Нідерланди — Аргентина. Історія протистояння

В рамках чвертьфіналу ЧС-2022 віч-на-віч зійдуться збірні Нідерландів та Аргентини. Parimatch Ukraine котирує “альбіселестес” вище та дає на їхній вихід до півфіналу коефіцієнт 1,63.

Матчі Нідерландів та Аргентини – абсолютна класика чемпіонатів світу, одна з найяскравіших та найкрасивіших дуелей у принципі. Вже перша їхня гра стала сенсацією та класикою, матчем-легендою.

До ЧС-1974 збірна Нідерландів не грала на чемпіонатах світу. Це навіть мало кого дивувало: невелика країна з ковзанярським спортом у статусі релігії та аматорським футбольним чемпіонатом могла у відборі на Євро вилетіти від Люксембургу. Людиною, яка змінила все, став Йохан Кройф – надміру обдарований, який якимось незрозумілим чином з 15 років знав про гру все. Звичайно, Летючому Голландцю трохи пощастило: з тренером Рінусом Міхелсом, цілим рядом найталановитіших партнерів, які теж народилися в Амстердамі та його околицях.

Голландські футбольні клуби, начебто за помахом чарівної палички, з нічого стали всім. Ще недавно вони являли собою абсолютний нуль, а в 1970-73 рр. виграли чотири Кубки Європейських чемпіонів поспіль. Кваліфікація збірної на чемпіонат світу мала логічне продовження, але від голландців мало що чекали: немає досвіду, зовсім інші склади і в них, і в суперників.

Перфоманс голландців перевершив найсміливіші очікування. Вони не просто дійшли до фіналу – вони змінили уявлення мільйонів, яким має бути футбол. Тоді його прозвали “тотальним”, зараз це абсолютна норма: захист допомагає атакувати, напад допомагає захищатися.

Перший груповий етап вони виграли, але там на тлі впевнених перемог над уругвайцями та болгарами дозволили нічию шведам. Другий же етап, до якого вийшли найкращі команди, підготував помаранчевим групу смерті: Бразилію, Аргентину та НДР. І вже у цій групі команда Міхелса виглядала інакше. Вона... стала ще кращою, здобувши у трьох матчах перемоги із загальним рахунком 8:0!

Так, голландці додавали від гри до гри, робили, здавалося б, ідеальний футбол ще класнішим. І про їхній матч з аргентинцями говорити загалом нічого: це була повна і беззаперечна домінація. Захисник “альбіселестес” Кіке Вольф пізніше згадував:

“Вони нас просто знищили... У пам'яті залишилося наше повне безсилля при фантастичній грі голландців. Внизу ми їх зустрічали, іноді били. Тоді вони “проходили” нас повітрям. Був момент, коли Перфумо зносив голландця, а той встиг запустити м'яча через півполя точно своєму. Я стежив за епізодом, як у сповільненій зйомці – поки ми з Ередією піднімали голови, повз нас пролетіло четверо голландців. Ередіа згодом казав мені: “Кіке, вони були всюди весь час. Їх було на полі, мабуть, зо двісті...”

Міхелс коментував цю гру, як артист – блискучий концерт: “Ось бачите, значить, я мав рацію, коли не поспішав розділити ті захоплені оцінки, якими тут одразу почали нагороджувати наших футболістів. Ось сьогодні була справді найкраща гра. Але мене це частково й турбує. Краще б такий матч вдався пізніше”.

Тренер тривожився не дарма. Матч із аргентинцями (для довідки: 4:0 із двома голами до 25-ї хвилини) був для голландців першим із трьох на груповому етапі. Вони, звичайно, виграли всі три, але у фіналі програли німцям.

А хочете ще цитату? “Я побачив у виконанні голландців ідеальний футбол. Найважливішим у цій грі “з усіх сил” було те, що вони грали із задоволенням, в їхніх діях була присутня та сама “радість самовираження, до якої я завжди прагнув”. Це слова Луїса Менотті – на момент півфіналу просто перспективного тренера “Уракану”, який очолив збірну Аргентини після ЧС-1974.

Минуло чотири роки, й Менотті сам зустрівся зі збірною Голландії на стадії ще вище – в фіналі, причому домашнього ЧС. Він не просто сказав гарні слова про ту команду Міхелса – для нього “помаранчеві” стали орієнтиром та керівництвом до дії. Він вибудував команду відповідно до своєї філософії, мабуть, навіть більшою мірою, ніж Міхелс відповідно до своєї.

Це й близько не була команда зірок: до неї не потрапив, наприклад, Карлос Б'янкі, який забив у сезоні-77/78 39 голів у 41 матчі за ПСЖ. До неї не потрапив і Марадона – вже видно, що дуже талановитий, але “зелений” і не командний гравець. При всій великій кількості зірок, які сяяли за кордоном, Менотті викликав лише одного іноземця – кращого. Маріо Кемпес із Валенсії провів турнір усього життя, ставши найкращим бомбардиром чемпіонату.

