Відскок Динамо у Полтаві, скандальна перемога Шахтаря та Чорноморець проти Чорноморця: підсумки 24-го туру УПЛ

Це був жахливий тур.

Ви могли помітити, я регулярно висловлююся про ігрові дні УПЛ у позитивному тоні, але саме 24-й тур вийшов апофеозом тієї ситуації, коли дивишся матчі рідної ліги – і не розумієш, навіщо це робиш.

Почнемо з того, що команд, які зуміли відзначитись голом, виявилося навіть менше, ніж матчів: сім проти восьми. Так, середня результативність тримається на більш-менш пристойному рівні, але так вважати просто безглуздо, гірше за середню температуру по лікарні. Лише у трьох матчах забито більше одного м'яча, і роздулася статистика лише тому, що Металіст не вміє оборонятися.

Саме тому жодні скандали та красиві голи не повинні відволікати від головного висновку.

Тури посеред тижня – зло

Ми живемо не в Англії, а в лізі, де й претендент на чемпіонство не може розраховувати на глибину складу. Про середняків та аутсайдерів навіть говорити нічого: абсолютною нормою цього сезону стала ситуація, коли на лавці сидять лише люди без найменшого досвіду ігор у вищій лізі. Можливості посилити гру у другому таймі немає, замінити гравців не в оптимальних кондиціях – тим більше, і в цьому контексті не дивує, що після 60-ї хвилини голів у цьому турі, можна сказати, не було. Чорноморець добив Колос третім голом, Дніпро-1 Металіст – четвертим та п'ятим, а у всіх матчах, де після години гри зберігалася якась інтрига, не забивав ніхто.

Це не кажучи про футбол як про маркетинговий продукт. Кому взагалі цікаві матчі на кшталт “Інгулець – Рух 0:0” у повторі? А у прямому ефірі величезна частина аудиторії подивитися на це не має жодного шансу, бо матчі йдуть у робочий час! Питання “навіщо і для кого” множаться і множаться...

Дивно, що такі “боксинг деї” знадобилися Прем'єр-лізі у тому сезоні, коли навіть не розігрується Кубок України. Зрозуміло, що сезон розпочали пізніше за звичайний, але другу частину сезону можна було розпочати і раніше. Не хотіли грати у лютому? Але без уболівальників на трибунах цей фактор втрачає значущість.

По-хорошому, варто було зіграти турнір 14-ма командами – і 26 турів. Але тут, підозрюю, зіграло роль бажання будь-що-будь побачити в УПЛ Металіст і Кривбас – особливо на тлі нерозуміння, величиною якого масштабу в новому сезоні постане харківський клуб. Виявилося, що ніякого – але бажання догодити всім (і не виключити той же Минай зі статистикою +1=7-10 у 18 матчах) загнало всіх у ситуацію, коли грати потрібно за англійським графіком.

Скандал туру

Але що дає перегляди українському футболу, коли немає ні голів, ні сенсацій? Правильно, скандали. Як показала практика, навіть абсолютно прохідний матч лідера проти одного з аутсайдерів може призвести до інформаційної бомби рівня “клуб в офіційних соцмережах заперечує результат гри”.

Шахтар добре розпочав матч проти Миная, забив швидкий гол із неочевидної позиції – і, таке відчуття, саме через це й розслабився. Минай, який був розгромлений цією ж командою якихось кілька місяців тому, все впевненіше оборонявся, а наприкінці першого тайму забив чесний гол: м'яч після удару Нємчанінова перетнув лінію воріт. Але арбітр це взяття воріт не побачив, VAR на матчі теж не було – і, як наслідок, замість гола Мінай отримав лише привід скаржитися всім клубом: в особі тренера, капітана, прес-аташе...

При цьому, чесно кажучи, здається, що суддівська бригада на чолі з Миколою Балакіним обікрала не так Минай, як нас, глядачів матчу. 1:1 до перерви – м'яко кажучи, не вирок для команд рівня Шахтаря, і Йовічевіч мав більш ніж достатньо опцій вирвати перемогу у другому таймі. Але ці 1:0 до перерви призвели до того, що команда почала просто доводити м'яч до перемоги, багато контролювати м'яч – і загалом видовища у соцмережах після гри було значно більше, ніж у другому таймі.

