Відставка Ковпака, прорив Маріуполя та Максимов проти Оболоні: що подарував нам 4-й етап Кубка України
Перше, про що хочеться сказати: кубок, у якому всі навіть не гранди, а просто команди з верхньої частини таблиці УПЛ (тобто той самий Минай) стартують так пізно – це не справжній Кубок. Суть Кубка – саме у візитах багаторазових чемпіонів до різних сіл, для мешканців яких це стає спогадом на все життя. А у нас перші 8 команд минулого розіграшу стартують лише з 1/8 – тобто переможець із дуже великою ймовірністю зіграє лише чотири матчі.
Хоча про що ми говоримо, якщо цю стадію в принципі засунули на 13, 14, 15 годин дня в тридцятиградусну спеку. Все було зроблено для того, щоб команди ледве ходили вже до кінця першого тайму – і, як наслідок, гравці демонстрували максимально сумний футбол. Але, попри всі ці старання, було подивитися на що.
Колос вилітає, Лучкевич допомагає
Навіть у такому стані Кубок України справляється з деякими завданнями: зокрема, нагадує про напівзабуті імена. Ігор Шуховцев, як і 30 років тому, отримує жовті картки – лише тепер у статусі тренера воротарів ФК Маріуполь. Команда з такою гучною на сьогодні назвою повернула легенду в лютому цього року: він працював там раніше, йшов через те, що не спрацювався з Остапом Маркевичем, але тепер, коли Маркевич-молодший возз'єднався зі старшим у Карпатах, прийшов назад.
Маріуполь тільки завдяки збігу обставин (ФК Львів знявся зі змагань) не вилетів у другу лігу минулого сезону і йде на останньому місці в поточному сезоні, але Колосу з ним не допомогло навіть вилучення у суперника в овертаймі. А головне, не допомогло використання навіть головних зірок: Мілько та Болбат вийшли у стартовому складі, а на заміни виходили люди, у яких азовцям було б нормально автографи брати.
Цуріков, Лучкевич, М'якушко, Безбородько, Демченко – вся ця банда не допомогла команді з Ковалівки виграти в аутсайдера Першої ліги. Двоє перших, можна сказати, ще й завадили – адже саме їхні удари у післяматчевій серії відбив воротар Маріуполя Ілля Караващенко. Звичайно, Колос проживе і без Кубка, сезон він загалом почав непогано – але саме такі матчі демонструють, яка слабка у нього позиційна атака.
Тут навіть не спишеш на імена. Має не так багато значення, прізвище у центрфорварда команди Безбородько, Салабай чи Лисенко, який закінчив кар'єру кілька місяців тому. Просто з таким підбором гравців та суперником, який ближче до аматорського футболу, ніж до УПЛ, команда має створювати для нього за 120 хвилин із десяток моментів – і впевнено вигравати матч. Колос нічого подібного і близько не мав, і в матчах з аутсайдерами УПЛ подібне ще проявиться не раз. За всієї поваги до подвигів Вишняка в іграх з топ-клубами, такий виліт – великий докор на його адресу.
Про бідного Ковпака замовте слово
Але звільнили не Вишняка. Звільнили людину, яка витягла конкретну команду до вищої ліги вперше в її історії. Витягла у першому ж повноцінному сезоні у статусі головного тренера. Більше того, навіть виграла один матч із чотирьох на рівні вищої ліги.
Другим після Кучера звільненим спеціалістом УПЛ став, попри прогнози, не Скрипник і навіть не Луческу. Ним став Олександр Ковпак, для якого останньою грою у ЛНЗ став програш сумської Вікторії. І зрозуміло, що програвати новачкові Першої ліги у стаусі команди “еліти” прикро, але... Такі слова погано виглядають у матеріалі про стадію Кубка, але з урахуванням такого бекграунду Ковпака взагалі не має значення контекст конкретної гри. Звичайно, Ковпак вирішував і вирішив завдання принципово іншого рівня значущості.
Керівництво ЛНЗ може частково виправдати наявність іншого тренера напоготові. Відразу після відставки в мережі з'явилися чутки – і, можливо, коли ви читаєте ці рядки, тренером черкаського клубу вже призначено Олега Дулуба. Слів немає: у білоруського тренера більше досвід роботи у вищій лізі, він ставить якісний командний футбол, але після того, як його попередника було звільнено фактично ні за що (і через пару місяців після величезного успіху!), перші ж невдачі Дулуба будуть зустрінуті з великим упередженням у роздягальні. Це якщо не розглядати варіант, що його одразу погано приймуть...