Голландія була неймовірно гарною і за чотири роки. Вона, звичайно, дозволила собі щось безглузде в першому груповому етапі, коли поступилася першим місцем Перу – але на тлі цього тільки яскравіше виглядали її подвиги в другій групі, коли вона зіграла 5:1 з Австрією, 2:2 з ФРН і 2:1 з Італією. На тлі цієї пригоди “альбіселестес”, яка на дуже багато відсотків завдяки сейву Кемпеса обіграла поляків і лише по різниці м'ячів, з великими питаннями з фейр-плей (в останньому турі треба було обіграти Перу, аргентинці це зробили – і до цього дня ходять чутки про підкуп аргентинською хунтою близької у всіх сенсах країни) обійшли в групі бразильців, виглядали нічим не краще.

Так, Голландія була дуже сильною. Її гравці стали досвідченішими, зрілішими. Йохан Неескенс вже грав за Барселону, Рууд Крол, Арі Гаан і Вім Янссен вийшли на пік форми, Роб Ренсенбрінк був ще дуже крутим, Ернст Гаппель привів до Кубка Чемпіонів Феєнорд... Але, але, але. Та Голландія втратила дві головні постаті. Кройф у фірмовому стилі посварився з федерацією через спонсорів, а Міхелс вже працював у Барселоні.

У матчі за Кубок Світу обидві команди зробили ставку на атакувальний футбол. В основний час матч закінчився 1:1 – але Голландія знову не обійшлася без драми. На останній хвилині основного часу у голландців пройшла розрізна передача на 70 (!) метрів, Ренсенбрінк геніально відкрився, пробив повз воротаря... і струс штангу воріт. Овертайм вже впевнено виграли аргентинці, які забили два м'ячі. А могли, могли голландці без Кройфа та Міхелса досягти того, чого не досягли з ними!

Переносимося майже на тридцять років наперед, практично в сучасність. 1998-го, за право грати у півфіналі ЧС, Аргентина та Голландія влаштували справжній футбольний блокбастер: з великою кількістю гостроти, безліччю несподіваних сюжетних поворотів та кульмінацією, що увійшла в історію.

Команди трусили каркас: у голландців так відзначилися Ортега і Батістута, у голландців – Вім Йонк. Команди по черзі прибирали до рук ініціативу: аргентинці, наприклад, явно виявилися сильнішими в кінці першого тайму, але втілити це в результат не змогли. Сімеоне заробив для суперника друге вилучення за п'ять днів: у 1/8 проти Англії він симуляцією домігся червоної для Бекхема, а на цій стадії його справді жорстко зрубав Артур Нюман. Але все вирішив один геній.

Бергкамп і гольову віддав геніальну: скидка Клюйверту на перший гол вийшла точно йому на ногу, точно повз захисника і при цьому виконана головою. Єдиний гол аргентинців був наслідком фірмового ляпу “помаранчевих” ззаду: Лопес із Батистутою вилетіли на одного воротаря, Клаудіо навіть дозволив собі пожадувати і вирішити епізод самотужки. Ну а переможне взяття воріт Бергкампа увійшло у всі добірки та легенди. Денніс впорався з Айялою, який потім встановить рекорд матчів за збірну, і забив без шансів для воротаря, не опускаючи м'яч на землю!

В якості противаги Аріель Ортега швидше підвів команду. Людина, яку Марадона вважав своїм спадкоємцем і наказував селити з собою в один номер, запам'яталася симуляцією при грі в більшості – і перевела гру в площину “10 на 10”. Голландія пройшла далі, але лише для того, щоб на наступній стадії вилетіти від Бразилії.

Наступного разу команди зустрілися на ЧС-2006, але це як четверта частина “Матриці” після перших трьох – усім шанувальникам франшизи краще забути, що таке було в принципі. Пересіклися команди у третьому турі групового етапу, обидві стартували з перемог над сербами та івуарійцями – і в очній зустрічі просто розіграли 0:0 неоптимальними складами. Зате Мессі вперше вийшов в основі на матч чемпіонату світу!

Зрештою, остання офіційна зустріч команд відбулася в Бразилії. Команди знову зіграли 0:0, але цього разу розпал боротьби був незрівнянно вищим. Півфінал чемпіонату світу, Мессі вже у статусі світової зірки, за ним когорта зірок простіше – а по той бік найслабша Голландія, напевно, з тих самих часів Кройфа. Луї ван Гаал спішно латав оборону з Бруну Мартінса Інді та Рона Флара – і це неймовірним чином працювало. Помаранчеві пройшли на дистанції Іспанію, Мексику, Коста-Ріку, та й Чилі в групі обіграли.

Від Аргентини голландці таки вилетіли, й ця поразка мала мінорний акорд. Трюком, який увійшов до історії чемпіонатів світу, стала заміна воротаря на серію пенальті. Яспер Сілессен до бразильського турніру не відбив жодного пенальті у кар'єрі – і Тім Крул витяг серію з Коста-Рікою. Але проти “альбіселестес” у тренера просто не було можливості повторити хід конем: Інді, ван Персі та Найджел де Йонг послідовно просили заміни через травми або неготовність грати 120 хвилин.

Сьогодні у ван Гаала буде більше трьох замін.