До речі, навіть без зарахованого голу Немчанінова Шахтар мало не догрався. Трубін вже на 90-й хвилині віддав пас просто на суперника – і лише нехитра гра Гечева, який спробував одразу перекинути воротаря (а не, наприклад, розіграти більшість в атаці), врятувала “гірників” від небезпечнішого моменту. За всієї неймовірності сейвів Анатолія, він за одну весну двічі ставив команду на межу осічки через помилки у передачах – перший раз був із Колосом – і це може перешкодити його працевлаштуванню в Європі.

Матч туру

Найяскравіший матч, як і передбачалося, відбувся у Полтаві. Олександр Шовковський у своєму другому матчі таки зробив корективи у стартовому складі, випустив Волошина замість Кабаєва – але дуже довго все виглядало так, що це не врятує Динамо від осічки.

Ворскла просто перегравала переможця останнього повноцінного чемпіонату, раз-по-раз ставлячи перед ним нерозв'язні завдання в центрі поля. За іронією долі, єдиний гол вона забила після дуже простої комбінації, початок якої поклав винос від воротаря – а складніші ходи голами не увінчалися. Від другого і, в перспективі третього-четвертого пропущених, Динамо рятував Нещерет, який виручав на межі можливостей – потім красивий гол забив, реабілітувавшись дуже багато за шо, Ванат, а в другому таймі в найнепотрібніший момент помилився Ісенко.

Шкода, відверто шкода Ворсклу: у цей день вона точно не заслуговувала на поразку. Шовковський поки що ефектно керує командою з брівки – докричатися до всіх 11 гравців йому тепер навіть простіше – але з тактичного погляду не може запропонувати нічого нового. Скрипник відмінно до нього підготувався, але результату це не принесло – так теж іноді буває. Для повноти картини одна з причин програшу: ще й слабкий перфоманс в атаці при рахунку 1:2. Ведучи у рахунку, Динамо вже впевнено обмежувало та стримувало суперника.

Ну а Нещерет заслуговує всупереч будь-яким цифрам на спині вважатися повноцінним першим номером. І Бущан, і Бойко виручали не більше, а помилялися не менше. Так, у пасиві Руслана пропущений гол у “класичному”, але у його активі – неймовірна перспектива. Бущан у його роки навіть у Динамо-2 не вирізнявся, Бойко грав за Оболонь. У Нещерета до 21 (і навіть до 19) року вже є досвід прекрасних матчів навіть на рівні ЛЧ.

Гравець туру

Але навіть рятівні дії Ваната та Нещерета не можуть залишити в тіні таку рідкісну подію в УПЛ, як хет-трик – і таку унікальну, як хет-трик НЕ Довбика. Пеглоу нарешті показав, що недаремно його у 19 років підписував Порту, а Дніпро-1 довірив “десятку”. Швидкий і різкий гравець на одних лише ривках від пасивного та розібраного захисту зробив результат, оформивши перший та другий м'ячі. Третій гол був демонстрацією типової бразильської техніки.

Пеглоу блиснув, але для серйозніших висновків потрібно дочекатися хоча б найближчої гри з Чорноморцем. Нинішній Металіст не здатний навіть тримати лінію офсайду і одним цим подарував Дніпру-1 з півдесятка моментів. Але, в будь-якому разі, Пеглоу прокинувся дуже вчасно – у момент, коли Довбик збився приціл. З Металістом Артем добре відкривався, віддав пас на хет-трик Пеглоу , але не реалізував як мінімум два класних моменти.

Рекорд туру

Декласування у межах колись принципового протистояння принесло нам несподіваний рекорд. Огненовіч вже за розгромного рахунку випустив Кирила Дігтяря – півзахисника віком 15 із половиною років. Кирило став наймолодшим гравцем в історії вищої ліги України, побив рекорд, який здавався вічним. Юрій Фенін у віці 15 років та 7 місяців вийшов за чинного чемпіона, Таврію, ще у другому чемпіонаті України – понад 30 років тому!

