Футбольні мундіалі: від великого до смішного. Частина VІ. Бразилія ховає своїх демонів (2)
Продовження. Частина 1-ша.
Бразильська делегація виявилася єдиною, в складі якої знайшлося місце для психолога та стоматолога. Карвальяес полетів до Швеції попри те, що його тести виявились неефективними. Чиновники стверджували, що він міг би надати першу психологічну допомогу в той момент, коли в когось з футболістів здадуть нерви. Присутність стоматолога Маріо Тріго викликала ще більше питань, ніж присутність психолога. Дантист ще в Бразилії вилікував чи видалив футболістам всі можливі зуби. Він навіть не взяв з собою в поїздку жодного інструменту. Але його сила полягала в іншому. Дон Маріо був душею колективу, він знав тисячі анекдотів, які постійно розповідав гравцям, тим самим заспокоюючи гравців. Як пише Руй Кастро: «Тріго носив на своєму обличчі невидимий червоний ніс». Робота стоматолога значно краще позначалася на психічному стані гравців, ніж всілякі тести від Карвальяеса. До того ж, бразильська делегація мала в своєму арсеналі таємну зброю, без якої селесао знову могли поїхати з чемпіонату світу з порожніми руками. Ернесто Сантос був шпигуном Феоли, який ще за рік до мундіалю був закинутий на ворожі території Австрії, Англії та Радянського Союзу. В своїх звітах бразильський Бонд робив акцент на тактиці суперників, їхніх козирних та слабких місцях, розіграшах стандартів. Також нишпорка зібрала для Феоли ґрунтовні досьє на найбільш небезпечних гравців суперників.
Напередодні кожного матчу Феола, Сантос, шеф бразильської делегації Пауло Машадо де Карвалью, адміністратор Карлос Насіменто, Гослінг та Амарал замикалися в номері головного тренера і шпигун ділився з ними інформацією, яку він накопав на суперника. Так, перед дебютним матчем Ернесто попереджав: «Жилмару слід особливо остерігатися австрійця під 3 номером (Ернст Гаппель). В нього дуже потужний та точний удар». Потім розпочинався перехресний допит Сантоса. Коли питання закінчувалися, Бонд залишав номер і керівництво делегації визначалося зі складом на гру. Напередодні матчу з Австрією Сантос розповів, що суперники насичують центр поля чотирма гравцями. А тому виходити на них з трьома півзахисниками було б чистим самогубством. Тому Феола запропонував посунути Гаррінчу в центр поля, щоб він міг там відбирати м’ячі. Насіменто погодився, Гослінг теж віддав свій голос на користь Мане, заявивши, що він знаходиться в чудовій фізичній силі та без проблем впорається з поставленим завданням. Однак знайшлася одна людина, яка категорично заперечила проти участі Мане в грі. Цим Юдою став Амарал. «З ним в центрі поля ми гратимемо в меншості. Гаррінча не надається до навчання. Легше дерево змусити керуватися вказівками, ніж Мане. Коли в Ботафого ми обговорюємо з футболістами план на гру, то відсилаємо його, щоб він собі пограв в пінг-понг. Ніхто не може передбачити, що Гаррінчі стрелить в голову під час матчу. Він може стояти перед порожніми воротами та замість удару віддати пас партнеру». Феола дослухався до Амарала, оскільки розумів – якщо представник Ботафого не хоче замовити слівце за свого, то має на це поважні причини.
Матч проти австрійців склався для селесао напрочуд непросто. Хоча, дивлячись на рахунок, цього не скажеш. Коли на табло ще горіли нулі, воротар Жилмар двічі якимось дивом рятував бразильців. На 38-й хвилині латиноамериканцям трішки відлягло від серця – Альтафіні пробив Санвальда. Початок другого тайму пройшов під акомпанемент австрійських атак. І тут на допомогу селесао прийшов той, від кого цього аж ніяк не чекали. Захисник Нілтон Сантос прийняв м’яч на своїй половині поля та розпочав рейд до австрійських воріт. Неподалік від штрафного майданчика він переадресував сферу Альтафіні, а ще через декілька секунд замкнув з другого поверху його подачу з флангу. Цікаво, що Феолі не сподобалася така хоробрість Нілтона. Він навіть прокинувся зі свого летаргічного сну та почав метати громи та блискавки на тренерській лаві: «Що ти твориш? Ану мерщій назад!» Коли в Феоли запитали чому він так визвірився на захисника, той відповів: «Я просто боявся, що його незапланована мандрівка в атаку залишить наш захист без трусів. Щоправда, після матчу я похвалив Нілтона за цю імпровізацію.» Гол Нілтона дозволив бразильцям перевести подих й вони спокійно довели матч до перемоги.
