Гай: У 2018 році я казав те, що думав, але при цьому щиро й глибоко помилявся

Колишній півзахисник Шахтаря Олексій Гай цього літа мав повернутися в стан "гірників" і обійняти посаду аналітика в тренерському штабі Патріка ван Леувена, проте через серйозний суспільний резонанс через минулі проросійські висловлювання уродженця Запоріжжя донецький клуб вирішив відмовитися від цієї ініціативи.

Український фахівець підтвердив цю інформацію в інтерв'ю для ТаТоТаке, щоб прояснити ситуацію, що склалася.

"Ідея повернутися до Шахтаря справді розглядалася. Але інформація про моє можливе призначення викликала такий резонанс у суспільстві, що було ухвалено рішення відмовитися від цієї ініціативи", — сказав Гай.

Після цього 40-річний ексхавбек, який до поточного літа входив до тренерського штабу Романа Григорчука в одеському Чорноморці, відповів на запитання щодо того, чи планував він залишити Україну після початку повномасштабного вторгнення російської федерації наприкінці лютого 2022 року.

Це моя країна і мій дім.

"Нащо? Куди мені їхати? Це моя країна і мій дім. Мої дружина та діти — зі мною в Одесі, батьки — у Запоріжжі. Ми щоденно переживаємо все, що відбувається, і намагаємося допомагати людям, які найбільше страждають від жахів війни — в основному, біженцям і дітям. Я не хочу наводити конкретних прикладів. Нині кожен допомагає як може", — парирував Олексій.

У жовтні 2018 року Олексій Гай заявив в одному з інтерв'ю, що "не вважає росію агресором", а також погодився на перехід у російський футбольний клуб Кубань. Зараз він розповів, чи змінилася його думка з того часу:

"Напевно моя головна помилка — у тому, що після 24 лютого 2022 року я жодного разу не висловився публічно. Хотілося зосередитись не на словах, а на вчинках. Мої друзі та рідні не мали приводу сумніватися. Але люди, які не знали моєї позиції, орієнтувалися на те, що не відповідає дійсності".

Моя головна помилка — після 24 лютого 2022 року я жодного разу не висловився публічно

Гай каже, що нещодавно перечитував своє резонансне інтерв'ю:

"Нещодавно, зібрався з силами та перечитав. Якби це сказала інша людина, то подумав би, що вона каже те, що думає, але при цьому щиро й глибоко помиляється. Зараз треба шкодувати про те, що не помічав речей, які з 24 лютого 2022 року є очевидними та однозначними для будь-якого громадянина України. Я щиро перепрошую в усіх, чиї почуття я зачепив. І хто вже 2014-го розумів, що ми ведемо війну з агресором і терористом, який хоче знищити нашу незалежність і стерти з лиця землі український народ". 

Я завжди намагався бути чесним перед собою: знаю, яким я був. І знаю, що не зможу бути колишнім".

Олексій усвідомлює, що певна часка людей сьогодні може вже не повірити у щирість цих висловлювань:

"Так [розумію, що хтось зараз може не повірити]. Але це те, чого я вже не можу викреслити. І це те, що залишиться зі мною назавжди. Та й знову — слова тут не головне. Вже півтора роки я намагаюсь робити певні вчинки, завдяки яким в моїй позиції не сумнівається моє оточення. Я завжди намагався бути чесним перед собою: знаю, яким я був. І знаю, що не зможу бути колишнім".