Рух рухається до чемпіонства? Підсумки 7-го туру УПЛ

Загалом цей тур продовжив дуже багато тенденцій попереднього. В УПЛ більше обороняються, аніж атакують – і, головне, роблять це краще. Шахтар своїм розгромом Оболоні ледве-ледве дотягнув середню результативність до двох м'ячів за гру – але, звичайно, набагато показовіше, що з 16 команд шість, майже половина, не змогли відзначитися.

При цьому, звісно, одна із тенденцій чемпіонату перервалася.

Рух шокував Динамо

Не вірте заголовкам типу “Динамо втратило очки з Рухом”. За грою, тим, як вона розвивалася, це Рух втратив очки з Динамо. У всякому разі, Бущану було дуже складно парирувати, як мінімум, два удари Краснопіра. Львівський клуб перевершив Динамо за кількістю створених моментів, з розвитком матчу все впевненіше тримав гру у своїх ногах – і, швидше, сам був незадоволений, що фінальний свисток настав так пізно.

Що трапилося, Олександре Володимировичу? Велика спокуса все списати на складний календар, але Динамо в такому темпі грати, як мінімум, до грудня. І саме під це кияни набирали, здавалося б, бездонний склад – але, повторюся, в ході гри ставали ближчими до поразки, а не до перемоги. Якщо когось цікавить моя думка, то, на мій погляд, Шовковський запізнився із замінами: Пiхальонок заслуговує міняти Буяльського задовго до 72-ї хвилини, а Герреро в принципі заслуговує на бiльше, нiж десять. А взагалі, гра вийшла такою, що більше хочеться говорити не про Динамо.

Як Полісся у другому турі показало, як діяти проти Шахтаря, так і Рух показав, що треба робити, щоби нейтралізувати Динамо. А алгоритм, до речі, плюс-мінус той самий: треба не боятися, не йти в оборону всією командою, сподіваючись, як каже Клопп, виграти в лотерею – а пресингувати, атакувати і напружувати творчу зону суперника.

Буяльському, Шапаренку, Ярмоленку було елементарно складніше розвивати атаки від того, що раз по раз їм доводилося зміщуватися назад. А це відбувалося саме внаслідок атак та тиску Руху. Прекрасний матч Федора та Підгурського – а ось Краснопір, чесно кажучи, міг би і реалізувати хоча б один момент.

Але хвалити атаку львів'ян уже стало загальним місцем (нехай він і “багатоголовий”, і хвалити з часом доводиться різних гравців). У новому сезоні дуже тішить оборона. 21-річний Дідик та 20-річний Холод вже адаптувалися до дорослого футболу – та так, що їх начебто і нема чим здивувати на рівні УПЛ. Цього сезону вони грають без замін (заміну Дідика при 5:0 з Інгульцем не рахуємо) – і Рух зіграв на нуль п'ять матчів із шести, 11 таймів із 12!

Момо, який своїм дриблінгом поставив їх у глухий кут і дав ЛНЗ перетворити 0:1 на 3:1 – чит-код? Навіть якщо так (а швидше, захист Руху просто не міг вивчити абсолютного новачка УПЛ), сезон Рух почав просто феноменально. Команда продовжує прогресувати – і в таких випадках говорять про боротьбу за єврокубки, але це зараз теж штамп. У ситуації, коли до єврокубків від ліги виходить 4 команди, боротися за єврокубки – абсолютно те саме, що й за чемпіонство. І зараз Рух виглядає на дистанції нічим не гірше, ніж Динамо із Шахтарем.

P.S. Цікаво, що юнацькі команди Динамо та Руху зіграли у цьому ж турі 10:0. Жарт, що всі голи киян улетіли там, пожартують і без мене. Я сказав би, що цей рахунок символізує, як одна команда вичерпала всіх скільки-небудь пристойних гравців до себе, до основних – і не перестає витягувати з цього дивіденди. Інший варто придивитися до талантів: колись Миколенко та Забарний у віці, який відповідав U-19 , грали вже за першу команду.

З іншого боку, коли в тебе і так гравців на три склади, дуже складно підтягувати ще й юніорів. І матчі, які виграєш по 10:0, цьому, до речі, лише заважають, а не допомагають.

Стандарт-ліга

Олександрія після важкого матчу з Оболонню провела важкий і з Лівим Берегом. Різниця лише в тому, що тепер вдалося забити – навіть два м'ячі. Обидва голи були проведені зі стандартів, що надає команді Ротаня більш прагматичне обличчя. Олександрія вже не лізе в обмін голами в кожному турі, вона непогано обмежує суперників – і розвиток роботи над стандартами органічно вписується в цей розвиток.

