Кравець: Якщо б не було б війни — я б далі собі б в Іспанії бродив по командах

Новачок Полісся Василь Кравець прокоментував свій перехід до житомирської команди, а також розповів про свою кар'єру в Іспанії.

"На перший погляд нова сторінка кар'єри виглядає дуже прекрасною. Є мотивація. То, що прийшов, побачив все дуже сподобалося тут. Хочеться тільки грати в футбол і більше нічого. Ти тут думаєш тільки про футбол.

Я говорив зі спортивним директором Андрієм Русолом. Я прийшов до нього і кажу — ви все знаєте. Він каже — те, що я знаю від когось це одне — я хочу почути від тебе. Давай сядемо поговоримо. Ми сіли поговорили по душах, відкрито один з одним. Я йому сказав — от через такі моменти я хочу залишити Дніпро — він мене зрозумів. Я не можу сказати, яких моментів, але він мене зрозумів, ми потисли руки. Він сказав: добре, нехай щастить тобі в новому клубі — я подякував за все і поїхав.

Адаптація залежить від самої команди. Є команди, які самі по собі, де гравці скуті, немає такого спілкування за межами поля — більш такі сім’янини, в роздягальні не сміються, а якщо в роздягальні є сміх, є підколи один одного — це завжди все проходить набагато швидше.

Важко сказати, де я був найсильнішим. Думаю, Леганес перші шість місяців. Все, що я маю, все він мені і дав у дорослому футболі. Там є заслуги багатьох українських тренерів, звісно, але в плані менталітету, розуміння, бачення, взагалі оцінки ситуації, що є на полі — то все звідти. Мені в Україні дитячий тренер дав психологію, фізику, як техніку — бити по м’ячу. Потім попав у вищу команду і Йовічевіч показав, що є тактика, показав речі, які раніше не бачив. А коли перейшов в Іспанію мені показали ментальність, як це все виглядає — як це все може бути зовсім по-іншому, з іншої сторони.

Потім наступила війна, повномасштабне вторгнення і тут всі мої рідні, всі ті, кого я знаю, за своє життя з ким познайомився, всі лишилися тут, ніхто не виїжджає. А я там один сиджу, ще й мама з братом не хотіли до мене виїжджати. Якщо ви до мене не їдете — я їду до вас і все.

У мене був контракт чинний з Леганесом і вони готові були мене лишати. Якщо б не було б війни — я б далі собі б в Іспанії бродив по командах, шукав свою. Вже після того, як вернувся в Україну не хочеться закордон. У мене були варіанти зимою оце в Іспанію поїхати і в Бельгію, але нема бажання.

Що дало те, що я повернувся в Україну? По-перше, допомагаю країні за рахунок податків, це фінансова допомога армії, тут краще і легше це все зробити. За кордоном теж це можна було б робити, але це донати. Тут якийсь збір — ти потім дзвониш до тієї людини: зібрали? Каже: ні. Я кажу скільки не вистачає — стільки-то. Я кажу: давай я докину і все. Отак. А в Іспанії, по-друге, тяжко з переводами з тими всіма. Деколи карти не дають скинути. 

Виклик у збірну України? Мене викликали, коли я не заслужив. Чому мене викликали, я до сих пір не знаю і через то, може, коли я приїхав, побачили, що мій рівень взагалі не той, який має бути для збірної. Після того мене просто не викликали, коли я рахував, думав, що у мене вже цей рівень, щоб грати. Мене вже просто не викликали, бо вже мали про мене враження з перших викликів.

Буду старатися з усіх сил, маю надію, що допоможу команді досягти результатів у найближчих завданнях, які взагалі є. Все буде Україна", - наводить слова Кравця прес-служба клубу.

Після 20 турів Полісся набрало 33 очки та посідає п'яте місце в УПЛ. Вчора, 11 березня, житомирська команда відправила у відставку головного тренера Юрія Калітвінцева.