В наступній грі на селесао чекали родоначальники. Пеле ще не відновився від травми, а ось Гаррінчу Феола планував спустити на захист острів’ян, небезпідставно сподіваючись, що Мане повинен добряче їх пошматувати. Однак, на біду Кривоного янгола, знову знайшовся адвокат диявола. Цього разу ним став шпигун Сантос. «Звичайно, Гаррінча чудовий футболіст, але я проти його участі в даному поєдинку. Відсутність Мане в матчі з Англією піде йому лише на користь. В острів’ян є брутальний Білл Слейтер, який персонально гратиме проти Гаррінчі. За все своє життя я не бачив більшого костолома, ніж цей англієць. За моїми підрахунками, він ніколи не йде з поля, не травмувавши мінімум одного футболіста суперника. Я добре вивчив його коронний фінт. Слейтер переслідує свого підопічного і під час бігу «випадково» наступає йому з усієї сили на п’яту, валить на землю і при цьому падає зверху. Судді, як правило, не можуть второпати, що й до чого та навіть не фіксують фол, не кажучи вже про більш радикальні методи. А суперник після брутального удару Слейтера вже не може продовжувати матч. Коли ж форварду пощастить вціліти в протистоянні з англійським Цербером, той знову повторює свій фінт і так, аж поки нападник не перетвориться на глядача». Феола послухав свого шпигуна та приберіг Мане на матч з СРСР. Бразильці розписали нульову нічию з родоначальниками. А Жоел, який знову грав на позиції Гаррінчі, і справді ледь не залишив поле достроково після зустрічі зі… Саме так, Слейтером.
Ця нічия негативно позначилася на психології бразильців. Вони знали, що поразка в фінальному матчі групового турніру може поставити хрест на їхніх надіях взяти чемпіонський титул. Селесао знову ввижалися привиди 1950 та 1954 років. До того ж, в цій грі на них чекала ідеальна радянська машина, якої бразильці боялися, як чорт ладану.
Журналісти писали, що комуністи грають в науковий футбол, вони можуть легко відбігати 180 хвилин, а потім ще пару годин танцювати з балалайкою на кишках, випущених з суперників. Ще одна байка розповідала, нібито в день гри радянські гравці проводять 4-годинне тренування. Також не обійшлося без трьох лиховісних літер. З «надійних джерел» надходила інформація, що КДБ засилає своїх шпигунів по всьому світу, вони фільмують всі ігри, а записи завантажують в ЕОМ, яка потім видає рецепт, що дозволяє перемогти будь-яку команду. Сантосу вдалося зібрати трішки достовірної інформації лише про Яшина та Нетто. Про інших же довелося судити за здогадами бразильської преси: «Всі радянські футболісти – комуністи і атеїсти. Вони їдять дітей та цілують одне одного в губи».
Ці моторошні казки в дусі братів Грімм, змусили Феолу нарешті кинути в бій Гаррінчу та Пеле. Універсальних радянських солдатів слід було одразу шокувати, не чекаючи 180-ї хвилини. Тренер селесао не хотів надто рано відкривати карти. Слушно припустивши, що КДБ всюди має вуха, він вирішив провести останнє тренування перед грою з Радянським Союзом в 5 кілометрах від свого табору. Проте навіть цього Феолі виявилося замало. Бразильці розпочали тренування між основною та другою командою, в якій грали Пеле, Гаррінча та Зіто. Лише через 15 хвилин, переконавшись, що немає зайвих очей, тренер «перевів» згадане тріо в основу. Так сформувалася команда, яка змела всіх суперників на шведських полях. До речі, незадовго до матчу з СРСР, гравці, які мали вийти на ключову гру групового турніру, проходили тести доктора Карвальяеса, і дев’ятеро їх провалили. Проте Феолу це абсолютно не хвилювало.
15 червня 1958 року дон Вісенте дає останні настанови команді. Тут до бразильської роздягальні забігає Карлос Насіменто та вигукує: «Ви не повірите, але росіяни вмирають зі страху». Останні слова тренера призначалися для вух Гаррінчі: «Мане дай їм прикурити!». Кривоногий янгол одразу взявся до роботи. Вже на 25-й секунді Гаррінча кинув між ніг Кузнєцову. Через 5 секунд він на біс повторив цей фокус. Проходить ще 5 секунд, і вже Войнов примірює на себе ковпак блазня.
