Жирона з Довбиком та Циганковим мінімально поступилась Вільярреалу

У іспанській Ла Лізі цього сезону з інтригою наприкінці кампанії все якось дуже скромно. Невизначеність є, а ось саме інтрига… Хіба що у вигляді чемпіонських перегонів, де Артем Добвик конкурує за Трофео Пічічі з Джудом Беллінгемом та Александером Серлотом. І ось поки англієць оформлював свої чергові результативні дії в складі команди Карло Анчелотті, норвежець приїхав у гості до українця на Монтіліві в рамках тридцять шостого туру.

І приїхав не з порожніми руками, а разом із спраглими до перемог партнерами, які все ще марять потрапити до єврокубків на наступний сезон. А для цього треба перемагати, а щоб перемагати треба забивати. І ось так ми й підходимо до бомбардирської суперечки безпосередньо на полі, бо й Жироні цього дня потрібно було здобувати три очки, аби хоч на щось сподіватись у перегонах проти Барселони за другою сходинкою.

Загалом, нічогеньку інтригу ми таки закрутити змогли, але безпосередньо на Монтіліві футбол був таким, що залишив за собою багато запитань без відповідей. Команда Мічела, із урахуванням потреби перемагати, почала дуже скромно й, можна сказати, ризиковано, бо ледь не в кожні атаці суперники створювали пожежу біля воріт Гассаніги.

Але не забивали футболісти Марселіно, що також треба відзначати. То Гассаніга врятує, то влучність підведе, то завершальну крапку ніхто не поставить — Вільярреал виглядав дуже солідно в швидких атаках через вертикальні передачі, але своє не реалізовував. Глядачам на Монтіліві прийшлось ще довго дивитись на те, як їхня команда ходить по лезу.

Однак коли Жирона включилась, то моменти почали з’являтись навіть для українців. Проте Циганков посеред тайму з правого флангу штрафного пробив повз дальню стійку, а трохи пізніше Довбик програв близьку дуель воротарю Йоргенсену на правому куті штрафного. Загалом, ознаки життя господарі таки подали, що мало трохи обнадіювати перед другою половиною.

І там моральна підтримка Жироні реально була потрібна, бо вона зрештою зловила контратаку на власні ворота й пропустила. Гедешу пробити під час зміщення з лівого флангу так і не дали, але він забезпечив відскок на Траоре праворуч і той таки переграв Гассанігу в лівий кут, чого не зміг зробити більш дальнім пострілом ще в першому таймі.

Погані новини для команди Мічела полягали в тому, що суперники чудово вміють грати від рахунку, що й "жовта субмарина" демонструвала в подальшому. Із певними нюансами, бо "червоно-білі" майже одразу мали момент у вигляді дальнього пострілу Циганкова з правого флангу у поперечину, тож не все було для них утрачено.

Чи то так нам тоді здавалось. Бо надалі напад Жирони діяв узагалі несинхронно. Савіо тягнув на себе м’яч, Довбика знову щільно опікали, а Циганкова взагалі ледь не зламали в одному із зіткнень. Мічел почав робити заміни, але вони не дуже допомагали його команді, бо акцентів попереду так і не з’явилось.

Дійшло до того, що Кіко Феменії стало нудно наприкінці компенсованого часу й він вирішив штовхнути в центрі власного штрафного в спину Еріка Гарсію під час підготовки подачі кутового з правого флангу. Запізнився б на мить — на додачу до червоної за другу жовту отримав би й пенальті. Хоча там і без того той пенальті мали ставити в подальшому розвитку атаки, бо Довбика дуже щільно обіймав один із захисників. Але таких подарунків Жироні ніхто цієї ночі не робив.

У наступному турі каталонська Жирона гратиме на виїзді проти Валенсії, а Вільярреал прийматиме мадридський Реал.

Жирона — Вільярреал 0:1
Гол: Траоре, 59

Жирона: Гассаніга — Е. Гарсія, Д. Лопес, Блінд, Гутьєррес (Валері, 75) — Еррера (Порту, 74), Мартін — Циганков (Вілья, 83), Алейш Гарсія, Савіо — Довбик.

Вільярреал: Йоргенсен — Феменіа, Москера, Баї, Куенка (Терратс, 66) — Траоре (Моралес, 80), Комесанья (Капу, 80), Парехо, Баена — Гедеш (Ахомаш, 66), Серлот.

Попередження: Блінд — Феменія, Баена, Траоре

На 90+5-й хвилині був вилучений Кіко Феменія (Вільярреал) (друге попередження).