призначати, правда? Саме такі тренери, як Вернидуб, Григорчук, Скрипник роками працювали на своє портфоліо. Прикро, якщо у віці, який у тренерстві вважається розквітом (52-57 років), у них все закінчиться.

Гол туру

Мар'ян Швед трохи загубився на тлі подвигів Мудрика та Сікана, але все одно відзначився ідеальним асистом на Джурасека.

З 10:14