Додайте до цього дубль Вереса після кутових; переможний гол Карпат після штрафного; пенальті Вереса, яким він врятував нічию; штрафний Кривбасу, після якого він зрівняв рахунок; кутовий, після розіграшу якого відкрив рахунок Шахтар; влучання в каркас від Мустафаєва, яке цілком могло стати голом; штрафний Нонікашвілі, який теж став несподіванкою для воротаря – і прийдемо до висновку, що стандарти нашим командам вдаються чи не найуспішніше.

Голи до Філіппова та решти з гри ще прийдуть. Немає жодних сумнівів, що лінія, яку так плекають Ротань із Кравченком, працюватиме якісно. Але в нашій лізі, як бачимо, і від Шахтаря з Динамо в окремих матчах закриваються – причому цілком за грою. Потрібно виконувати і чорнову частину підготовки до суперника – тобто довго та нудно репетирувати штрафні та кутові.

Поліссю аукається відмова від Макуана?

У дуже подійному та видовищному матчі ЛНЗ зміг здобути нічию у Житомирі. Кучеренку довелося попрацювати на славу, Полісся створило цілком достатньо для перемоги – проте, тим не менш. Безліч нереалізованих моментів, нічия при явній домінації з гри – взагалі нормальне явище для команди без лідера. А від лідера Полісся відмовилося саме.

Більшу частину минулого сезону Бені Макуана був найкращим гравцем Полісся. Потім він отримав травму, за його відсутності клуб трохи місце в єврокубках не втратив – але у міжсезоння клуб підписав Олексія Гуцуляка. І в тандемі з давнім знайомим по Дніпру-1 Олександром Назаренком Гуцуляк впевнено закріпив за собою місце в основі. Бені у свій час виходив на заміну, але після гри з Вересом був засланий у дубль за дисциплінарне порушення.

І кожна така осічка, як з ЛНЗ, мотивуватиме всіх дивитися чи то на трибуну, чи то в бар, де сидить Макуана. При всьому тому, що Назаренко і Гуцуляк, безперечно, зараз дуже круті – Макуана минулого сезону був одним із найкращих гравців усієї ліги. Він міг би стати в нагоді як “джокер”, як хибна дев'ятка – а, може, й хтось із українців посунувся... Коли клуб через один епізод з подобою конкуренції одразу доводить справу до посилання на дубль, це дуже поганий знак. У Динамо та Шахтарі по 20 зірок якось уживаються.

Зоря все нижче і нижче

Супряга дебютував у Зорі – одразу у стартовому складі. Більше того, Бартулович навіть прибрав у запас Будковського – і так, швидше за все, форварди такого стилю несумісні в парі, але Філіп зовсім недавно відзначився голом. Чи варто було все міняти? У результаті Зоря дала Колосу здобути першу перемогу в сезоні, а Супряга не відзначився нічим.

На це вже навіть уваги ніхто не звертає, але луганці програли чотири матчі з останніх п'яти. Ні про яку боротьбу за єврокубки вже не йдеться: в УПЛ команд п'ять перевершують сучасну Зорю на три голови, а “просто” перевершують приблизно 10. Все б нічого, але і президент, і різні тренери, і люди з розмитими посадами на кшталт Коваля неодноразово говорили: команда критично залежить від надходжень УЄФА до єврокубків.

І все б нічого-2, але нинішня Зоря найменше нагадує клуб, який перебивається із хліба на воду. Проти Колоса у “старті” вийшло чотири легіонери, а нещодавно було й сім – максимально дозволене лімітом число. У Запоріжжя приїжджають серби, хорвати, бразильці, нігерійці, молоді динамівці (це не національність, якщо що), а клуб котиться дедалі нижче.

Останніми роками луганський проект, чесно кажучи, виглядає стагнуючим.

Асист туру

Шахтар дуже спокійно, буденно (тим більше, що грав у понеділок) розгромив Оболонь. Чотири дні відпочинку після Болоньї — це великий успіх, і навіть на тлі травм “гірники” свою перемогу здобули. Але матч склався б для “гірників” помітно складніше, якби вони не забили у першому таймі після пасу бісиклетою (!) від Вінісіуса .

Гол туру

Самсон Ієде давно грає у чемпіонаті України. При ньому і техніка, і вміння відкриватись, і розуміння партнерів. Щоб вийти на новий рівень (так би мовити, досягти рівня Ідейє), Самсону не вистачає якісної реалізації моментів – саме тому він і у Ворсклі з-за спини Ковталюка впевнено вибратися не може. Проти Кривбасу він вийшов з перших хвилин, швидше за все, тому, що виявив себе як “джокер” проти Динамо.

Й у Кривому Розі Ієде відігрався за все, зробивши диво-гол наодинці.

Тренер: Пономарьов (Рух)