Під завісу першої хвилини Пеле з пасу Гаррінчі перевіряє на міцність перекладину воріт Яшина. Бразильці навіть не думають збавляти оберти. Светр Яшина вже практично мокрий, і це попри те, що пройшло лише 2 хвилини гри. Гаррінча продовжує знущатися з радянських захисників. Стадіон божеволіє… 3-а хвилина. Мане віддає пас на Вава і той відправляє посилку за призначенням. Яшин віддає належне бразильському мистецтву та вітає першого суперника, який потрапив йому під руку. Ним виявився Пеле. Згодом Габріель Ано назвав перші три хвилини матчу Бразилія-СРСР найкрасивішими в історії футболу. На щастя радянських футболістів, селесао згодом трішки зменшили темп. Проте це не завадило їм створювати небезпечні моменти. Статистики нарахували 18 небезпечних моментів біля воріт Яшина, а біля воріт Жилмара – жодного. На 77-й хвилині Вава поставив вишеньку на бразильському торті. Селесао вийшли в чвертьфінал з першого місця в групі. Преса в Ріо та Сан-Паулу возвеличувала головного героя протистояння з СРСР: «Магія Гаррінчі помножила на нуль радянську науку». Коли в Мане запитали, як йому вдалося показати настільки натхненну гру, він відповів: «Я просто дуже скучив за м’ячем».
В чвертьфіналі бразильцям потрібно було розгризти міцний валлійський горішок. Уельс укріпив свій штрафний майданчик, наче середньовічний замок, об який бразильці довгий час билися, наче горохом об стіну. Лише на 28-й хвилині другого тайму ворота валлійців протаранив Пеле.
На шляху бразильців до фіналу тепер стояла Попелюшка шведського мундіалю – Франція. Головним козирем галлів була фантастична атака, яка в 4-х попередніх матчах відвантажила у ворота суперників 15 м’ячів, 8 з яких записав на свій рахунок ненаситний Фонтен. Французьким оркестром диригував геніальний Раймон Копа. Не дивно, що бразильці остерігалися галлів. Але вони також добре знали слабкі сторони Синіх, і збиралися щосили натиснути на них. Захист французів не відзначався надійністю і саме цю карту мали намір розіграти бразильці. В свою чергу, оборона селесао на цьому турнірі нагадувала якісний швейцарський замок, об який обламали свої зуби австрійські, англійські та радянські форварди. Селесао сподівалися, що Фонтена теж спіткає подібна участь. Певні побоювання в бразильських тренерів викликало лише те, що вони не знали, як буде діяти команда, пропустивши першою, адже Жилмару на турнірі ще не доводилося витягувати м’яча з сітки. На щастя, вони виявились безпідставними. Вже на другій хвилині селесао відкрили рахунок в матчі. Проте на французів цей укол подіяв, наче мулета на бика. Вже через 7 хвилин Фонтен відновив статус-кво. Після цього Бразилія хвилин 20 грала на відбій. Під час ступору, який охопив селесао, французи змарнували кілька стовідсоткових нагод. І тут спрацювало старе футбольне правило. На 39-й хвилині гол Діді розбудив Бразилію. В подальшому бразильська лавина змела французів. Хоча, варто зазначити, що після травми Жонке галли грали в меншості. В другому таймі на полі сяяв Пеле, який вистрілив хет-триком. Фінальний свисток Гріффітса зафіксував перемогу бразильців 5:2. Після матчу Мане знову «відзначився». Він запитав в Нілтона: «Хто буде нашим наступним суперником?» Сантос відповів: «Швеція, Мане і це вже буде останній матч». «Невже? Так швидко? Що це за такий куций турнір? Чемпіонат штату Ріо є набагато кращим. Там є хоча б матчі-відповіді», – зазначив здивований Гаррінча.
Ще не пролунав стартовий свисток Моріса Гіга, як Бразилія та Швеція вже встигли побити горщики. Основним кольором футболок цих збірних був жовтий. Невдовзі після того, як стало відомо, що саме ці команди розіграють між собою титул, оргкомітет повідомив селесао про те, що відбудеться жеребкування, яке визначить, хто гратиме в своїй формі. Керівництву бразильської делегації вкрай не сподобалася така поведінка шведів. Господарі, як справжні джентльмени, повинні були віддати жовті футболки гостям. Карвалью написав протест, але його ніхто навіть не думав розглядати. Зрештою Фортуна посміхнулася шведам, оскільки бразильський представник не з’явився на жеребкуванні. Тепер селесао довелося задуматися, чим замінити канаркові кольори. Бразилія вибирала з-поміж білого, зеленого та блакитного. Спочатку Карвалью зупинив свій вибір на білому. Але, коли гравці довідались про це, то ледь не наклали в штани. Всі прекрасно пам’ятали, що з часів легендарної поразки на «Маракані» 1950 року білий в Бразилії вважався кольором, який приносив нещастя. Так через дурні забобони селесао ледь не спіткнулися на останній сходинці до трофею.
