Шахтар знову забиває на fair-play, Динамо перемагає навіть без Буяльського: підсумки 19-го туру УПЛ

Такий собі, щиро кажучи, вийшов тур. Більш-менш непогану результативність рівно у два м'ячі за матч на 43,75% забезпечила одна гра – і навіть у ній безліч голів залетіло після спірного видалення. А більшість туру являла собою боротьбу, боротьбу і ще раз боротьбу.

Але, звичайно, коли не вистачає видовища, УПЛ із лишком компенсує це нервом, драмою.

Шахтар здобуває першу перемогу цього року – і не обходиться без скандалу

Усю результативність матчу, всю красу голів та характер гри затьмарили суддівські скандали. Кривбас передбачувано боровся із Шахтарем на рівних, але тільки в рівних складах. Вилучення Ілiча та спірний гол Криськіва дали чемпіону у, потенційно, дуже складному поєдинку величезну фору.

Нагадаю контекст. За рахунку 1:1 Зубков після зіткнення впав на газон, почав корчитися та заробив штрафний. Криськів зрозумів, що арбітр Балакін не давав розпорядження розігрувати м'яч суворо по свистку, зіграв у стіночку з Бондаренком, коли на це абсолютно не чекав суперник – і вивів команду вперед. Зубков, зрозуміло, після цього піднявся з газону та відбігав 90 хвилин.

По-перше, нагадаю, що Ігор Йовічевич лише півроку тому йшов після чемпіонства, проходу Селтіка та Ренна – через “невидовищну” гру. Після цього клуб поміняв вже двох тренерів – і змушений забивати голи всупереч фейр-плей , щоб триматися у чемпіонських перегонах. Можливо, Рінат Ахметов саме такі голи вважає видовищними?

По-друге, вимагати будь-якого покарання арбітра неможливо. Безумовно, арбітр завжди має право давати вказівку розігрувати по свистку, так і не давати. Тим більше, Балакін та його бригада мали право видалити Ілiча за грубий фол на тому ж Криськіві (можливо, до речі, що опорник так вирішив “помститися”). Але коли команда має то таку допомогу, то гравця незаявленого суперник випускає (Олександрія), то гол суперника арбітри не бачать (Минай) – і все це на тлі дуже слабкої гри, яку чомусь не можуть посилити закупівля на 25 мільйонів євро, це напружує з кожним таким кейсом дедалі більше.

І, до речі, навіть правильні рішення у спірних ситуаціях починають виглядати підозріло. Спочатку ти працюєш на заліковку, а потім заліковка працює на тебе – стара, як система освіти, істина. Так, як Ілiч, фолити у футболі точно не можна – але чи став би арбітр так виганяти з поля гравця Шахтаря за аналогічне порушення?

Крім суддівства, варто зазначити, що найкращий у сезоні матч видав Бондаренко. Його весь минулий сезон через кому з Судаковим називали серед головних талантів покоління, він дуже слабко провів усю першу частину сезону – але з Кривбасом зробив чудовий гол, дві гольові передачі і взагалі грав виключно добре.

А от Ракицький грав винятково погано. Захисник, який у цій грі ще й капітанську пов'язку отримав, виглядав людиною з ветеранського футболу, яка чомусь вийшла на поле разом із професіоналами. Він “привіз” один гол, а міг мінімум три: ще за 0:1 він зіграв дуже неакуратно, Луньов пробачив – і на початку другого тайму дозволив пройти дуже небезпечній комбінації гостей... Здається, 44-й номер просто не витримує вимоги Шахтаря: не встигає повернутися при грі з високою обороною.

Динамо без Буяльського – мінус пара голів у матчі

Варто було грі Динамо почати тішити око, як травмувався лідер. Через проблеми з гомілковостопом Віталій Буяльський пропустить 2-3 тижні, тобто буде недоступним до самої перерви на збірні. І без людини, яка набила 7+9 за 19 попередніх турів, Динамо провело найрезультативніший матч чемпіонату за 150 днів.