Але взагалі з менеджментом наших клубів одна несправедливість компенсується іншою. Дулуб минулого сезону вичавлював максимум із ФК Львів, тільки з ним клуб тримався у гонці аутсайдерів – а потім його вигнали, щоб вирушити навіть не до Першої ліги, а до небуття. Саме по собі повернення Олега Анатолійовича до УПЛ досить приємне.
Максимов та бійки за участю воротаря – версія 2.0
Ех, і де ж Олександр Рибка на старті сезону? Його немає у заявці, Оболонь грає з Назарієм Федорівським у воротах і непогано справляється, але якби він приїхав до Звягеля хоча б у статусі запасного, Кубок України отримав би додаткову дуель. Можливо, навіть у буквальному розумінні – адже багато років тому, до допінгу, матчів у ЛЧ, Шахтаря і навіть Оболоні, Рибка був просто перспективним воротарем Динамо. І тоді, у статусі воротаря “Динамо-2”, у київському дербі з ЦСКА він виявив себе... Це краще один раз побачити:
Після такого зіткнення з тренером ЦСКА Рибку навіть відвезли до лікарні, а кримінальне переслідування загрожувало й йому, й Максимову. І ось, майже як у романах Дюма, 17 років потому, ті ж герої могли зіткнутися віч-на-віч. Втім, і так непогано вийшло: адже Максимов тренував Оболонь у практично золоті для неї часи. А найцікавіше, що місце у воротах Оболоні на цей матч зайняв Артем Кічак, який був суперником/напарником Рибки у тому самому складі Динамо-2.
І ви не повірите, але в цій грі теж не обійшлося без вилучення воротаря за грубість. Тільки цього разу нерви здали якраз у підопічного Максимова. Матч вийшов нервовим, єдиний гол у ньому на початку другого тайму провів Черненко, який цього сезону забивав і Динамо – але вже у компенсований до другого тайму час Звягель заробив пенальті. Й Кичак не дав його забити, змусивши гравця друголігової команди пробити вище воріт! Саме після цього Антон Яшков кулею вилетів із воріт і дуже грубо штовхнув Тараса Мороза. Заслужена червона, а оскільки всі заміни вже було використано, у ворота довелося вставати захиснику Назару Гаврилюку.
Загалом, типово кубкова заруба, яких хотілося б більше. Єдине, голів сильно не вистачало: а від команди Максимова на них сильно чекали. У чотирьох попередніх матчах сезону Звягель забив... 21 м'яч. Кубкові 5:0 з Чайкою та 7:4 (!), 4:1, 4:0 у матчах другої ліги. Так, підсилення від гравців Полісся дається взнаки: швидше за все, у другій лізі Звягель не затримається...
Все інше
У п'яти матчах, що залишилися, команди УПЛ просто на класі здолали представників нижчих ліг.
Чорноморець у другому матчі поспіль прибив киян – за київським Динамо (умовно головною командою правого берега Києва) постраждав “Лівий берег”. Щоправда, команда з іншого боку Дніпра протрималася довше: довелося грати цілих 120 хвилин, що має хвилювати Григорчука в контексті виїзду до Ворскли вже в неділю.
Новачку другої ліги Скалі 1911 року відверто не пощастило отримати в суперники Рух – звичайно ж, лідер УПЛ забив по голу в кожному з таймів і пройшов далі. Поліссю довелося важче – Агробізнес, який через рік паузи вирішив повернутися у професійні змагання, у першій лізі йде високо – але Будківський вийшов на заміну і допоміг добити суперника, зробивши рахунок 2:0. Верес із Епіцентром витяг В'ячеслав Шарай, який вистрілив дублем — 3:1.
На стадіоні “Юність” у Горішніх Плавнях перший гол забив Арі Моура, новачок Металіста 1925. Можливо, це стане приводом для Едмара давати співвітчизнику (не за паспортом – за місцем народження) більше ігрового часу в УПЛ: у попередніх матчах Моура грав не більше півгодини.