Але шеф чудово розумів своїх підлеглих. Він сам вірив в силу хороших прикмет. Карвалью вилетів з Бразилії в своєму фартовому коричневому костюмі, який знімав лише тоді, коли йшов на побачення з Морфеєм. Також він постійно носив з собою образ Богоматері Апаресіда (свята покровителька Бразилії). Забобони торкнулися всіх членів делегації селесао, навіть лікаря Карвальеса, який слідкував за тим, щоб Жилмар сідав в автобус останнім. Саме ескулап запропонував зіграти фінал в синіх футболках: «Давайте вийдемо на фінал в кольорах мантії нашої святої покровительки. До того ж, не забувайте, що 4 з попередніх 5 вирішальних матчів чемпіонатів світу вигравала команда в синій формі».
Після вирішення однієї непростої проблеми довелося блискавично впоратися з ще однією. Слід було знайти в Стокгольмі сині футболки, які б пасували гравцям. Тут на допомогу керівництву делегації прийшов стоматолог Тріго та скарбник Адольфо Маркес. Дантист обійшов десятки місцевих магазинів, поки не знайшов відповідні футболки, а касир заплатив за них з власної кишені. Потім настала черга Маріо Амеріко внести свою лепту в бразильський тріумф.
Зранку напередодні фіналу масажист відпорював герби та номери з жовтих футболок та перешивав їх на блакитні. Феола не сумнівався в тріумфі своїх підопічних. Бразильцям могли завадити лише нерви. Він розумів, що єдина надія шведів на швидкий гол. І вже на 4-й хвилині гри справдився найгірший кошмар дона Вісенте: Лідхольм змусив Жилмара витягувати м’яч з сітки. Однак недовгим було свято на шведській вулиці. Белліні вручив сферу Діді, той, не поворухнувши вусом, взяв її в руки та спокійно пішов в центр поля. По дорозі він встиг заспокоїти партнерів: «Не переймайтеся, зараз ми поставимо цих грінго на місце». Спокій диспетчера передався всім футболістам Бразилії. Секундна стрілка не встигла зробила і 6 повних обертів, як Вава відновив паритет. Шведським фанатам довелося зняти свої рожеві окуляри. Вони розуміли, що в їхньої збірної немає жодного шансу…
… 90-а хвилина матчу. Табло «Расунди» показує 4:2 на користь селесао. Пеле виграє повітря та вбиває останній цвях в шведську труну. Так бразильцям вдалося зрештою поховати своїх демонів, які переслідували їх довгих 8 років.
За перемогу на мундіалі селесао пообіцяли власні будинки. Але, як це часто буває, коли мавр зробив свою справу, про нього забули. У 1959 році один з журналістів поцікавився в президента Бразилії Жуселіна Кубічека, коли чемпіони отримають свої будинки, той ледь не втратив дар мови: «Я думав вони вже давно живуть в них». Президент взяв цю справу під особистий контроль, проте надовго його запалу не вистачило. Один з папараці пронюхав про те, що Кубічек хоче вибити для футболістів пару десятків будинків і на горизонті з’явилися бразильські ветерани Другої світової війни, яким теж колись обіцяли житло. Вони звернулися до депутатів з петицією, в якій аргументували, що квартирне питання для них є набагато актуальнішим, ніж для футболістів, які купаються в грошах. Кубічек поспішив вмити руки, пообіцявши допомогти ветеранам. Про футболістів знову забули, вони так і не отримали обіцяних будинків. Ветерани, до речі, теж.
Далі буде…
Футбольні мундіалі: від великого до смішного Частина І. Уругвай 1930
Футбольні мундіалі: від великого до смішного.Частина ІІ. Тріумф дуче
Футбольні мундіалі: від великого до смішного.Частина ІІІ. Успішна подорож італійських аргонавтів за Золотою Нікою
Футбольні мундіалі: від великого до смішного. Частина ІV. Це все нам наснилося
Володимир Войтюк, Football.ua