Якщо рахувати у матчах, то, звичайно, звучить не так переконливо, але все одно: у попередніх п'яти матчах Динамо забило 14 м'ячів. Порівняно із середнім темпом 1:0 проти Чорноморця – майже триразове просідання результативності. І, звісно, одесити, з якими і Оболонь у минулому турі моментів на розгром настворювала – не якийсь особливий рівень оборони. Особливо якщо враховувати, що єдиний гол забили після явної помилки воротаря, а не награної комбінації.

Але знаєте, один персонаж у контексті таких проблем заслуговує лише на ще більші компліменти. Шовковський отримав проблеми на рівному місці – і якісно на них відреагував ще до стартового свистка. Акцент на фланговій грі, в чому дуже допомогла поява Вівчаренка (молодий захисник допомагає атакам набагато більше, ніж Дубінчак) – це саме те, що найбільше доречно, коли заглух мотор у центрі поля. Ну і матч на нуль, коли атака просіла, з мінімумом моментів у суперника – це теж гідно. До зміни тренера Динамо в таких матчах втрачало очки.

Як наслідок, Шовковський наздогнав Лобановського, причому у найрезультативніший його захід. СаШо, як і Метр, розпочинав роботу головним тренером у чемпіонаті України з шести перемог. У наступному турі Динамо грає проти Вереса – цікаво, чи вдасться Шовковському перевершити найкращого тренера в історії клубу.

Металіст 1925: багато слів, мало діла

Тиждень тому президент харківського клубу, говорячи про Скрипника, згадав слова “ідеальний метч” і сказав, що цей тренер допоможе представляти місто... у Лізі чемпіонів. Дивлячись після цього матчі Металіста 1925 року, хочеться запитати: а на Суперлігу Володимир Носов замахнутися не хоче?

Ні, зрозуміло, що у Металіста 1925 року молодий президент, який і капітал сколотив на новій сфері діяльності (криптовалюта). Але якщо Носов і далі робитиме висловлювання, які настільки дисонують із реальністю, на його слова просто перестануть звертати увагу.

Металіст 1925 року програв уже 7 (!) офіційних матчів поспіль. Таке імените посилення взимку абсолютно не допомогло програвати так само впевнено, як і наприкінці року, коли навіть Олександрія на виїзді закинула три. Розмови про Лігу чемпіонів (Носов розуміє, що зараз від України в ЛЧ виходить лише одна команда – і та в ранню стадію кваліфікації?) зараз можуть лише дратувати роздягальню, доки команда реально ризикує вилетіти. Просто над зоною перехідних матчів – Зоря та Олександрія, які просто в іншому всесвіті за рівнем гри, Оболонь грає набагато краще, та й Минай, як ми бачимо, стрімко скорочує відставання.

Носов – новачок у футболі, який опинився відразу в УПЛ лише тому, що Металіст 1925 оголосив про своє банкрутство – і клуб вищої ліги можна було купити швидко, дешево, без зайвих проблем. Ті гулі, які Поворознюк, Буткевич, Козловський набивали у нижчих лігах, він набиває зараз. Можливо, він не розумів однієї важливої істини: щоб твоїм обличчям були гравці атаки, треба бути топ-клубом.

Про це поки й мови не йде (хоча ні, мова якраз йде... Загалом, сенсу в розмовах про Металіст 1925 як про топ-клуб поки дуже мало), тому обличчя команди, хоче того президент чи ні, формують гравці оборони. Зараз вони дуже слабкі, особливо якщо говорити про крайніх захисників: Капінус та Фаріна загубилися на тлі діагоналей Міная. Щодо атаки, то проти трійки центральних захисників вона виявилася малокорисною... Загалом, все дуже погано, і зараз харків'янам – зі Скрипником, з Гармашем, з Носовим – залишається тільки сподіватися, що для порятунку вистачить балів, які цілком і повністю заробляв той, жебракуючий Металіст 1925.

Розхвалювати Минай дуже рано. Вакула грає, як уміє, коли справді хоче – і через нього йде дві третини креативу. Якби Владислав грав так постійно, він би досі був у Шахтарі. Колись ледь живий КПР, який точнісінько ті самі 16 турів на старті не міг виграти, геніальними голами до першої перемоги витягнув такий самий “анфан терибль” Адель Таарабт . Після цього газети писали про можливий ренесанс – але це абсолютно ні до чого не призвело, той спалах Таарабта так і залишився разовою акцією.

