Тактичний аналіз гри збірної України проти Ісландії

Національна збірна України напередодні обіграла Ісландію в заключному матчі кваліфікації до чемпіонату світу-2026 (2:0) та посіла підсумкову другу сходинку в групі D. Попередньо, "синьо-жовті" перебуватимуть у першому кошику під час жеребкування плей-оф, що дозволить уникнути суперників рівня Італії, Туреччини та Польщі. Однак можливий сценарій, коли наша збірна опиниться й у другому кошику. Про все це ми написали в окремому матеріалі, а зараз давайте трішки розберемо вчорашню гру.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна — Ісландія. Наші оцінки

Перше, що впадало в очі, — це акцент збірної України на вертикальних передачах з лівого флангу: переважно від Матвієнка, рідше — від Миколенка. Вони шукали глибокі відкривання у зону Палссона/Інгасона для Зубкова чи Ваната. У перші півгодини більшість атак будувалося саме за цим принципом.

В даному випадку варто виділити два моменти. Перший — Зубков та Ванат добре взаємодіяли між собою та якісно пропонували себе у простір. Другий — не зовсім швидкі та правильні прийняття рішень зазначеними гравцями, що в більшості випадків нівелювало дану ідею подолання низького/середнього блоку Ісландії.

Ближче до кінця першої половини, наша збірна почала змінювати акцент з лівого флангу на правий, що остаточно затвердилося у другому таймі. На противагу вертикальним діям ліворуч, тут Україна будувала наступальні дії за рахунок просування м'яча веденням Іллі Забарного та індивідуальним діям 1в1 Віктора Циганкова.

Набагато гостріше підопічні Реброва заграли, коли акцент змістився на фланг вінгера Жирони. Саме індивідуальні дії Циганкова призвели до найнебезпечнішого моменту України в першому таймі. Гольовий кутовий був зароблений, а потім виконаний теж Віктором. В черговий раз відсутність чітких тренерських ідей у позиційній грі було компенсовано індивідуальними якостями окремих виконавців. Це ми бачили у Рейк'явіку (Маліновський), і теж саме у вчорашній грі (Циганков).

Більше можливостей Україна мала під час перехідних фаз. Саме в ці епізоди гри, коли структура Ісландії була дезорганізована, у нас виходило створювати гостроту біля воріт суперника. Найнебезпечніший момент першого тайму, коли Циганков влучив у поперечину, було створено якраз під час перехідної фази. Перехоплення в центрі Калюжного, розгортання атаки на правий фланг, де утворився вільний простір і ситуація 2в1 та індивідуальні дії нашого правого вінгера.

"Вікінгі" проти м'яча перебудовувалися у компактну структуру 3-5-2 з низьким/середнім блоком. Це призводило до перекривання передач через центральний коридор, але дозволяло команді Реброва більш вільно почуватися на флангах. В принципі, з самого початку Україна будувала свої наступальні дії виключно через фланги, з рідкими спробами грати між лініями в центрі. 

Як завжди у "синьо-жовтих" кульгала позиційна атака. Це обумовлено не тільки компактною та організованою грою ісландців в обороні, а й повільним рухом м'яча, відсутністю сміливих дій між лініями та нестандартних, швидких рішень у обмеженому просторі. Були випадки, коли наші гравці замість того, щоб задовольнити пропозицію між лініями, обирали менш ризикований варіант, завдяки чому Ісландія спокійно контролювала гру проти м'яча. Особливо в першому таймі.

Пресинг збірної України — це окрема історія. Практично кожного разу, суперник достатньо легко долав спроби високого пресингу команди Реброва. Ба Більше, в деяких випадках це призводило до небезпеки біля воріт Анатолія Трубіна. Знову, як і в матчі з Францією, український тиск виглядав неорганізованим, млявим, непослідовним. Різниця лише в тому, що клас ісландців не дозволяв їм карати нашу команду, як це робили підопічні Дешама.

Окремо слід відзначити роль "Супер Івана" Калюжного у звітному матчі. В першому таймі опорний півзахисник Металіста 1925 в більшості випадках виконував так звану тактичну роль "Лавольпіано" — звалювався на одну лінію з центральним захисником/захисниками та намагався визначити вектор напрямку наступальних дій в першій або середній третинах.

Завдяки цьому капітан "жовто-синіх" Микола Матвієнко розташовувався в більш широкій та високій позиції. Ідея полягала в тому, щоб за рахунок висування центрального захисника створювати чисельну перевагу на лівому фланзі та дати змогу більш агресивно атакувати простір Матвієнко, таким чином ламаючи лінії ісландців. У другій половині Калюжний в меншій степені виконував цю функцію, бо акцент остаточно змістився на правий фланг Циганкова, хоча в деяких епізодах він продовжував діяти таким чином.

Збірна України здобула найважливішу перемогу цього року. В першу чергу, завдяки індивідуальним діям окремих виконавців. З іншого боку, командна робота знову кульгала. А це вже питання до тренерського штабу. "Синьо-жовті" знову не змогли провести цілісну гру протягом всього матчу. В нас знову були проблеми у позиційній побудові проти компактного низького/середнього блоку.

Далі на нас чекають суперники серйозніше за Ісландію, і особисто я, сильно сумніваюся, що гра України під керівництвом Реброва кардинально зміниться у кращу сторону. Втім сподіватимемося, що цього буде достатньо для довгоочікуваного потрапляння на Мундіаль.