Дігтярь відомий як один із найперспективніших вихованців академії клубу, саме тому клуб його зберіг, незважаючи на всі проблеми. Дії гравця вже за розгромного рахунку на користь суперника серйозно оцінювати немає сенсу, тому просто побажаємо йому не повторити долю Феніна. Юрій, якщо говорити коротко, залишився у футболі лише своїм рекордом: закінчив кар'єру у 25 років, та й задовго до цього показав неконкурентоздатність на рівні чемпіонату України та поїхав догравати до Румунії, Білорусі, Естонії.

Повернення туру

Чесно, заготовив цю рубрику під Шапаренка, але Шовковський навіть не включив плеймейкера, що повернувся до загальної групи (натомість включив 18-річного Олексія Гусєва – сина свого багаторічного партнера по команді). Але один гравець повернувся набагато яскравіше і швидше, ніж очікувалося.

Богдан Когут заслужено сів на лаву після кількох помилок на початку року. Незважаючи на капітанський статус, він поступився місцем в основі молодому Ігорю Ющишину. Але вже друга гра Ігоря в основі призвела до вилучення за фол останньої надії. Вересу через це (причому не через помилку Ющишина , а насамперед через дуже дивний підкат Лебеденка в центрі поля, який подарував Зорі стовідсотковий момент) довелося грати більше 70 хвилин у меншості – проти суперника, який вдома обіграв навіть Динамо із Дніпром-1.

Однак інтрига в матчі жила до останніх секунд, а Балан наприкінці мав стовідсотковий момент. Все завдяки Когуту, який зміг зібратися і з лави видав чудовий матч. Це було круто, Богдан, як і годиться капітанові, нагадав про себе в потрібний момент. Зоря забила лише після стандарту – і, що характерно, лише завдяки його дуже хитрому розіграшу.

Повітряні тривоги дарують нам тайм-аути

Матч із Вересом перервала повітряна тривога, і Юрій Вірт навіть не приховував, що у вимушену перерву команда дарма час не втрачала.

- Знову не допрацювали на стандарті, пропустили гол. Після цього розуміли, що треба перебудовуватися, шукати свої шанси в атаці. Повітряна тривога зіграла нам на користь. Футболісти відпочили, відновили сили і в останні двадцять хвилин ми атакували, пресингували і створили стовідсотковий момент, коли з двох метрів Денис Балан пробив у стійку. Якби забили — втримали б нічию.

І це правильно. Топ-тренери в топ-лігах давно навчилися використовувати на свою користь навіть паузи на водопій – вимушену годину без футболу тим більше можна використати на донесення своїх думок команді. Сильні люди шукають можливості, поки слабкі шукають виправдання – і Вірт більше, ніж багато хто, звик чіплятися за кожен шанс.

Чорноморець проти Чорноморця не блиснув

...Як і весь Колос. Мабуть, на тлі туру, у якому лише в одній грі на голи спромоглися обидва суперники, найбільше видовища подарував Чорноморець. Ворсклу, за всієї поваги, вистачило на тайм, а от одесити протягом усієї гри дуже високо пресингували і готові були дарувати супернику “дешеві” моменти, натомість наважившись руйнувати його гру з самого початку.

Було неймовірно захоплююче спостерігати, коли вже перший пас, від Волинця, йшов партнеру під найжорстокіший пресинг – і, як наслідок, часто приводив до втрати через кілька секунд. Саме такий тиск і призвів до дикої, рівня “Магвайр і де Хеа в Севільї” помилки наприкінці години гри: можна скільки завгодно говорити “пощастило”, але в інших матчах Волинець виглядає найкращим воротарем ліги. Чорноморцю якраз сильно не щастило у реалізації багатьох своїх моментів, але він все одно розібрав на запчастини Колос – і залишається лише шкодувати, що він так погано (15-те місце) відіграв перше коло, через що зараз й не претендує зараз на єврокубкову зону .

Збірна туру

Нещерет (Динамо) – Матвієнко (Шахтар), Салюк (Чорноморець), Імереков (Зоря), Мірошниченко (Олександрія) – Когут (Дніпро-1), Демченко (Чорноморець) – Пеглоу (Дніпро-1), Олійник (Ворскла), Гуцуляк (Дніпро-1) – Ванат (Динамо)

Гол туру

Ванат забив гарний гол у найпотрібніший момент.