Зважаючи на те, що на Закарпатті навіть комендантської години немає, можна очікувати спаду і у грі Вакули.

Полісся виправдовує гірші очікування

Якщо харківський клуб розчаровує зненацька, то житомирський демонструє, що без лідерів він просто безпорадний.

Хоча, чесно кажучи, поразку зумовив саме один із лідерів у першій частині сезону. Два Дени, Бойко та Олійник, разом грали за Динамо-2, вдумайтеся в це, у 2006-2008 рр..! Вони ж разом відіграли за Дніпро ударний сезон-2013/14, коли тільки дивне суддівство завадило команді досягти ще більшого, ніж друге місце, вони ж у 2014-15 рр. разом викликалися до збірної... А в п'ятницю неточний пас Бойка привів до результативному удару Олійника наприкінці гри.

Про проблеми Бойка у грі ногами знають усі, це у якийсь момент зіпсувало йому кар'єру в Європі – але набагато важливіше, що Полісся як команда почало грати на 0:0/0:1. На жаль, без Макуани команда втрачає 90% креативу. Можна навіть сказати так: без Макуани клуб, який навіть на чемпіонство претендував, втрачає план А, а без Будкiвського – ще й план Б. У результаті ЛНЗ, нічого особливого не показавши, здобуває три очки – і якщо з голом йому пощастило, то на нуль команда зіграла абсолютно заслужено.

Будкiвський повернеться вже наступного туру, але Макуани цього сезону не буде. І в такій ситуації схоже, що Полісся грає лише за п'яте місце – і за нього ще доведеться поборотися з Рухом. Причому лише в атаці у команди розкішний підбір виконавців: Аріельсон, Фортюне, Ндукве, Будкiвський, Назаренко, Мустафаєв, Козак. Інсайдери вже говорять про можливу відставку Калiтвiнцева, хоча команда в новому році зіграла лише два матчі... Загалом, Макуана одноосiбно маскував безліч проблем, які вилізли назовні.

Оболоні дуже не щастить

До речі, занурення харків'яни на 14-те місце абсолютно заслужено ще й тому, що Оболонь без жодних підписань екс-гравців збірної грає на три голови сильніше. Чорноморець “пивовари” переграли дуже впевнено, але через проблеми з реалізацією задовольнялися нічиєю. З Дніпром-1 провели рівний матч, причому “рівний” на 0:0 – але після стандарту воротар відбив удар Сарапія прямо під удар Філіппова.

Явно не пощастило, будь-який інший рикошет до голу не привів би. Оболонь дуже, дуже сильно обмежує клас виконавців (практично ніхто з цих гравців не міг би зацікавити іншу команду УПЛ – лише першу лігу), але Іващенко гру поставив якісну.

При всьому цьому – вибачте, але Дніпро-1 переміг “чистіше” за основних конкурентів: без помилок воротаря і без порушень фейр-плей. Пiхальонок і Філіппов прямо визнали у післяматчевому інтерв'ю, що не пресингували Оболонь, бо вона добре грає далекими передачами. Максимов підлаштувався під суперника (дуже інтригує хід із Сарапієм в опорній зоні – у Дніпра-1 з'явився свій Стоунз?), здобув не дуже видовищну, але впевнену перемогу – і продовжує боротися за найвищі місця. Стандарти якісно розігрувати – теж частина гри претендента на титул.

Гол туру

Ворскла і Верес видали найслабший за якістю гри матч туру, якщо не брати до уваги одного гравця. Мякушко у чудовому стилі оформив дубль, приніс команді перемогу – а перший його м'яч вийшов просто втіленням поняття “з точки в точку”.

Збірна туру

Кемкін (ЛНЗ) – Конопля (Шахтар), Муравський (ЛНЗ), Батагов (Зоря), Вівчаренко (Динамо) – Сарапій (Дніпро-1), Бондаренко, Криськів (обидва – Шахтар) – Вакула (Мінай), Аду (Кривбас), Мякушко (Ворскла)

Тренер: Валерій Іващенко (Оболонь)